«Методи і моделі системи управління інформаційно-навчальним web-контентом на основі зв'язаних даних»

Вступ.

Розділ 1. Аналіз стану проблеми та постановка задачі дослідження.

1.1 Аналіз стану проблеми управління інформаційно-навчальним процесом.

1.2 Обґрунтування необхідності розробки системи управління інформаційно-навчальним web-контентом.

1.3 Огляд існуючих моделей дистанційного управління навчальним процесом.

1.4 Класифікація моделей та дослідження методів їх оцінки.

1.5 Мета і завдання дослідження.

Висновки до розділу

1.1 Аналіз стану проблеми управління інформаційно-навчальним процесом.

Оцінюючи останні тенденції еволюції сучасного суспільства можна зробити висновок, що воно є інформаційним. Основою соціально-економічного розвитку даного суспільства є не матеріальне виробництво, а виробництво інформації та знань. Економічний і технологічний розвиток будь-якої країни, добробут її населення пропорційно залежить від рівня освіти, знань, навичок, умінь і кваліфікації активної частини населення даної держави. Наявність високої кваліфікації робить людей більш стійкими до можливих змін типу і профілю роботи, дає їм можливість швидше працевлаштуватися у випадку втрати роботи, робить їх більш гнучкими до зміни ситуації на ринку праці і в економіці країни загалом. Розвиток високих технологій у все більших і більших масштабах підвищує попит на інтелектуальність в освіті людей. Це кардинально змінює інституційний статус системи освіти в суспільстві. Освіта стає інструментом капіталу у боротьбі за ринок.

Сучасному суспільству потрібна якісна освіта на масовому рівні, яка буде в змозі задовольнити вимоги як споживача, так і виробника матеріальних цінностей і духовних благ. Для виконання соціального замовлення суспільства навіть заможні країни не в змозі піти на збільшення асигнувань на освіту, на збільшення кількості навчальних закладів чи на будь-які інші традиційні способи.

Розвиток інформаційних технологій звернув увагу людей на проблему модернізації системи освіти. У зв”язку з цим у суспільстві з”явилась ідея дистанційної освіти. Актуальність такої освітньої концепції пов”язана з появою такого глобального явища як Інтернет, що охоплює широкі шари суспільства і стає одним з найпотужніших і важливіших факторів його розвитку. Така модернізація системи освіти набуває особливого значення в Україні.

В цій статті необхідно встановити переваги на недоліки основної форми навчання в Україні (денної) та більш нової форми (дистанційної освіти), та подивитися на якості цих форм через призму такої наукової дисципліни як бухгалтерський облік.

Відразу потрібно зазначити, що в реальному житті в різних країнам ці форми навчання реалізуються по-різному, і не рідко ознаки певної форми навчання на практиці дуже суттєво відрізняються від теоретичної бази. Тому спочатку дамо оцінку теоретичним засадам кожної з форм, а вже потім оцінимо як вони реалізуються в реаліях нашого життя і встановимо яка краще дає змогу оволодіти знаннями дисципліни, яка нас цікавить.

Денна форма навчання – це форма навчання, за якою надання освітніх послуг відбувається шляхом взаємодії викладачів закладу зі студентами в умовах денної форми навчання.

Денна форма навчання передбачає:

- безпосереднє спілкування з викладачами, вченими та фахівцями;

- виконання практичних й лабораторних робіт;

- навчання у комп”ютерних класах;

- користування бібліотечними фондами закладу.

Головними недоліками є: великі затрати часу, необхідність регулярного відвідування, чітко встановлений графік занять, що майже унеможливлює успішне поєднання їх з будь-якою іншою діяльністю.

Головними жперевагами денної форми навчання для студента є можливість безпосередньо спілкуватися з досвідченими викладачами, відомими вченими та фахівцями, послідовно вивчати навчальний матеріал протягом семестру, ритмічно виконувати контрольні завдання тощо. Але традиційні види навчальних занять не можуть забезпечити повною мірою вивчення студентом навчальної дисципліни, бо не враховують його індивідуальні психологічні особливості сприйняття та темпи засвоєння матеріалу. Особливістю традиційного навчання є введення в освітній процес обмеженої кількості інформації у вигляді лінійного тексту, яка не встигає оновлюватись. За відсутності комплексу електронних матеріалів з дисципліни (конспектів лекцій, методичних рекомендацій до виконання практичних, наборів тестових завдань тощо) обмежуються можливості самостійної роботи студентів, проведення ними самоконтролю засвоєння навчального матеріалу. Проведення викладачем консультацій за встановленим заздалегідь графіком не може задовольнити потребу студента отримати допомогу в потрібний для нього час.