1.3 Генеральний план

Генеральний план – це горизонтальна проекція ділянки, на якій розташовано будівлю.

Запроектована будівля знаходиться у центральній частині міста Жовті Води, розташована на рівнинній місцевості з загальним нахилом для відводу води з заходу на схід.

Під будівлею залягають ґрунти – льосовидний суглинок, який відмічається пористістю до 15%, дуже міцний.

Територія навколо будівлі облаштована зеленим насадженням, листовими та хвойними деревами рядового та групового насадження, кущами, газонами та квітниками.

При проектування будівлі враховувалася житлова забудова міста, а також розміщення навколо споруд та конструкцій.

Проектом передбачені алеї, автодороги та клумби. Також передбачені тротуари для людей.

Експлікація до генерального плану та умовні позначення зазначенні на аркушах креслень – аркуш 1.

2 Архітектурно-конструктивна частина

2.1 Фундаменти

Фундамент є важливим конструктивним елементом будівлі, який сприймає навантаження від надземної частини і передає її на основу.

Верхня площина фундаменту, на якій розташовано надземні частини будівлі називають обрізом фундаменту, а нижню його площину, яка спирається на основу – підошвою фундаменту.

Відстань від спланованої поверхні ґрунту до рівня підошви називають глибиною залягання фундаменту, яка повинна відповідати глибині залягання шару основи. При цьому необхідно враховувати глибину промерзання ґрунту. Якщо основа складається із вологого дрібнозернистого ґрунту, то підошву фундаменту необхідно розташовувати не вище рівня промерзання ґрунту.

Фундаменти будівлі повинні бути достатньо міцними, стійкими, довговічними та бути індустріальними та економічними.

По роду матеріали фундаменти можуть бути: бутовими, бутобетоними, бетонними і залізобетонними.

По конструктивній схемі фундаменти діляться на стрічкові, стовпчикові, суцільні та палеві.

В залежності від глибини залягання підошви фундаментів розрізняють фундаменти глибокого (більше 5м) та дрібного залягання.

В запроектованій будівлі фундаменти – монолітні стрічкові бутобетонні. Вони розташовуються у вигляді стрічки під всією довжиною стіни. Ширина фундаменту 0,6 м, висота сходинок 0,6 м при ширині 0,3 м.

На рисунку 2.1 показаний монолітний стрічковий з/б фундамент під цегляну стіну.

Рисунок 2.1– Монолітний фундамент.

2.2 Гідроізоляція фундаменту

Захист від грунтової вологості здійснюється влаштуванням горизонтальної та вертикальної гідроізоляції.

Горизонтальна гідроізоляція виконується з двух шарів руберойду, склеєних бітумною мастикою товщиною 20 -30 мм.

Вертикальна гідроізоляція виконується ретельним фарбуванням зовнішніх поверхонь стін фундаментів, які торкаються з грунтом, гарячим бітумом за два рази.

Гідроізоляційний килим, розташований з зовнішньої сторони стін, захищає від можливих ушкоджень облицювання. Для гідроізоляції стін підвалу рекомендується додатково влаштовувати глиняний замок з шару м’ятої зволоженої глини.

Гідроізоляцію наземної частини стін влаштовують на рівні 150мм вище поверхні землі по всій товщині зовнішніх і внутрішніх стін.

Навколо будівлі вздовж зовнішніх стін влаштовують відмостку з асфальту. Ширина відмостки 0.5 м з нахилом від будівлі 2-3 %.

Рисунок 2.2 – Гідроізоляція фундаменту.

2.3 Стіни

Стіни – це найважливіший конструктивний елемент будівлі, який слугує не тільки як вертикальна огороджуюча конструкція, а й як несучий елемент, на який спираються перекриття та покриття.

У запроектованій будівлі стіни виконані з керамічної цегли . Зовнішні стіни мають товщину 510 мм, а внутрішні – 380 мм. Для кладки стін використовують розчин марки М 50. Для зведення стін

Стіни будівель повинні задовольняти слідуючі вимоги:

• статичні – бути міцними та стійкими;

• протипожежні – в залежності від ступеню вогнестійкості будівлі, які мають групу займистості і границю вогнестійкості не нижче нормативних;

• теплотехнічні – забезпечувати у середині приміщення необхідний температурно-вологісний режим;

• акустичні – володіти достатнім для огороджуючих приміщень зі звуко-ізолюючими властивостями.

Класифікація стін:

- за родом використаних матеріалів можуть бути:

• кам'яними,

• дерев'яними,

• ґрунтовими,

• з синтетичних матеріалів.

- по характеру роботи стіни бувають:

• несучими – це стіни, які виступають не тільки в якості огорож, на них спираються також конструкції покриття та перекриття;

• самонесучими – це стіни, що спираються на фундамент і несуть тільки власну вагу;

• навісними – це стіни які виконують тільки огороджуючу функцію.

- по конструкції стіни бувають:

• з цегли,

• з дрібноштучних елементів,

• з великого каміння.

Кладкою називається конструкція, виконану з окремого каміння, шви між якими заповнюються будівельною сумішшю.

Основні терміни що визначають кам'яну кладку:

Постіль - це два великі по площині грані цегли.

Ложок – це довгі бокові сторони цегли.

Тичок – це короткі бокові сторони цегли.

1 – ложковий ряд;

2 – тичковий ряд.

Рисунок 2.3 – Цепна система перев'язки кладки.