18 . Методична підготовка викладача до застосування мультимедійної презентації в освітньому процесі

      Велику роль у створенні якісної презентації відіграє методична підготовка викладача. Він повинен володіти спеціальними компетенціями для використання інформаційних технологій у своїй навчальній діяльності, що дозволить йому легко орієнтуватися в способах створення презентацій.

      Викладач повинен бути методично і дидактично підготовленим для використання даного ресурсу на навчальних заняттях, зокрема, володіти прийомами, що забезпечують перетворення студентів в активних суб'єктів навчально-пізнавальної діяльності. У процесі реалізації інформаційних технологій педагогу слід використовувати можливості навчального діалогу, що забезпечує розвивається співпраця викладача і студента.

      Викладач повинен вміти інтегрувати інформаційні та педагогічні технології, що забезпечить інтенсифікацію освітнього процесу та підвищить якість знань.

      І, нарешті, мультимедійна презентація стане більш ефективною, якщо дотримуватися наступних правил:

• З точки зору професіонала, проведення презентації слід вважати привілеєм, який вимагає високого ступеня відповідальності, але при цьому надає додаткові можливості.

• Велике значення має створення приємного враження з самого початку уявлення презентації.

• У процесі всього заняття необхідно підтримувати візуальний контакт з аудиторією, триматися природно і говорити переконливо.

• Обов'язковою умовою, що забезпечує якість навчально-пізнавальної діяльності, є абсолютне володіння темою виступу, максимальне залучення уваги аудиторії і донесення до неї важливості повідомлення.

• Модулювання мовного потоку допоможе виділити головні моменти, а витримування паузи дозволить відокремити їх один від одного.

• Необхідно домагатися взаєморозуміння з аудиторією, що досягається залученням слухачів у спільну роботу. Слід підтримувати увагу аудиторії зверненими до неї питаннями: в ході запитань і відповідей можуть виникнути суперечності і сумніви, але вони забезпечать можливість пояснити виступ і підсилити його основні моменти. При відповіді на питання в ході презентації не слід йти від теми. Якщо відповідь на питання займає надто багато часу або він не цікавий більшої частини аудиторії, краще відповісти на нього після презентації. Необхідно повторювати питання, щоб їх почув кожен слухач, при необхідності перефразовуючи їх. Після закінчення часу, відведеного на запитання, слід підвести підсумки.

• Іноді буває корисно після презентації зібрати відгуки про неї і врахувати їх при підготовці наступної презентації.

19.Електронні освітні ресурси,їх класифікація.

Освітні електронні ресурси (ОЕР) – це інформаційні ресурси, що можуть бути представлені у вигляді текстових, графічних, звукових, відео даних або їх комбінацій, які відображають певну предметну галузь освіти та призначені для забезпечення процесу навчання особистості, формування її знань, умінь та навичок. ОЕР повинен мативисокийрівеньвиконання, гарнехудожнєоформлення, характеризуватисяповнотоюматеріалу.

ОЕРможнаописати за наступнимиознаками:- за функціональнимпризначенням(за функцією, яка виконується в навчальномупроцесі:- програмно-методичні,навчально-дидактичні,контролюючі)

- за структурою(однотомні,багатотомні,електросерія);

- за організацією тексту (поділяються на моновидання і збірки);

- за характером вихіднихданих(навчальний план, навчальнапрограма, методичнівказівки, програми практик і т.д)

- за цільовимпризначенням(офіційні,наукові,науково-популярні,довідкові,рекламні);

- за групоюкористувачів(ОЕР для школярів,ОЕР для студентів,ОЕР для магістрів,ОЕР для вчителів та викладачів і т.д);

- за наявністюдрукарськогоеквіваленту(електронні аналоги паперового навчального видання,самостійні ЕОР);

- за природою основнихданих(текстові,оглядові,звукові,мультимедійні,програмні);

- за ступенем дидактичного забезпечення(ОЕР який охоплює спеціальні сть,дисципліну,тему і т.д);

- за видом освітньоїдіяльності, в якійвикористовується ОЕР(для лекційного(практикового) супроводження,самостійної роботи,дистанційного навчання,самоосвіти);

- за характером взаємодіїкористувача і ОЕР(детерміновані-параметри,зміст не можуть змінюватись користувачем,не детерміновані-параметри,зміст обираю користувач);

- за технологієюрозповсюдження(автономні,мережні,комбіновані);

- залежновідформивласності(відкриті,закриті,комбіновані).

20.• Процеси настройки сенсорноїсистемилюдини (особливо зору) більшінертні в порівнянні з інформаційноїреакцієюмозку. Тому шкідливі (і стомлюють) частізміни умов сприйняттяокремихслайдів: їхяскравості, контрасту, колірноїгами; гучності звуку і особливо швидказмінакадрів. Саме тут звертаємоувагу на частупомилку при роботі з презентацією: нерозумноставитиавтоматичнузмінунавчальнихслайдів, краще - по клацаннюмиші в потрібний, емпіричновизначаєтьсявчителем момент.

• Технічновиконанняекранно-звукового ряду навчальнихслайдівмаєвідповідатитимчасовим, інформаційним, просторовим межам сприйняття. У разіподанняінформації з великого екрану:

- Мінімальний кут зору на об'єкт з учнівськогомісця повинен бути не менше 10 °, щовизначаєрозміринавчальногоприміщення: відстаньвідостаннього ряду до екрану L 6-кратної шириниекрану;

- Поле зоручіткогобаченнявсіх деталей по вертикаліскладаєверт ~ 14 °, по горизонталігір ~ 40 °, при великих розмірахзображення в роботу включаєтьсябічнийзір, якийне розрізняєдеталі, затевідповідальний за «ефектприсутності», значить, для детального вивченняоб'єктівнеобхіднеїхвеликезображення (великий екран);

- Освітленістьробочогомісцяучня повинна бути не менше 50-60 лк, але вікнобіляекранурекомендуєтьсязатінювати для посиленняяскравостізображення на екрані;

- Графікавиконується контрастно, чітковиділяютьсяконтури і основнідеталіоб'єктів (рекомендуютьсярізнітипи і товщинасуцільних і штриховихліній);

- Швидкість і кількістьпропонованоїінформаціїрегулюють, виходячи з обсягуоперативноъсвідомості: засвоюютьсяблизько 160 бітпротягомприблизно 10 с (від 16 до 30 ит / с), тому рекомендується фрагментарна подача матеріалу по смисловимчастинам;

- Тривалістьдемонстраціїаудіовізуальноїінформації з урахуваннямінертностісенсорних систем і пам'яті становить: для статичного кадру - не менше 1,5-2 хв; для звукозапису - не більше 7-10 хв; для відеовставки - 3-5 хв; для комп'ютерноїпрограми в цілому на урок 15-20 хв в 2-3 прийоми;

- Кількістьоб'єктів в кадрі: статичних - до 5, динамічних - не більше 2 (наприклад, не більшедвох шкал вимірювальнихприладів);

- У складнихоб'єктах і схемах необхідно для осмисленогоцілісногосприйняттяспрощуватиїх структуру за правилом інженерноїпсихології: максимально (7 ± 2) елемента, розташованих в 3-4 рівня;

- Сприйняттяплощинногозображення кадру порушуєнормальний синтез відчуттів, і зорова система затрудняється воцінцірозмірівзображенихпредметів; тому в кадрінеобхіднозіставлятиновіоб'єкти з уже відомимиучням;

- Учительськийкоментаркращий дикторського і тимбільшетитрів;

- При різнихзавданняхзасвоєння (приватне / загальне) побудоваекранногоматеріалутежмає бути різною: абоувагу деталям, абопідкресленнятількиістотного;

- У зв'язку з тим, що наша пам'ять «підрівнює» подібніформи до загального стандарту, потрібнорізнимиобразотворчимизасобамивиділятинестандартну / несподівану для учнів інформацію, особливо -негативну, що часто не дотримуються при організаціїзмісту;

- Лінійний (покадровий) викладматеріалу в презентаціївимагає «недомовленості» попереднього для зв'язку з наступним, щопередбачаєвідкриту форму посібників, тобто «Без початку і кінця»: такийматеріаллегшевключати в різнінавчальніситуації;

- Загальназначимістьсприйнятогозмістузалежитьвід потреб учнів і мотиваціїнавчання, тому важливостворюватиспеціальну установку на сприйняття і ступіньзасвоєнняматеріалу(виділити, порівняти, пояснити, запам'ятати, висловити свою думку і т.п.);

- Не всякий навчальнийматеріал «екраногенічний» (наприклад, електромагнітнахвиля, елементарначастинка, потікенергії та ін.), тому умовністьаудіовізуальних моделей - образівреальності - вчителюнеобхідноспеціальнороз'яснювати.

Облікперерахованих правил забезпечитькомфортністьсприйняттязмісту і створить умови для активноїпізнавальноїдіяльності.

Виникаєпитання: «Не розширюємо ми, захоплюючись, можливостіаудіовізуальноїформиподаннянавчальногоматеріалу»? Будемоспиратися на відомі психолого-педагогічніположення. Будь-яке знанняможнапредставити у словеснійформі, через йогозв'язки з іншимизнаннями. Практично будь-яке словеснезнанняможназвести до сукупностізоровихобразів, так щомеханізмаудіовізуальногомисленнязабезпечитьоволодінняцимзнанням. Знання в будь-якійформіможнапредставити системою дій з ідеальнимиоб'єктами (образами) та розробити комплекс навчальнихзавдань, щоініціюютьінтелектуальнудіяльність.