- •1 Загальна частина
- •1.1 Район будівнийтва
- •1.3 Генеральний план
- •2 Архітектурно-конструктивна частина
- •2.1 Фундаменти
- •2.2 Гідроізоляція фундаменту
- •2.4 Сходи
- •2.5 Перегородки
- •2.6 Плити перекриття
- •2.7 Плити покриття
- •2.8 Покрівля
- •2.9 Двері
- •2.11 Підлоги
- •2.12 Оздоблювання приміщень
- •4 Будівельно-виробнича частина
- •4.1 Технологічна карта
- •4.1.1 Область застосування технологічної карти
- •4.1.2 Технологія і організація ведення технологічного процесу
- •4.1.3 Номенклатура робіт і визначення обсягів робіт
- •4.1.4 Визначеня калькуляції трудових витрат
- •4.1.5 Визначення тривалості виконання робіт. Графік виконання робіт
- •4.1.6. Матеріально-технічні ресурси
- •4.1.7 Вимоги до якості робіт
- •4.1.8 Визначення техніко–економічних показників
- •4.1.9 Техніка безпеки
- •4.2 Календарне планування
- •4.2.1 Складання номенклатури, визначення об'ємів
- •4.2.3 Вибір методів виробництва основних будівельно-монтажних
- •Визначення параметрів екскаватора
- •Вибір монтажного крану
- •4.2.4 Визначення необхідних трудовитрат робітників і машин
- •4.2.6 Визначення потреб у тимчасових будівлях і спорудах
- •4.2.7 Розрахунок водопостачання будівельного майданчика
- •4.2.8 Розрахунок електропостачання будівельного майданчика
- •4.2.9 Визначення техніко-економічних показників
- •4.2.10 Заходи по охороні праці
- •3 Розрахункова частина
- •3.1 Розрахункові дані
- •3.2 Розрахунок багатопустотної плити
- •3.3 Визначення навантажень та зусиль
- •3.4 Визначення розрахункового згинаючого моменту і поперечної сили
- •3.5 Визначення кількості пустот
- •3.6 Розрахунок на міцність нормальних перерізів
- •3.7 Розрахунок на міцність похилих перерізів
- •3.8 Перевірка панелі на монтажні навантаження
- •6 Економічна частина
- •6.1 Складання інвесторського – кошторисної документації
- •6.1.1 Складання калькуляції витрат за кожним видом робіт
- •6.1.2 Складання відомості ресурсів до локального кошторису
- •6.2 Локальний кошторисний розрахунок
- •6.3 Об’єктний локальний кошторис
- •6.4 Зведений кошторисний розрахунок
- •5 Охорона праці
- •5.1 Вимоги безпеки в організації будівництва і виконання робіт
- •5.2 Безпека охорони праці в будівництві
- •5.3 Безпека основних видів будівельно – монтажних робіт
3.6 Розрахунок на міцність нормальних перерізів
Панель
розраховуємо як балку прямокутного
перерізу з заданими розмірами. В
розрахунку поперечний переріз пустотної
панелі приводимо до еквівалентного
двотаврового перерізу, замінюючи площу
круглих пустот прямокутником тієї ж
площі. Висоту прямокутника
,
знаходимо за формулою:
|
( 3.13 ) |
де d – радіус пустот, см.
|
|
Рисунок 3.4 – Тавровий переріз.
Визначаємо
розрахункову висоту стиснутої полки,
,
за формулою:
|
( 3.14 ) |
де h – висота перерізу панелі, см;
h1 – висота прямокутника,см.
|
|
Визначаємо приведену товщину ребер, bр, за формулою:
|
( 3.15 ) |
де b – розрахункова ширина панелі, см;
n – кількість пустот, шт.;
- сторона прямокутника, см.
|
|
Приймаємо
висоту перерізу h.
Відношення
( 0,038/0,22=0,173>0,1) значить у розрахунок вводимо всю товщину.
Визначаємо
робочу висоту
,
за формулою:
|
( 3.16 ) |
де h – висота таврового перерізу,см;
а– захисний шар бетону, см.
|
|
Визначаємо
вигинаючий момент перерізу ,
,
за формулою:
|
( 3.17 ) |
де
-
розрахунковий опір бутону на осьове
стискання, МПа;
-
коефіцієнт умови роботи бутону, рівний
0,95;
-
ширина полиці таврового перерізу, см;
-
висота полиці таврового перерізу, см.
|
|
112517 > 11506,13
3.7 Розрахунок на міцність похилих перерізів
Перевіряємо умову, що необхідна для розташування поперечної арматури для багатопустотної панелі. При розрахунку елементів на дію поперечних сил повинна виконуватися перша умова, яка перевіряється за формулою:
|
( 3.18 ) |
де Q – максимальна поперечна сила, кН;
1
– коефіцієнт для важкого бетону, який
дорівнює 0,35.
|
|
16,149 кН < 381,6 кН
Оскільки умова виконується, то міцність бетону достатня і переріз підібрано правильно.
Перевіряємо другу умову за формулою:
|
( 3.19 ) |
де k1– коефіцієнт для важкого бетону , який дорівнює 0,6;
- розрахунковий опір на осьовий
розтяг, МПа.
|
|
16,149 кН< 51,2 кН
Оскільки дана умова виконується, тому від дії головних розтягуючих напружень в бетоні не утворюються похилі тріщини.
Назначаємо поперечні стрижні діаметром 4 мм класу Вр-1 через 10 см у опори у ділянках1/4 прольоту. У кінці цих ділянок, тобто на відстані 1/4 від опори необхідно, щоб виконувалася умова, яка перевіряється за формулою
|
( 3.20 ) |
|
|
8,13 кН <51,2 кН
Оскільки умова виконується, то постановка поперечної арматури в середині прольоту не потрібна.
Якщо в нижню сітку включить робочі повздовжні стрижні, то при опорні каркаси можна обривати на прольоту панелі. В середній частині панелі для зв’язку повздовжніх стрижнів каркаса по конструктивним міркуванням ставимо поперечні стрижні через 0,5м.
Оскільки друга умова виконується, то поперечну арматуру передбачається, з конструктивних умов, розташовувати з шагом,який визначається за формулою:
|
( 3.21 ) |
|
|
Перевіряємо міцність похилого перерізу у опори на одиницю довжини панелі, qх, , за формулою
|
( 3.22 ) |
де Rsw – розрахунковий опір поперечної арматури, МПа;
Asw – площа перерізу хомутів, см;
n – кількість каркасів, шт.;
S – відстань між поперечними стрижнями, см.
|
|
Перевіряємо міцність похилого перерізу по поперечній силі , Qхб, , за формулою:
|
( 3.23 ) |
|
|
Qхб ≥ Q
1509,9
МПа см2
150,9
кН
150,9 кН >16,15 кН
Оскільки умова виконується, то міцність похилого перерізу по поперечній силі забезпечена.

см;
мм.
см;
см.
см;
см
см;
см
,
Н∙м;
МПа∙см2
МПа
см2
см
МПа∙см2;
МПа
см2
МПа∙см2;
МПа
см2