Суб'єкти авторського права.

Первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Вторинними суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону. До цих осіб належать спадкоємці. Іншими суб'єктами авторського права є роботодавець і замовник.

Автор — фізична особа, творчою працею якої створено твір. Автором може бути тільки фізична особа. Якщо дійсним автором твору є особа, яка не зазначена на оригіналі або примірнику твору, вона повинна доказати своє авторство. Це так звана презумпція авторства.

Для визнання особи автором не має значення його вік або стан дієздатності. У малолітніх або недієздатних осіб, які створили твір, виникає право авторства. Поняття співавторства

Якщо два або кілька авторів спільною працею створюють твір, відносини між ними називаються співавторством. Цивільно-правова теорія встановлює два види співавторства:

а) коли неможливо виділити працю кожного співавтора, — нероздільне

співавторство;

б) коли складові частини чітко визначені і відомо, хто з співавторів

написав ту чи іншу частину, — роздільне співавторство.

Співавторство можливе при створенні будь-яких творів. Для його визначення потрібні певні умови.

* Твір, створений спільною творчою працею співавторів, повинен бути єдиним цілим, таким, що не може існувати без складових частин як ціле.

* Спільна праця співавторів твору має бути творчою. Якщо один розповідає сюжет, висловлює свої погляди, а інший записує — це не співавторство.

* Має бути угода про спільну працю над твором. При роздільному співавторстві кожен із співавторів зберігає авторське право на свою частину. Одночасно він є співавтором твору в цілому.

* Співавторство має бути добровільним.

*Винагорода за використання твору належить співавторам у спільних частках, якщо в угоді не передбачається інше.

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Оскільки авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення, то для виникнення і здійснення авторського права не вимагається: реєстрація твору; будь-яке інше спеціальне його оформлення; виконання будь-яких інших формальностей.

Для сповіщення про свої права автор (будь-яка інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове право, твір) може використовувати знак охорони авторського права на оригіналі і кожному примірнику твору.

Цей знак складається із таких елементів:

- латинська літера "c", обведена колом; ім"я особи, яка має авторське право; рік першої публікації твору”.

Презумпція авторства

У першу чергу авторське право належить, звичайно ж, авторові. За відсутності доказів іншого “автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора”.

3= Охорона інтелектуальної власності відповідно до Угоди ТРІПС.

Угода щодо торговельних аспектів прав на інтелектуальну власність (TRIPS) Угода TRIPS регулює широкий спектр прав, що відносяться до IB і є обов’язковою для всіх країн – членів СОТ.

Необхідність подібної угоди була викликана значним розповсюдженням продажу копій та аналогів товарів, які захищенні патентами, товарними знаками, авторськими правами. Підробка товарів та послуг перетворилась у міжнародний бізнес. Фірми – виробники оригінальної продукції витрачають свої доходи від експорту, товари надходять до користувача від тих, хто їх скопіював. Загострюються торгові конфлікти, країни використовують торгові заборони та обмеження. СТО охоплює торгівельні аспекти міжнародних відносин, тож IB у рамках СОТ розглядається лише в зв’язку із її торгівельними аспектами, тобто лише в розрізі майнових прав.

Угода TRIPS розглядає ІВ як об’єкт міжнародної торгівлі, а її захист – як одну з форм зовнішньоторговельного регулювання. Угода TRIPS дозволила усунути різницю у правових системах окремих країн, зокрема, привести до спільного знаменника континентальну європейську та англо-американську правові системи.

Угода TRIPS базується на принципах охорони ОПІВ, запроваджених угодами, які адмініструються ВОІС, лише деякі положення встановлені 47 вперше та введено деякі нові принципи. Навіть якщо можна було винайти ефективніші форми захисту ніж ті, що діють зараз, то значне змінювання системи охорони IB внесло б хаос у міжнародні економічні відносини, бо більшість галузей дуже залежать від надійного захисту IB, а будь-яке підприємство потребує захисту торгового знаку.

Угода TRIPS не розповсюджується на права, які стосуються немайнових прав (наприклад, ст. 6-bis, 11-2 Бернської конвенції тощо).

Угода вперше застосовує до ІВ широко розповсюджений у зовнішній торгівлі режим найбільшого сприяння, який поширюється на громадян всіх країн – членів СОТ. В галузі торгівлі цей принцип є зобов’язанням зменшувати мито на імпорт для всіх учасників угоди. Стосовно IB передбачено, що кожна країна повинна гарантувати громадянам інших країн – учасниць такі самі переваги, привілеї та імунітети, які вона надає своїм громадянам відносно захисту їхньої IB.

Угода TRIPS передбачає мінімальні стандарти, які стосуються обсягу та використання прав IB щодо різних об’єктів IB, зокрема й охорони закритої інформації та контроль за антиконкурентною практикою у ліцензіях. Розглянуті також типи захисту прав IB, які повинні існувати у країнах членах СОТ, розповсюджуватись на суб’єктів IB та осіб, що діють за ліцензійними угодами або аналогічними до них. Процедури захисту не повинні перешкоджати законній торгівлі.

Обумовлені вимоги до судових та арбітражних процедур, розмірів мита за розгляд позовних заяв (5 % від суми позову), засоби забезпечення судових рішень, але відсутня вимога мати окрему судову систему для захисту прав IB і передбачена можливість для громадян звертатися до цивільного суду за захистом своїх прав.

Передбачені засоби захисту: відшкодування збитків, повернення незаконно отриманих прибутків, вилучення з комерційного обігу товарів, виготовлених з порушенням прав IB, знищення таких товарів, вилучення обладнання та матеріалів, які використовувались для виготовлення контрафактної продукції.

Встановлені також вимоги до дій митниці щодо випадків порушення прав IB та докладно описані ці дії. Розглянуті принципи отримання прав IB за умови розумних процедур та формальностей і у розумні строки.

Деякі відмінності Угоди TRIPS:

- Не містить положення про справедливу винагороду в разі вторинного використання фонограми, наприклад, через ефірне мовлення (на одміну від Римської конвенції).

- Передбачено строк охорони прав виконавців та виробників фонограм у 50 років (за Римською конвенцією - 20). 48

- Строк дії первинної реєстрації торговельного знака та кожного продовження становить щонайменше 7 років (на відміну від угоди щодо товарних знаків(TLT), де ці періоди становлять 10 років).

- Передбачена додаткова охорона географічних зазначень для вин та міцних алкогольних напоїв: заборонено використання для напоїв, які не походять з місця, позначеного географічним зазначенням, або використання географічного зазначення як вказівку на тип напою, неприпустимим є також використання географічного зазначення у перекладі або разом з виразами «тип», «вид», «стиль», «імітація», тощо.

- Не надається охорона щодо географічних зазначень тотожних загальновизнаним назвам, стосовно продуктів виноробства – тотожних назвам сортів винограду, які існують на території країни на дату, коли країна стала членом СОТ (наприклад, мерло, каберне, совіньон, ркацітелі та ін.).

- Охорона географічних зазначень щодо вин повинна здійснюватися за перемовинами шляхом багатосторонньої системи повідомлень та реєстрацій.

- Країна може використовувати географічні позначення іншої країни для вин та міцних алкогольних напоїв, якщо ця назва постійно використовувалась щонайменше 10 років, які передували 15.04.1994р., тобто мається на увазі термін, який можна вважати загальновживаною населенням назвою.

- Передбачена охорона текстильним зразкам як правом промислових зразків, так і авторським правом.

- Спеціальні положення стосуються країн-членів СОТ, які раніш не надавали патентної охорони фармацевтичній та агрономічній продукції і зобов’язані негайно ввести тимчасову систему охорони.

- З об’єктів патентної охорони виключені винаходи, комерційне використання яких наносить шкоду моралі і суспільному порядку, охороні життя чи здоров’я людей, тварин та рослин, стану довкілля (наприклад, діагностичні, терапевтичні і хірургічні методи лікування людей чи тварин, біологічні по суті способи вирощування рослин чи тварин).

- Примусова ліцензія дозволяється в першу чергу для забезпечення потреб внутрішнього ринку країни, яка дозволила таке використання.

- Містить майже всі положення Вашингтонського договору про інтелектуальну власність щодо інтегральних мікросхем (який не є чинним), але передбачає строк охорони 10 - 15 років (замість 8 років).

- Одна з перших угод, що передбачає охорону комерційної таємниці та визначає критерії конфіденційності.

- Передбачено, що будь-яка країна – член СОТ може передбачити національним законодавством випадки зловживання правами IB та заходи по контролю або попередженню цих дій як антиконкурентна практика стосовно ліцензій. Спеціальний розділ Угоди TRIPS присвячено ліквідації практики, коли ліцензійні угоди щодо передачі технології, які укладають компанії різних країн, містять положення, які чинять перешкоди вільній конкуренції. Наприклад, забороняється експорт продукції, яку буде вироблено за цією технологією або імпорт у країну аналогічної продукції. Тобто здійснюються спроби монополізувати ринок певного товару, витіснити з нього конкурентів – наслідком цих дій може стати зростання цін на цей товар, погіршення його якості, стримування удосконалення технологій в певній галузі. Якщо громадяни однієї країни-члена СОТ порушують закони, які діють на території іншої країни – члена СОТ або зазнають судового пере-слідування, то передбачена можливість консультацій, запитів,надання інформації з цього питання.

Білет №10

1= Джерела права інтелектуальної власності.

Конституції України (ст. 41, 54), нормами ЦК (Кримінального, Митного кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення. В Україні діють 10 спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності. Це закони України: "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про охорону прав на сорти рослин", "Про охорону прав на зазначення походження товарів", "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем", "Про авторське право і суміжні права", "Про захист економічної конкуренції", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм", "Про особливості державного регулювання   діяльності   суб'єктів   господарювання, пов'язаних з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування", «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій», «Про інноваційну діяльність», «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків». У випадку, коли необхідно врегулювати спори щодо прав на об'єкти інтелектуальної власності між фізичними або юридичними особами України та іноземних держав, верховенство перед національними законами мають міжнародні договори, до яких приєдналася Україна.

2= Поняття та ознаки об’єктів авторського права. Види об’єктів авторського права. Твори, що не охороняються авторським правом. Умови (критерії) надання правової охорони творам.

Об'єктами авторського права є твори, а саме: 1) літературні та художні твори, зокрема: романи, поеми, статті та інші письмові твори; лекції, промови, проповіді та інші усні твори; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми; музичні твори (з текстом або без тексту); аудіовізуальні твори; твори живопису, архітектури, скульптури та графіки; фотографічні твори; ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки; переклади, та інші переробки літературних або художніх творів; збірники творів; 2) комп'ютерні програми; 3) компіляції даних (бази даних).Охороні за Законом «Про авторське право і суміжні права» підлягають всі твори, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені,

Твори є об'єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження.

Авторське право не поширюється на ідеї, процеси, методи діяльності або математичні концепції як такі. Комп'ютерні програми охороняються як літературні твори. Компіляції даних (бази даних) або іншого матеріалу охороняються як такі. Ця охорона не поширюється на дані або матеріал як такі та не зачіпає авторське право на дані або матеріал, що є складовими компіляції.

Більшість цивілістів, вважає такими ознаками: наявність творчої діяльності; об’єктивну форму в якій знайшов свій зовнішній вираз твір. Деякі цивілісти висувають ще наступні ознаки: новизну твору; здатність його до відтворення; суспільну корисність твору