- •Київський міжнародний університет
- •Завдання для виконання випускної кваліфікаційної роботи студентки Кучер Марії Олександрівни
- •Розділ 1 сутність та рівні політичної культури
- •Розділ 2 теоретичні засади політичної культури китаю
- •Ідеологія конфуціанства як фундаментальна концепція політичного світогляду китайців
- •Значення соціальної теорії моїзму у формування політичної думки в Китаї
- •Теоретичні засади суспільно-філософської думки даосизму. Політичні погляди Чжуан-цзи
- •Вплив легізму на формування політичної культури Китаю
- •Розділ 3 вплив політичної культури на зовнішню політику китаю
- •3.1. Китай в міжнародних відносинах в Східній Азії
- •3.2. Концептуальні засади зовнішньої політики Китаю
- •3.3. Геостратегічний аналіз зовнішньої політики Китаю
- •3.4. Регіональні відносини: Китай – Тайвань та Китай – Російська Федерація
- •3.5. Китайсько-японське суперництво в Центральній Азії
- •Розділ 4 сучасна політина культура кнр: нові виміри національної безпекИ
- •Висновки
- •Список використаних джерел та літератури і. Джерела
- •Іі. Література Монографії, брошури, збірки
- •Ііі. Електронний ресурс
КИЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙУНІВЕРСИТЕТ
Інститут міжнародних відносин
Кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики
КУЧЕР МАРІЯОЛЕКСАНДРІВНА
Випускна кваліфікаційна робота
ОСНОВНІ РИСИ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ КИТАЮ
за спеціальністю «Міжнародні відносини» шифр 6.030201 міжнародні відносини
Випускна кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики, протокол №__від «__»____201_р.
Керівник програми, зав. кафедри, кандидат політичних наук, професор Зажигаєв Борис Володимирович
___________ «__» _______201_ р. (підпис)
|
Науковий керівник:
кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Галушко Олена В’ячеславівна |
Київ - 2012
Реєстраційний №______ ___________ _____________
(дата) (П.І.П.)
Результати перевірки ____________ ___________ _____________
(до захисту) (дата) (П.І.П.)
(на доопрацювання)
Результати захисту: ___________________
(оцінка)
Голова ДЕК _________________ ___________________
(підпис) (П.І.П.)
Члени ДЕК _________________ ___________________
(підпис) (П.І.П.)
_________________ ___________________
(підпис) (П.І.П.)
_________________ ___________________
(підпис) (П.І.П.)
_________________ ___________________
(підпис) (П.І.П.)
Відповідальний секретар ДЕК _________________ ___________________
(підпис) (П.І.П.)
Київський міжнародний університет
Інститут міжнародних відносин
Кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики
Спеціальність 6.030201 Міжнародні відносини
Затверджую
зав. кафедри міжнародних відносин
та зовнішньої політики
_________________ проф. Б.В. Зажигаєв
“____”_____________2012 року
Завдання для виконання випускної кваліфікаційної роботи студентки Кучер Марії Олександрівни
1. Тема випускної кваліфікаційної роботи «Основні риси політичної культури Китаю» затверджена на засіданні кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики, протокол від “3” вересня 2011 р. № 2.
2. Випускна кваліфікаційна робота виконується на матеріалах монографій, наукових праць, статей, Інтернет-матеріалів, всього 90 найменувань.
3. План роботи та терміни виконання розділів
Назва розділів випускної кваліфікаційної роботи |
Терміни виконання |
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА РІВНІ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ |
“01” листопада 2011 р. |
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ КИТАЮ |
“01” грудня 2011 р. |
РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ НА ЗОВНІШНЮ ПОЛІТИКУ КИТАЮ |
“10” січня 2012 р. |
РОЗДІЛ 4. СУЧАСНА ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА КНР |
“01” лютого 2012 р. |
До опрацювання роботи з урахуванням зауважень наукового керівника |
До 1 березня 2012 р.
|
4. Перелік графічного матеріалу (таблиці , схеми)
5. Термін здачі роботи на рецензію науковому керівнику “15” березня 2012 р.
6. Термін повного завершення, оформлення і подання на кафедру випускної кваліфікаційної роботи на захист “31” березня 2012 р.
Завдання видав науковий керівник __________ __________
(підпис) (дата)
Завдання одержав студент__________ __________
(підпис) (дата)
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….3-6
РОЗДІЛ 1
СУТНІСТЬ ТА РІВНІ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ……………………7-12
РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ КИТАЮ……13-35
2.1. Ідеологія конфуціанства як фундаментальна концепція політичного світогляду китайців…………………………………………………………13-16
2.2. Значення соціальної теорії моїзму у формування політичної думки в Китаї…………………………………………………………………………..16-20
2.3. Теоретичні засади суспільно-філософської думки даосизму. Політичні погляди Чжуан-цзи………………………………………………………….21-32
2.4. Вплив легізму на формування політичної культури Китаю…………32-35
РОЗДІЛ 3
ВПЛИВ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ НА ЗОВНІШНЮ ПОЛІТИКУ КИТАЮ…………………………………………………………………...….36-63
3.1. Китай в міжнародних відносинах в Східній Азії…………………..….36-40
3.2. Концептуальні засади зовнішньої політики Китаю………………..….41-42
3.3. Геостратегічний аналіз зовнішньої політики Китаю………………….42-49
3.4. Регіональні відносини: Китай – Тайвань та Китай – Російська Федерація…………………………………………………………….……….49-54
3.5. Китайсько-японське суперництво в Центральній Азії………………..54-63
РОЗДІЛ 4
СУЧАСНА ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА КНР: НОВІ ВИМІРИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ……………………………………………..64-71
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………72-78
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…..……79-86
ВСТУП
Актуальність теми дослідження обумовлюється тим, що у своєму виникненні політико-правова думка всюди у древніх народів на Сході і на Заході – у древніх єгиптян, індусів, китайців, вавилонян, персів, євреїв, греків, римлянсходить до міфологічних витоків і оперує міфологічними уявленнями про місце людини в світі. На ранній стадії свого розвитку переконання, що отримала назву політична культура, ще не встигли відокремитися у відносно самостійну форму суспільної свідомості і в особливу область людського знання і були складеним моментом цілісного міфологічного світогляду.
Китай – країна древньої історії, культури, філософії, вже в середині другого тисячоліття до нашої ери в державі Шан-інь (XVII-XII ст. до н. э.) виникає рабовласницький устрій господарства. Праця рабів, в яких обертали захоплених у полон, використовувалася в скотарстві, в землеробстві. У XII столітті до н.е. в результаті війни держава Шань-інь було розгромлено плем'ям Чжоу, яке заснувала свою династію, що проіснувала до III ст. до н.е.
Боротьба за панування між царствами привела в другій половині III ст. до н.е. до знищення царств», що «Б'ються, і об'єднання Китаю в централізовану державу під егідою сильного царства Цинь.
Глибокі політичні потрясіння – розпад древньої єдиної держави і зміцнення окремих царств, гостра боротьба між крупними царствами за гегемонію – знайшли своє віддзеркалення в бурхливій ідеологічній боротьбі різних філософсько-політичних і етичних шкіл. Цей період характеризується світанком культури, філософії і політико-правових учень [18, c. 54].
У таких історичних для літератури пам'ятниках як «Ши цзин», «Шу цзин», ми зустрічаємо певні філософські ідеї, що виникли на основі узагальнення безпосередньої трудової і суспільно-історичної практики людей. Проте справжній розквіт древньої політико-правової думки доводиться саме на період VI-III ст. до н. е. Цей період пізніше буде названий «золотим століттям китайської філософії».
Саме у цей час з'являються такі твори філософсько-соціологічної думки, як «Дао дэ цзин», «Лунь юий», «Мо-цзи», «Мен-цзи», «Чжуан-цзи». В цих працях виступають зі своїми концепціями і ідеями великі мислителі Лао-цзи, Конфуцій, Мо-цзи, Чжуан-цзи, Сюнь-цзи. Крім того відбувається формування китайських шкіл – даосизму, конфуціанства, моїзму, легізму, натурфілософів, що зробили потім величезний вплив на весь подальший розвиток китайської філософії. Так зароджуються проблеми, поняття й категорії, які потім стають традиційними для всієї подальшій історії китайської філософії, аж до новітнього часу [22, c. 113].
Джерельна база випускної кваліфікаційної роботи складається із різноманітних джерел, як за походженням, так і за змістовним наповненням.
До першої групи джерел належать нормативно-правові акти (актові джерела). Важливими нормативними документами стали закони, законодавчі акти, постанови вищих органів виконавчої влади. Основну частину актових джерел складали двосторонні та багатосторонні договори [2,3,4,6,7,8, 9].
У тісному зв’язку з першою виступає інша група джерел – виступи, заяви, послання Президентів, глав урядів, міністрів закордонних справ, діячів провідних політичних партій. До цінних джерел належить віднести збірники документів і матеріалів, що містять, зокрема, й важливу статистичну інформацію. Серед інформаційнонасиченої групи джерел – періодична преса, зокрема, газети, мемуарна література [1, 5].
Історіографічна база випускної кваліфікаційної роботи. Серед авторів, які досліджували теоретичне забезпечення політичної культури Китаю слід виокремити Л. Васильєв, А. Горелов, І. Сергейчук, Л. Позднєєва, В. Потряков, М. Томпсон [11, 12, 13, 39, 40, 62].
Важливі аспекти дослідження впливу філософії даосизму на формування політичної культури сучасного КНР представлені в працях Е. Вонг, А. Горобець, В. Цзянь [16, 44].
Аналіз сучасних тенденцій у забезпеченні національної безпеки Китаю, виходячи з темпів та масштабів перетворень у соціально-економічній і політичній сферах країни, в Національно-визвольної армії Китаю здійснено на основі узагальнення новітніх вітчизняних та зарубіжних дослідженьА. Акімов, А. Кузьменко, Д. Косирєв, О. Маначинський, В. Меланченко, Є. Понкін, А. Шишов [26, 27, 30, 41, 47, 58, 59].
Предмет дослідження–вплив політичної культури Китаю на формування його зовнішньої політики.
Об’єкт дослідження – практична сфера реалізації теоретичнихзасад політичної культури Китаю: конфуціанство, моїзм, даосизм, легізм.
Мета випускної кваліфікаційної роботи – здійснити комплексний аналіз політичної культури Китаю та її вплив на китайські зовнішньополітичні пріоритети.
Загальній меті підпорядковуються завдання:
з’ясувати стан наукової розробки проблеми;
дослідити сутність та теоретичні рівні політичної культури;
прослідкувати еволюцію суспільно-філософської думки Китаю;
виявити характерні особливості становища Китаю у міжнародних відносинах;
проаналізувати комплекси китайських двосторонніх відносин;
узагальнити нові виміри національної безпеки Китаю.
Методологічну та теоретичну основу дослідженняскладають об’єктивні принципи універсальності й історизму. В роботі були використані різновиди аналітичного методу та методу узагальнень, зокрема: історіографічного, структурного, функціонального, статистичного, а також методи індивідуалізації й аналогій, актуалізації й синхронізації.
Наукова новизна дослідження. Під час написання випускної кваліфікаційної роботи булообґрунтовано ряд теоретичних положень:
- визначена теоретична сутність політичної культури Китаю;
- встановлено місце Китаю в міжнародних відносинах;
- виявлена позитивна динаміка у двосторонніх відносинах КНР;
- доведено, що національна безпека сучасного Китаю впливає на стан всього азійського регіону;
Практичне значення роботи зумовлене тим, що основні її положення можуть бути використані в процесі підготовки узагальнюючих праць та підручників з історії міжнародних відносин і зовнішньої політики країн Азії, при розробці відповідних вузівських курсів та спецкурсів. Матеріали й конкретні пропозиції можуть бути застосовані також державними установами та приватними структурами України з метою оптимізації їх відносин Україна – Китай.
Апробація результатів дослідження. Основні положення випускної кваліфікаційної роботи були оприлюднені на семінарах, круглих столах кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Київського міжнародного університету, а також на міжнародних конференціях:
Структура роботивипускна кваліфікаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури.
