М9 6-11 6. Харчування як профілактичний та лікувальний чинник в умовах підвищеного радіаційного навантаження, основні механізми, нутриціологічні рекомендації.

Як показано вище, організм може зменшити надходження радіоактивних елементів, створивши резерви життєво важливих для нього речовин. У таблиці 1. наведені стабільні елементи які блокують поглинання організмом радіоактивних елементів.  Таблиця 1. Виборче поглинання радіонуклідів 

Стабільний елемент	Радіоактивний елемент
Кальцій	Стронцій-90
Йод	Йод-131
Залізо	Плутоній-238, -239
Калій	Цезій-137
Сірка	Сірка-35
Вітамін В12	Кобальт-60
Цинк	Цинк-65

Перераховані вище блокувальні елементи знаходяться в тій або іншій концентрації в звичайних продуктах харчування. Складаючи відповідну дієту, можна виключити дефіцит основних елементів в організмі людини, тим самим блокуючи поглинання радіоактивних речовин і зменшуючи вплив радіоцезію.  Молоко і молочні продукти є основними постачальниками в організм солей кальцію. У молоці кальцій пов'язаний з білком казеїном і легко засвоюється. При нестачі кальцію в раціоні підвищується всмоктування (з 20-30% до 60-70%) радіоактивного аналога кальцію - стронцію-90. Оскільки стронцій відкладається в кістковій тканині і опромінює кістковий мозок, то слід всіляко обмежувати його всмоктування в шлунково-кишковому тракті, одним з методів якого є забезпечення організму повноцінним білком і кальцієм.  Кальцій міститься в зелених листових овочах, капусті, квасолі, цибулі, турнепс, бобових (соєві боби, молодий горох), насінні (мигдаль, горіх, насіннясоняшнику), молочнокислих продуктах (молоко, сир, сир, яйця).  Крім того, овочі і фрукти - важливі постачальники калію та багатьох мікроелементів. При нестачі калію в раціоні, відбувається підвищене накопичення в організмі його аналога - радіоактивного цезію. Так, якщо у дорослої людини період напіввиведення цезію-137 з організму становить приблизно 90 днів, то при недоліку калію - 140-170 днів, отже доза опромінення збільшується. Калій присутня в овочах, особливо в буряку, бобових, фруктах (персиках, абрикосах, сливах, яблуках, але особливо в урюк, чорносливі), ягодах (винограді, смородині, в родзинках і кишмиш), чаї, натуральному кави, какао, сухому молоці, яєчному порошку, хлібі, висівках, вівсяній крупі, м'ясі, рибі.  Істотну роль в захисних функціях організму людини відіграють мікроелементи, які слугують природним бар'єром для надходження радіонуклідів. Мікроелементиважливі також для стимуляції імунної системи людини, обмінних процесів, що сприяє виведенню радіонуклідів. Включення мікроелементів в раціон харчування, є особливо актуальним для районів, де їх природний вміст у грунтах недостатнє. До таких районах відносяться і грунту Чорнобильського сліду. Це призводить до різного роду захворювань: залізодефіцитних анемій, зниження імунітету, що приводить до цілого спектру хвороб, затримки росту, і іншим функціональнихпорушень обміну речовин. Найважливішим мікроелементом є залізо, що блокує надходження альфа-випромінюючих радіонуклідів плутонію-238, 239, а також америцію в організм людини. Залізо є найважливішим кровотворним мікроелементом, особливо для утворення еритроцитів.  Залізо міститься в зелених овочах: ​​цибулі, салаті, кропі, щавлем, капусті, волоських горіхах, насіннєвих, бобових культурах, в м'ясних продуктах: нирках, м'ясі, яловичої та свинячої печінки; крупах: вівсяної гречаної, горосі; фруктах: яблуках, сливах, абрикосах, персиках.  Добова норма заліза в раціоні харчування людини становить близько 20 мг. Концентрація заліза в 100 р. проса - 6,8 мг, овочах - 2 мг, морських овочах - 20 мг, насінні соняшнику - 7 мг.  Радіозахисні властивості має також селен, який відновлює імунну систему, протидіє вільним радикалам, тим самим знижує частоту пухлин молочної залози, щитовидної залози.  Селен міститься в зерні, хлібі з борошна грубого помелу, часнику, м'ясопродукти, овочах, рибі, макаронних виробах.  Вміст селену в 100 гр. продукту: овес - 5-10 мкг, ячмінь - 35 мкг, рис - 40 мкг, риба - 20-40 мкг.  Калій - блокувальний елемент радіоактивного цезію, стимулює серцевий м'яз, покращує обмінні процеси р і роботу печінки. Калієм багаті овочі, бобові г культури, морська капуста. Оптимальна щоденна потреба у каліе 1-2 гр.  Магній - Сприяє обмінним процесам, регулює ... кислотність. Міститься в цибулі, салаті, шпинаті, щавлю, горіхах. Щоденна потреба - 300-350 мг.  Йод - Блокувальний елемент радіоактивного йоду, бере участь у функції щитовидної залози, обмінних процесах, підвищує стійкість імунної системи організму.  Запізніла йодна профілактика в перші дні Чорнобильської катастрофи призвела до інтенсивного поглинання радіойоду-131, що призвело до зростання захворювань щитовидної залози і, як наслідок, раку щитовидної залози, особливо у дітей. Щоденна рекомендована доза споживання йоду - 150 мг. р. Дуже важливо також в раціоні харчування присутність вітамінів групи А (каротин), У (В - тіамін, Ва - рибофлавін, Be - піридоксин, В2 - ціанокобаламін), С (аскорбінова кислота), Е (токтоферол), Р (антіціановие пігменти , катехіни, флавони). Вітаміни, як і мінеральні елементи, в достатній кількості знаходяться в натуральних продуктах харчування. 

Джерелом вітаміну А є: жовті і зелені овочі, бобові, яловича печінка, вершкове масло, маргарин, сметана.  Вітамін С - шипшина, обліпиха, чорна смородина, зелені овочі, фрукти, цитрусові, червоний солодкий перець, картопля, капуста. Щоденна потреба 50-70 мг.  Вітамін Р - чорноплідна горобина, чорна смородина, глід, журавлина, брусниця, зелений чай, чай байховий.  Вітамін Е - зернові, овочі, горіхи, рослинне масло, соняшникову та конопляну олію, печінку.  У зимовий період через відсутність природних вітамінів доцільно замінювати вітаміни, що знаходяться в натуральних продуктах, полівітамінами ("Ревіт", "Ундевіт" і т.д.). Дуже важливою особливістю раціонального харчування в умовах проживання на забруднених територіях є включення в раціон грубих, необроблених продуктів, які у великій кількості містять клітковину або харчові волокна. Потрапляючи в шлунково-кишковий тракт, ці речовини здатні утворювати з'єднання з радіоактивними речовинами, а також з токсичними металами, сприяючи їх виведенню з організму.  Клітковина і харчові волокна у великих кількостях містяться в білково-висівковий хліб, перлової крупи, пшениці, мигдалі, кукурудзі, яблуках, грушах, сливах, сочевиці, вівсі, в ягодах: чорної та червоної смородини, малини, полуниці. Для раціонального харчування людині необхідно в день вживати близько 20 г харчових волокон.  Нижче представлено зміст харчового волокна в грамах на 100 грамів основного продукту харчування.  Одним з видів харчового волокна є пектини, які в значних кількостях містяться у фруктах, ягодах. Пектини добре пов'язують солі важких металів, обезвреживаютягоди, холестерин, а також адсорбують і сприяють виведенню токсичних речовин з організму.  В даний час спеціальні речовини, що володіють радіопротекторними властивостями виготовляють з натурального соку алое.  Прискореному виведенню з організму радіонуклідів сприяють також фруктово-ягідні соки.  Найбільшу користь приносять соки з м'якоттю - персиковий, яблучний, абрикосовий, грушевий і т.д., так як м'якоть добре зв'язує токсичні і канцерогенні речовини. З іншого боку, фруктово-ягідні соки - це надійне джерело надходження в організм натуральних вітамінів.  Організація раціонального харчування з урахуванням вище перерахованих рад може дати позитивний ефект лише в тому випадку, коли продукти харчування, які призначені для блокування або зв'язування радіонуклідів, будуть самі радіаційно чистими. Оптимальним варіантом в організації харчування є забезпечення населення, яке проживає на забруднених терріторрі, привізними продуктами харчування. А це в нашій складній соціально-економічній ситуації зробити дуже важко і населення, особливо в сільській місцевості, харчується в основному тим, що виробляє саме. Однак існують прості способи зменшення концентрації радіонуклідів в основних продуктах харчування, які дуже просто здійснити навіть на побутовому рівні.

7. основні санітарні правила роботи з радіонуклідними речовинами. Принципи захисту від ураження іонізуючого випромінювання.

1. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в відділенні де використовують відкриті джерела іонізуючого випромінювання.

Відкриті джерела випром.– це радіоактивні речовини (препарати) у вигляді розчинів, газів або сипучих речовин, які знаходяться в тимчасовій тарі і в результаті експлуатації можуть забруднювати навколишнє середовище. Відкриті можуть розлитись, випаритись, розсипатись, потрапити на поверхню тіла та до організму через органи травлення, дихання. Тому захист від них складніший, потрібні більш жорсткі умови. Для кожного із видів роботи з джерелами іонізуючих випромінювань складаються інструкції.

До складу відділення для лікування відкритими джерелами входять:

· Блок радіонуклідного забезпечення у складі:сховища радіонуклідів, фасовочної, процедурної, мийної, кімнати тимчасового зберігання радіоактивних відходів, відстійних резервуарів системи каналізації;

· Радіологічні палати;

· Санітарно-побутові приміщення.

Радіаційна небезпека у відділенні хар-ся можливістю зовнішнього і внутрішнього опромінення персоналу, можливістю винесення радіонуклідів за межі відділення.

Протирадіаційний захист суміжних приміщень забезпечується системою заходів з радіаційної асептики, які попереджують можливість винесення радіонуклідів за межі виробничих приміщень.

Протирадіаційний захист персоналу забезпечується:

· Використанням усіх засобів захисту від зовнішнього опромінення;

· Дотримання вимог радіаційної асептики, які попереджують можливість внутрішнього опромінення;

· Дотримання правил особистої гігієни. Радіаційна безпека забезпечується дотриманням вимог радіаційної асептики в межах відділення

Кафедра радіології НМУ має відділення змішаного типу, тут використовуються для діагностики відкриті радіоактивні препарати і рентгено-терапевтичні апарати.

2. Особливості радіаційної небезпеки та протирадіаційного захисту в відділенні де використовують закриті джерела іонізуючого випромінювання.

У цьому відділенні застосовують контактні методи опромінення (аплікаційний, внутрішньо порожнинний, внутрішньо тканинний) при яких джерело опромінення у вигляді радіонуклідного препарату розміщують в безпосередній близькості до поверхні патологічного процесу або вводять прямо в пухлину.

Закритими джерелами називають радіонукліди, фізичний стан яких(метал) або оболонка, в якій вони знаходяться, виключають можливість забруднення ними навк.серед.

Радіаційна небезпека в цьому відділенні хар-ся можливістю тільки зовнішнього опромінення.

Протирадіаційний захист суміжних приміщень і прилеглої території забезпечується:

*Звичайними будівельними конструкціями, товщина яких повинна відповідати вимогам чинного законодавства;

*Регламентацією сумарної активності радіонуклідних джерел в радіологічних палатах;

*Влаштуванням зони недоступності на прилеглій території.

Протирадіаційний захист персоналу забезпечується:

*Використанням усіх засобів протирадіац. Захисту (захист відстанню, часом, к-тю, екрануванням);

*Дотримання норм радіаційної безпеки і санітарних правил при роботі з джерелами випромінення.

Радіаційна безпека хворих забезпечується:

*Раціональним вибором форми променевої терапії;

*Дотриманням існуючих правил проведення променевої терапії.

До захисних заходів при використанні закритих джерел іонізуючого випромінювання належать: - Зменшення потужності джерел до мінімальних величин; - Скорочення часу роботи з джерелами; - Збільшення відстані від джерела до працюючого; - Екранування джерел випромінювання; - Використання індивідуальних засобів захисту, що застосовуються при роботі з такими джерелами; - Санітарна обробка обслуговуючого персоналу; - Особиста гігієна

3. Методи і засоби захисту від зовнішнього опромінення, їх організаційне і технічне вирішення.

Протирадіаційний захист суміжних приміщень і території, яка прилягає до блоку дистанційної променевої терапії, забезпечується:

• будівельними конструкціями з бетону при товщині стін понад 1 м;

• влаштуванням процедурних без природного освітлення;

• раціональним формуванням пучка випромінювання, створюваного джерелом з допомогою різних пристроїв – діафрагм, фільтрів, коліматорів, щоб надати йому певні розміри і форму для максимального зменшення можливості проникнення в суміжні приміщення;

• влаштування на прилеглій території зони недоступності.

Протирадіаційний захист персоналу забезпечується:

• перебуванням його в кімнаті управління (захист екрануванням);

• застосування технічних засобів спостереження і мовного спілкування з хворими під час процедур;

• влаштування входу в процедурну по типу лабіринту;

• регламентацією тривалості робочого дня (захист часом).

Радіаційна небезпека в цьому відділені характеризується можливістю тільки зовнішнього опромінення.

Протирадіаційний захист суміжних приміщень і прилеглої території забезпечується:

• звичайними будівельними конструкціями, товщина яких повинна відповідати вимогам чинного законодавства;

• регламентацією сумарної активності радіонуклідних джерел в радіологічних палатах;

• влаштуванням зони недоступності на прилеглій території .

Протирадіаційний захист персоналу забезпечується:

• використанням всіх засобів протирадіаційного захисту (захист відстанню, часом, кількістю, екрануванням (всі маніпуляції з радіонуклідними джерелами повинні виконуватись тільки в захисних боксах та за захисними екранами, вхід в маніпуляційну зсередини повинен мати захисну стінку з бетону);

• дотримання норм радіаційної безпеки і санітарних правил при роботі з джерелами випромінювання.

• Радіаційна небезпека у відділенні для лікування відкритими джерелами характеризується можливістю зовнішнього і внутрішнього опромінення персоналу, можливістю виносу радіонуклідів за межі відділення.

В зв’язку з цим пред’являються спеціальні вимоги до опорядження приміщень блоку радіонуклідного забезпечення, радіологічних палат, водопостачання, каналізації, санітарно-побутових приміщень, режиму роботи, правил особистої гігієни, спецодягу, до спеціальних систем вентиляції, фільтрації повітря.

Протирадіаційний захист суміжних приміщень забезпечується системою заходів з радіаційної асептики, які попереджують можливість винесення радіонуклідів за межі виробничих приміщень.

Протирадіаційний захист персоналу забезпечується:

• використанням всіх засобів захисту від зовнішнього опромінення;

• дотриманням вимог радіаційної асептики, які попереджують можливість внутрішнього опромінення;

• дотримання правил особистої гігієни.