11 . Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи

 

Чорнобильська катастрофа призвела до опромінення ~4 млн населення України. Доказові дані щодо медичних наслідків катастрофи для різних категорій потерпілих, отримані протягом 19 після аварійних років, можна узагальнити наступним чином.

Гостра променева хвороба (гпх)

Безумовне погіршення демографічної ситуації. Але лише в деяких випадках показники дитячої смертності у забруднених районах були вищими за «чисті» райони. Драматичне зростання захворюваності на рак щитоподібної залози тих, хто був опромінений у дитячому віці (0-14 років). Не отримано переконливих даних щодо зростання лейкемій, лімфом, інших форм солідних раків.

Виявлено більше захворювань нервової системи і психічних розладів. Опромінені діти мали нижчий загальний IQ через нижчий вербальний IQ та, відповідно, мали підвищену частоту дисгармонійного інтелекту.

• Ефекти радіаційного впливу на головний мозок, що розвивається

• Органічне ураження мозку у ліквідаторів, які зазнали значного опромінення

• Суїциди у ліквідаторів, які зазнали значного опромінення.

• Майже 22 роки минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС), але її медичні наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. За визначенням UNSCEAR, керівництва СРСР та ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого, сьомого рівня. На початок 2006 року в Україні проживало 305,639 учасники ліквідації наслідків аварії, 79,279 осіб, що були евакуйовані з 30-кілометрової зони, 1,493,067 жителів радіаційно забруднених територій та 373,599 дітей опромінених батьків.

• Основними стохастичними радіаційними ефектами Чорнобильської катастрофи на здоров’я опромінених контингентів є: 1) підвищення захворюваності на рак щитоподібної залози у дітей, які були опромінені в віці до 18 років; 2) статистично значущій ріст захворюваності на лейкемію у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС 1986-1987 років; 3) існують докази про збільшення захворюваності на рак молочної залози серед жінок-ліквідаторів, що приймали участь у відновлювальних роботах у 1986 році; 4) після аварії на ЧАЕС збільшилось число дітей, які захворіли на онкогематологічну патологію у віці до одного року життя та старших за 12 років; 5) молекулярно-генетичні дослідження продемонстрували, що спектр молекулярно-генетичних аномалій радіаційно-асоційованих гострих мієлоїдних лейкемій зміщений вбік втрат та набуття генетичного матеріалу; 6) визначено специфічну структуру VDJ перебудови генів важких ланцюгів імуноглобулінів у хворих на В-клітинну хронічну лімфоцитарну лейкемію (В-ХЛЛ), які зазнали дії іонізуючого випромінювання; 7) в соматичних клітинах учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС визначено стабільні хромосомні порушення.

• Серед детерміністських ефектів Чорнобильської катастрофи на здоров’я опромінених контингентів слід відзначити наступні: 1) у 134 осіб розвинулася гостра променева хвороба внаслідок опромінення у дозах 1-12 Гр, а 28 хворих на гостру променеву хворобу загинули протягом перших 3 місяців після опромінення; 2) за 22 післяаварійних роки зареєстровано 19 смертей серед 106 хворих на гостру променеву хворобу, які пережили гострий період захворювання; 3) в осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС зареєстровано зростання захворюваності на кардіоваскулярну, цереброваскулярну, тіреоїдну автологію; 4) вплив нерадіаційних чинників на зростання непухлинної захворюваності є визначальним; внесок радіаційного не перевищує 6 %. 5) в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і жителів регіонів, забруднених радіонуклідами, переважають обструктивні порушення вентиляції з атрофічними і катарально-склеротичними змінами слизової оболонки бронхів; 6) у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС дорослого та дитячого віку на тлі підвищення маси тіла, часто визначається збільшення продукції лептину, інсуліну, С-пептиду, кортизолу, концентрацій глюкози, тригліцеридів, β-ліпопротеїдів в сироватці крові, що приводить до формування синдромів лептинорезистентності, інсулінорезистентності і остеопенії; 7) у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС із захворюваннями травної, бронхо-легеневої та нервової систем виявлені метаболічні порушення оксидативного гомеостазу; 8) актуальною проблемою є психічні та психологічні розлади в осіб, опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС; 9) у радіоактивно забруднених районах демографічні втрати більшою мірою формувалися через ненародження дітей жінками найактивніших генеративних віків (20-29 років).