3. Загальні дані про учня.

Мартинюк Анастасія Миколаївна

7 листопада 2001р.

7 – А клас

Старосинявський НВК «Загальноосвітня школа 1 – 3 ступенів, гімназія»

смт Стара Синява Хмельницька обл.

навчається в школі з 1 класу

Характеристика родинного середовища:

Склад родини: Матір, батько, 2 дітей

Матір: Мартинюк Олена Василівна

Фармацевт

Батько:Мартинюк Микола Миколайович

Головний інженер Райавтодор

Сестра: Мартинюк Вікторія Миколаївна

Учениця 2 класу

4. Здоров’я учня:

Поговоривши, з шкільною мед сестрою щодо фізичного стану учня, то вона повністю здорова, не зважаючи на, те, що вона має зайву вагу. В неї немає хронічних або інших захворювань. Простуди у дівчинки не часті, активно займається на уроках фізичної культури. З психомоторикою у дівчинки все в порядку, скарг немає. Насправді думала, що це якимось чином вплине на ставлення до неї її однокласників, але ніяких косих поглядів зі сторони її однолітків я не помітила, можливо один день замало, щоб помітити такі аспекти. Дитина не вважає себе відстороненою від інших, тому, думаю, що це ніяк не вплинуло на психічний розвиток дитини.

5. Навчальна діяльність:

Вивчення особистості учня розпочалося з ознайомлення зі шкільною документацією, яка відображає успішність учня, крім того я провела бесіду з класним керівником та декількома учителями респондента. В класному журналі я подивилась успішність за рік, який майже добіг кінця.

Класний керівник сказала, що Насті дуже добре даються як точні, так і гуманітарні науки, що і було підтверджено класним журналом. Крім того, провівши бесіду з викладачами, вони в черговий раз підтвердили, що Настя досить активна на заняттях і щоразу доповнює учнів, які не знають відповіді.

Запитавши саму Настю, які предмети їй подобаються, та чому саме вона навчається, та для чого, яка мотивація навчальної діяльності учня. Вона відповіла: на перше поставлене питання вона сказала, що їй подобаються з точних наук: алгебра та хімія, а з гуманітарних – мови. Клас Анастасії з нахилом до точних наук, але крім того, в класі викладають дві мови: англійська та німецька, саме їх і вподобала моя учениця. На друге поставлене питання заради чого все таки навчається дитина, вона відповіла, що заради знань, заради того, щоб знання допомогли їй в майбутньому.

Поспостерігавши один вечір і подивившись наскільки ретельно дівчинка підходить до виконання домашніх робіт я побачила, що на виконання домашніх завдань вона тратить не менше 7 годин. Усні уроки вона готує не складаючи плану а просто перечитує декілька разів, хоча і на прохання скласти план до певного даного мною тексту дівчинка справилась. Окрім школи дитина ходить в музичну школу уже 6 рік, тому вправно грає на фортепіано.

Щодо того, чи прогулює уроки чи запізнюється, то можу сказати, що як і в більшості іноді бувають і такі випадки.

6. Характеристика пізнавальної діяльності учня.

6.1 Увага.

Для того, щоб дізнатись на скільки Анастасія вміє сконцентрувати увагу на завданні, та розподіляти увагу на уроках я вирішила використати методику відраховування.

Використовуючи методику відраховування метою було дослідити ступінь виснажливості уваги та інертність нервових процесів. Для цього мені був необхідний лише секундомір. Досліджуваному я запропонувала здійснити віднімання від 100 по 7. Віднімання проводилось вголос, а затрачений час я фіксувала секундоміром.

Правильними відповідями були: 100, 93, 86, 79, 72, 65, 58, 51, 44, 37, 30, 23, 16, 9, 2. Спершу завдання було важчим, але паузи були менші. Під кінець, коли завдання здавалося б полегшувалось, але паузи були довшими, ніж на початку завдання. Цей факт свідчить про підвищену втомленість і виснажливість уваги. Взагалі під час виконання цього завдання можна спостерігати два варіанти помилок:

1. Помилки в одиницях – свідчить про можливу інтелектуальну недостатність.

2. Помилки в десятках – є характерним для нестійкої уваги.

В даному випадку помилки робилися не в одиницях, а в десятках і то лише один раз. Респондент помилився після 58, щодо пауз, то ті робилися вже під кінець відраховування.

Говорячи про час, то на відраховування було затрачено 1 хв. 12 с. Так як, в коло захоплень респондента входить такий предмет, як алгебра, тому думаю важких трудностей це відрахування викликати не повинно.

Для того, щоб краще простежити процес розподілу уваги, я запропонувала респонденту зробити одну вправу. Вправа включає в себе дві серії. У першій серії я запропонувала Насті записати на листочку цифри від 1 до 20 у прямому порядку, називаючи їх у зворотному порядку. Пишеться 1, а вимовляється 20, записується 2, а вимовляється 19 і так далі.

З цією серією вона справилась досить швидко, так я к дія досить знайома, зупинки виникали перед написанням або приговорюванням наступної цифри.

У другій серії я запропонувала виконати дві дії, які були новими. Я запропонувала написати своє прізвище та називати водночас літери, що входять до нього, у зворотному порядку, тобто від кінця до початку. Виконання завдання цієї серії було ускладненим. Досліджувана була не спроможна розподілити свою увагу, адже та була зосередженою на виконанні нової дії. Ця серія була важка тим, що Настя думала, яка буква остання, а яка перша, яка передостання, а яка друга і так далі. А крім цього їй потрібно було розподіляти увагу і на те, що писати. На другу серію було затрачено більше часу ніж на першу. Якщо протилежний порядок цифр ми вчимо ще в школі, то писати власне прізвище з кінця доводиться не щодня. Думаю ця серія викликала б труднощі і в дорослої людини.

6.2 Пам’ять.

Для виявлення особливостей пам’яті я вирішила використати методику заучування 10 слів. Ця методика використовується для дослідження процесу запам’ятовування іноземних слів. З матеріалів мені потрібно було лише 10 слів англійською або німецькою мовою, я вибрала англійську.

Англомовний варіант:

1. Forty 2. Monday 3. Garden 4. Cabbage 5. Jacket

6. number 7. Father 8. Square 9. Water 10. Sister

Я зачитала цей набір слів, після чого попросила респондента відтворити їх. Згідно методики слова можна зачитувати 5-6 разів, але робити цього не довелося, так як вже після 3 разу респондент відтворив усі слова. З кожним повторенням кількість відтворюваних слів збільшувалась. Спершу Настя відтворила 5 слів, після другого зачитування – 7 слів, і врешті решт повторила всі названі мною слова. Спершу вона зробила помилку, сказавши інше слово, яке мною назване не було, але я не можу сказати, що респондент ослаблений, так як відтворив 9-10 слів уже після 3-4 повторення. Тому з впевненістю можу сказати, що з пам’ятю респондента все нормально.

Для того, щоб дослідити короткочасну пам’ять мені необхідна лише табличка з числами, папір та ручка. Досліджуваному я показала таблицю протягом 20 секунд, таблицю з двозначними числами, їй потрібно було якомога повніше запам’ятати і після того, як я забрала таблицю записати на аркуші паперу.

Табличка повністю Відтворена табличка

13 91 27 29 13 27

65 84 98 96 84 98

17 35 56 67 67

Нормою є відтворення 6-8 чисел в даного респондента було відтворено лише 5, тому можна сказати, що результат нижче норми.

Провівши цих дві методики, мені стало цікаво, який же тип пам’яті переважає в респондента, для того, щоб дослідити обсяг і різні типии пам’яті мені необхідно було чотири набори слів англійською мовою, які виражають конкретні поняття та один із наборів який виконаний на картках. Для того, щоб визначити переважаючий тип пам’яті потрібно демонструвати досліджуваному слова різними способами. Дослідження складається з чотирьох серій.

У першій серії слова я зачитувала з інтервалом у 3 секунди, це потрібно для визначення слухової пам’яті. Другу серію я провела через 5 хвилин суть заключалася в тому, що досліджуваному потрібно було під час прослуховування слів записувати їх ручкою в повітрі з метою забезпечення моторної форми сприймання матеріалу. Швидкість зачитування була аналогічною як і в першій серії. Тертя серія реалізується також через 5 хвилин. У зазначеній серії я показала респонденту слова, записані на окремих картках, для того, щоб перевірити зоровий тип пам’яті. Різниця лише в тому, що інтервал між демонстраціями складав 3 хвилини. Проведення четвертої серії я здійснила через 10 хвилин, її мета – забезпечити комбінований тип сприймання матеріалу. Для цього я запропонувала досліджуваному не лише прослухати, а й записати слова на окремому аркуші. Після десятого слова аркуш відразу перевертається і респондент відтворив те, що запам’ятав.

В кожній серії було по 10 слів, з першої серії, яка свідчить про слухову пам’ять, Настя відтворила 5 слів, з другої серії яка свідчить про моторну форму сприймання матеріалу було відтворено 7 слів з 10. Щодо 3 серії, серії з картками, яка відображає зорову пам’ять було відтворено найбільше слів, а саме 9 слів з 10, та щодо четвертої серії, де можна побачити на скільки розвинена комбінована пам’ять, то в цій серії було відтворено 7 слів.

Згідно цих результатів, чітко видно, що в респондента досить добре розвинена зорова пам’ять, так як було відтворено найбільша кількість слів, а саме 9 з 10, і найгірше розвинена слухова пам’ять, так як було відтворено найменша кількість слів, а саме 5, тобто половина.