Білет №1

1. Поняття та види інтелектуальної, творчої діяльності. Поняття і сутність права інтелектуальної власності.

Інтелектуальна власність у широкому розумінні означає закріплені законом права на результати інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній областях. Інтелектуальна діяльність - це творча діяльність, а творчість - це цілеспрямована розумова робота людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю, унікальністю. Для людини характерні два види творчості - художня і технічна. Результатом художньої творчості є літературні і художні твори. Результатом технічної творчості - винаходи, торговельні марки, комерційні таємниці тощо. Результати художньої творчості використовуються в гуманітарній сфері для збагачення внутрішнього світу людини, формування його світогляду. Результати ж технічної творчості застосовуються переважно у сфері виробництва товарів і надання послуг. Вони сприяють підвищенню технічного рівня суспільного виробництва, його ефективності, забезпечують конкурентоспроможність вироблених товарів і послуг.За сформованою історичною традицією результати технічної творчості називають об'єктами права промислової власності, або "промисловою власністю". Промислова власність - це вид інтелектуальної власності. Підкреслимо, що під інтелектуальною власністю розуміють не результат інтелектуальної діяльності людини як такий, а право на цей результат. На відміну від матеріальних об'єктів, тобто таких, що можна відчути на дотик, наприклад, книги, автомобіль, право не можна відчути на дотик. Отже, інтелектуальна власність є нематеріальним об'єктом. Право інтелектуальної власності є сумою тріади майнових прав (права володіти, права користуватися, права розпоряджатися) та немайнових прав (право на авторство, право на недоторканість твору тощо). Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається ЦК та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

2. Поняття та ознаки топографії інтегральних мікросхем. Права володільців свідоцтва на топографії інтегральних мікросхем. Порядок реєстрації топографії інтегральної мікросхеми. Під компонуванням інтегральної мікросхеми як особливим об'єктом правової охорони слід розуміти зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними. ЦК (ст. 471) визначає вимогу для придатності КІМС для набуття права інтелектуальної власності на нього — оригінальність. Вимоги до оригінальності базуються на Вашингтонському договорі про інтелектуальну власність по відношенню до інтегральних мікросхем 1989 p., відповідно до якого оригінальним є будь-яке компонування, створене в результаті творчої діяльності автора, до того часу, доки не буде доведено зворотне. Набуття права інтелектуальної власності на КІМС засвідчується свідоцтвом, яке діє протягом 10 років від дати подання заявки до ДДІВ. Обсяг правової охорони КІМС визначається його зображенням на матеріальному носієві. Суб'єктами права інтелектуальної власності на КІМС є автор та інші особи, які набули відповідних прав за договором чи законом. До майнових прав на КІМС належать: право на використання компонування інтегральної мікросхеми; виключне право дозволяти використання КІМС; виключне право перешкоджати неправомірному використанню КІМС, у тому числі забороняти використання та інші права. Вказані майнові права є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації за умови підтримання чинності, протягом 10 років, що обчислюються від дати подання заявки. Особливістю правової охорони КІМС є збереження права попереднього користувача, який до дати подання заявки або заявления пріоритету добросовісно використовував КІМС або здійснив значну і серйозну підготовку до такого використання, на безоплатне використання КІМС. Особа, яка бажає зареєструвати топографію IMC і має на це право (заявник), подає заявку на її реєстрацію до Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (Укрпатент), який здійснює приймання, розгляд та проведення експертизи заявок.

Заявка на реєстрацію складається українською мовою і повинна містити: • заяву про реєстрацію топографії IMC з зазначенням заявника (заявників) та його (їх) адресу, а також автора (авторів). Якщо заявників два і більше, то у заяві може бути зазначено, на адресу котрого з них належить надсилати свідоцтво; • матеріали, що ідентифікують топографію IMC. З метою ідентифікації топографії IMC, яка не використовувалася до дати подання заявки на реєстрацію, матеріали заявки повинні містити один примірник повного комплекту матеріалів, які сприймаються візуально і відображають кожний шар топографії (фотошаблони, збірне топографічне креслення, фотографії кожного шару топографії, зафіксовані в ІМС) та реферат. До заявки додають документ, що підтверджує сплату збору за реєстрацію топографії IMC. Якщо встановлено, що матеріали заявки та документ про сплату державного мита за реєстрацію топографії ІМС відповідають встановленим вимогам, то приймається рішення про реєстрацію заявленої топографії ІМС. Після прийняття рішення про реєстрацію заявленої топографії IMC Держдепартамент вносить відповідний запис до Реєстру. Реєстрація топографії IMC здійснюється під відповідальність заявника за її охороноздатність. Держдепартамент публікує відомості про реєстрацію топографії IMC у офіційному бюлетені. У місячний строк після реєстрації топографії IMC Держдепартамент видає заявнику свідоцтво.

3. Інновації:поняття, ознаки, види. Життєвий цикл. Закон України "Про інноваційну діяльність" дає визначення інноваціям - це новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери. Ознаки:1) науково-технічна новизна;2) здатність інновації до матеріалізації у нові технічно досконалі види промислової продукції, засоби і предмети праці, технології і організації виробництва;3) здатність до комерціалізації самої інновації і (або) результатів її впровадження. Результат науково-технічної діяльності (новація) перетворюється на інновацію з моменту використання на ринку. Багато новацій можуть бути не придатними до впровадження на ринку і тому не матимуть комерційної привабливості; такі новації не можна вважати інноваціями. Інновації необхідно відрізняти від несуттєвих видозмін у продуктах та технологічних процесах (естетичні зміни). Види: 1. За технологічними - параметрами розрізняють інновації продуктові і процесні. Продуктові інновації включають застосування нових матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих; одержання принципово нових продуктів. Процесні інновації пов'язані з новими методами організації виробництва (новими технологіями). 2. У залежності від змін, що вносяться, виділяють інновації: радикальні; покращуючі; модифікаційні. 3. У залежності від розповсюдження інновації бувають одиничні та дифузні. 4. За місцем у виробничому циклі інновації класифікують на сировинні; забезпечуючи, продуктові. 5. За наступністю інновації виділяють наступні інновації: скасовуючі; заміщувані; зворотні, відкриваючі; ретровведення. 6. За обсягом розрізняють інновації локальні, системні та стратегічні. 7. За інноваційним потенціалом та ступенем новизни інновації бувають радикальні, комбіновані та удосконалюючі. Життєвий цикл інновації складається з наступних стадій: 1. Розробка. Включає оцінку, модифікацію і вдосконалення творчих ідей. Розробка інновації може різко підвищити потенціал майже безнадійних товарів чи послуг. 2. Випробування. На цій стадії інновація виходить за межі лабораторії і трансформується в цілком реальні товари чи послуги. 3. Вихід, на ринок. 4. Зростання. Якщо інновація запущена на ринок успішно, вона переходить в стадію зростання. Це період високого економічного розвитку організації, бо дуже часто потреба в такому товарі, чи послузі перевищує його пропозицію. У той же час, переоцінення попиту на нову продукцію може бути великою помилкою - непродані товари можуть роками лежати на складах. 5.Насичення (зрілість). Пройшовши період зростання попиту, інноваційний продукт чи послуга, як правило, вступають в період зрілості. Це стадія, на якій більшість організацій галузі мають доступ до інновації і пробують її застосовувати. Якщо інновація вимагає застосування багатьох зусиль (наприклад, складні виробничі процеси, чи заплутана робота в структурі організації). В той же час, якщо інновація вимагає особливих знань і навичок, недоступних конкурентам, організація надовго може залишити за собою конкурентну перевагу. 6.Спад. Навіть успішні інновації, як правило, завершуються спадом. На цій стадії попит на інновації зменшується і з'являються інновації-замінники.

Білет №2

1. Суб’єкти авторського права. Поняття та види співавторства. Підстави виникнення авторського права. Презумпція авторства.