1.3. Зміст основних розділів пояснювальної записки

1.3.1. Призначення і конструкція деталі

У цьому розділі повинні бути відображенні слідуючи питання:

• найменування деталі згідно її креслення, призначення деталей цього класу та галузь їх використання;

• заготовки, що використовують при виготовленні деталей цього класу;

• основні технічні задачі, що вирішуються при механічній обробці деталей цього класу;

• найбільш поширене обладнання, що використовується при обробці;

• опис деталі та призначення її в машині або вузлі.

Із опису призначення і конструкції деталі повинно бути зрозумілим, які поверхні і розміри мають основне значення для службового призначення деталі і які – другорядне. В цьому ж розділі також необхідно надати відомості про матеріал деталі: згідно хімічного складу, механічних властивостей. Ці відомості надаються в таблицях.

Наприклад:

Хімічний склад сталі 40 X табл. 1.1

Вуглець С, %	Марганець Мn, %	Кремінь Si, %	Хром Cr, %
0,36 – 0,44	0,5 – 0,8	0,17 – 0,37	0,8 – 1,1

Механічні властивості сталі 40Х табл. 1.2

Границя міцності dB, н/мм2	Границя текучості σт,н/мм2	Відносне подовжен­ня δ,%	Відносне укорочен­ня Ф,%	Ударна в'язкість а, кг м/см2	Твердість за Роквелем
100	80	10	4,5	6	20...23

Після таблиць треба надати перелік основних типових деталей, що виготовляються з цього металу.

Сам розділ може, наприклад, починатися такими словами:

“ Об'єкт дипломного проектування – вал шліцьовий. Вали являються одними з найбільш поширених класів деталей в машинобудуванні. Шліцьові вали переважно вживають в автомобіле –, тракторо –, двигунобудуванні...”.

Рекомендована література /2/, /3/.

1.3.2. Аналіз технологічності конструкції деталі

Мета аналізу – виявити недоліки конструкції деталі, використовуючи лише відомості, що містяться на кресленні і в технічних умовах.

З метою спрощення аналізу технологічності необхідно дотримуватись рекомендацій для деяких класифікаційних груп деталей.

Для корпусних деталей визначають:

• чи дозволяє конструкція деталі проводити обробку плоских поверхонь на прохід і що заважає цьому;

• чи можливо проводити обробку на багатошпиндельних та багатоцільових верстатах;

• чи дозволяє форма отворів обробляти їх як з однієї так із двох сторін;

• чи має вільний доступ інструмент до поверхонь, що обробляються;

• чи можливо проведення заміни глухих отворів на отвори, що проходять наскрізь. Для деталей типу “ вал ” визначають:

• чи можливо обробляти поверхні прохідними різцями;

• чи можливо зменшити діаметр великих фланців або буртів, або виключити їх зовсім;

• чи зменшуються до кінців діаметральні розміри шийок валу;

• чи можливе проведення заміни закритих шпонкових канавок на відкриті;

• чи мають поперечні канавки форму або розміри придатні для обробки на копіювальних верстатах;

• чи дозволяє жорсткість валу отримувати високу точність обробки.

Для зубчатих коліс визначають:

• чи можливо застосувати високопродуктивні методи формоутворення зубчастого вінця з використанням холодної або гарячої деформації;

• чи має конструкція деталі просту форму центрального отвору;

• чи мають просту конфігурацію зовнішні контури зубчастого колеса, чи має зубчасте колесо маточину, що розташована з однієї сторони;

• чи можливо проводити багато інструменту обробку при співвідношенні діаметрів вінців та відстані між ними.

Після тексту попередніх питань на окремому аркуші виконують ескіз деталі, на якому визначають цифрами всі поверхні, що оброблюються. Далі виконується таблиця 1.3, в якій містяться дані та їх аналіз; в таблиці 1.4 виконується аналіз технічних вимог.

Рекомендована література: /2/, /3/, /7/.

Ескіз деталі із зазначеними поверхнями рекомендується використовувати і подальше при написанні інших розділів з посиланням на нього.

У випадку, коли виконання ескізу викликає труднощі, що пов'язані зі складною конфігурацією деталі, дозволяється виконувати нумерацію поверхонь, що обробляються на креслені деталі.

Аналіз даних поверхонь деталей табл. 1.3

№ поверхні	Найменування поверхні	Шорсткість поверхні Ra, мкм	Квалітет точності	Форма поверхні	Потребуєма механічна обробка
					попередня	остаточна	Опоряджу–вальна обробка
							попередня	остаточна
2, 14	Торець	12,5	–	Плоска	+	–	–	–
1, 14	Центровий отвір	12,5 6,3	–	Циліндрична, конічна	+	–	–	–
15, 16	Уступ	6,3	–	Плоска	+	+	+	+
6,11	Ступінь	0,63	6	Циліндрична гладка	+	+	+	+
9	Шліци	6,3	–	Прямобічна	+	+	–	–
3, 5, 8	Фаска	12,5	–	Конічна	+	–	–	–

Рис. 1.1. Ескіз деталі

Аналіз технічних вимог табл. 1.4

Зміст технічних вимог	3 якою метою поставлені технічні вимоги	Метод забезпечення технічних вимог
1. НRС 47...52	Забезпечення необхідних механічних властивостей зубців шестерні для нормальної працездатності	Загартування ТВЧ
2. Радіальне биття поверхні 17 відносно поверхні А не більше 0,1 мм	Забезпечення зазначеної величини биття поверхні відносно осі А для нормальної працездатності деталі.	Побудова техпроцесу відповідно до законів технології машинобудування та з урахуванням змісту типових процесів
З. Невказані граничні відхилення: отворів – Н14 зовнішніх поверхонь – за h14, інших ±ІТ14/2	Зменшення трудомісткості виготовлення деталі за рахунок невисокої точності цих розмірів, полегшення читання креслення	Виконання відповідних розмірів з вказаною точністю