1.3.6. Розрахунок та вибір загальних і міжопераційних припусків та допусків

Цей розділ виконується за наступним планом:

• визначення характеристики заготовки (ступінь складності, група сталі, клас точності для заготовки, площина роз'єму штампа і т. д.);

• визначення основних розмірів деталі, на які треба призначити припуски;

• вибір загальних припусків для обробки визначених розмірів(дослідно – статичний метод).

• аналітичний розрахунок припусків на розмір, що зазначений керівником проекту з обов'язковим розрахунком міжопераційних припусків, допусків та розмірів;

• побудова схеми розташування міжопераційних припусків та допусків, що були визначені аналітичним розрахунком;

• визначення за допомогою довідників міжопераційних припусків, допусків та розмірів на інші розміри заготовки;

• розробка технічних вимог до заготовки.

Розділ може починатись такими словами:

“ Призначення оптимальних припусків на обробку заготовки має важливе значення при проектуванні техпроцесу. Збільшений припуск збільшує трудомісткість механічної обробки, відходи металу, витрати різального інструменту, електроенергії і т. д. Вибір припусків проводиться...”.

Усі розрахунки необхідно звести до таблиці 1.6 “ Розрахунок припусків і граничних розмірів на поверхні, що обробляються ”.

За домовленістю з керівником проекту, дозволяється виконувати побудову схеми розташування міжопераційних припусків та допусків на кресленні заготовки замість пояснювальної записки.

Рекомендована література: /2/, /3/, /6/, /7/.

Розрахунок припусків і граничних розмірів на поверхні, що оброблюються по переходам

табл. 1.6

№ поверхні

Розмір та його допуск, мм

Припуск та його допуск, мм

Розмір заготовки та допуск, мм

Параметри обробки

Попередня

Остаточна

Оздоблювальна

Попередня

Остаточна

Розмір та його допуск, мм

Припуск, мм

Ra, мкм

Розмір та його допуск, мм

Припуск, мм

Ra, мкм

Розмір та його допуск, мм

Припуск, мм

Ra, мкм

Розмір та його допуск, мм

Припуск, мм

Ra, мкм

2

∅50к6

2×1,9

∅53,8

∅50,8–0,3

2×1,5

6,3

∅50,2–0,07

2×0,3

1,25

∅50,2–0,02

2×0,1

0,63

1.3.7. Розрахунок режимів різання

Розрахунок режимів різання в проекті виконується для тих операцій (переходів), що будуть представлені на кресленні схеми наладок. Для однієї операції (переходу) режими різання визначаються аналітичним методом за допомогою емпіричних формул; ця операція (перехід) зазначається керівником проекту. Для інших операцій (переходів) режими різання визначаються за допомогою нормативів. В усіх розрахунках обов'язково виконується перевірка потужності різання і визначається основний час.

Розділ повинен починатись такими словами:

“ Операція 005 Фрезерно – центрувальна.

Перехід 1 – фрезерування одночасне торців.

Верстат фрезерно – центрувальний мод. МР –71; розмір обробляємої поверхні В = 56 мм. Матеріал заготовки – сталь 30 ХГС, σв=780н/мм², твердість HB 210...237. Характер заготовки – поковка із необробленими поверхнями. Припуск на обробку h=2,0мм.

1. Обираємо ріжучий інструмент: фреза торцева із вставними ножами. Матеріал ріжучої частини ТІ5К6, діаметр фрези Dфр=1,6В=1,6×56=100мм, число зубців Z=10, головний кут в плані γ=–5°.

2. Визначаємо довжину робочого ходу....

3. Визначаємо глибину різання t=h=2.0 мм.. .і т.д. ”

4. Результати розрахунків по кожній операції необхідно оформити у вигляді таблиці 1.7.

Розрахунок елементів режимів різання

і основного часу по операції табл. 1.7

№ переходу	№ інструменту	Lpіз, мм	Lpx, мм	So, мм/об	t, мм	n, хв.–1	Sхв, мм/хв	V, м/хв	То, хв	Nріз, кВт

При одночасній обробці заготовки двома і більше супортами, обов'язково необхідно корегувати режими різання по лімітуючому супорту. Це надасть можливість не тільки наблизити тривалість основних часів нелімітуючих супортів до лімітуючого, але і підвищити стійкість інструментів. Корегувати дозволяється подачу і швидкість різання, але перевагу слід надавати першому фактору. При цьому необхідно дотримуватися рекомендацій, що наведені в нормативах.

Рекомендована література: /2/, /3/, /4/, /5/, /7/.