Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2.конспект лекццій історії україни.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
519.17 Кб
Скачать

3. Культурне життя в Україні у др.Пол. 40-х - на початку 50-х років.

Умови розвитку культури в 1940-1950-ті pp.:

І. Відбудова закладів освіти, науки і куль­тури:

  1. Відновлення зруй­нованих і будівни­цтво нових закла­дів освіти.

  2. Відновлення струк­тури АН УРСР.

  3. Відновлення мере­жі культурно-мис­тецьких установ.

ІІ. «Культурна револю­ція» на західноук­раїнських землях:

  1. Ліквідація не­письменності.

  2. Насаджування комуністичної ідеології.

  3. Розбудова мережі освітніх і куль­турно-мистецьких закладів.

ІІІ. Ідеологічний наступ. «Ждановщина»:

  1. Боротьба проти «буржуазного на­ціоналізму».

  2. Боротьба проти кос­мополітизму і «низь­копоклонства перед Заходом».

  3. «Лисенківщина»(розгром генетики).

В умовах, коли на першому плані стояла відбудова важкої про­мисловості і нарощування воєнного потенціалу, на розви­ток культури не вистачало коштів. Тому видатки на куль­турну сферу концентрувалися на найважливіших об'єктах — школах, вищих навчальних закладах, науко­во-дослідних установах.

У 1950р. повністю відновлюється довоєнна мережа шкіл, у яких навчалося 6,8млн дітей. Значного поширення набули вечірня і заочна форми навчання. У 1953р. в Україні було впроваджено обов'язкове семирічне навчання дітей.

Нові історичні умови не змінили державного курсу на русифікацію шкіл та освіти. Закривалися національні школи. Була відновлена робота піонерських та комсомольських організацій. Найважливішим покликанням школи оголошувалося ви­ховання відданості Сталіну і більшовизму.

В роки четвертої п'ятирічки була відновлена робота всіх вузів України, яких у 1950р. налічувалося 160. Продовжував збільшуватися контингент студентів, особливо за рахунок вечірніх і заочних відділень інститутів та університетів.

Досягнення української науки (кінець 1940-х - початок 1950-х pp.):

  1. У повоєнні роки відновилася робота науково-до­слідних установ України. У 1950р. їх кількість в рес­публіці становила 462. Академію наук УРСР очолював О.Палладін.

  2. 1946 р. запуск першого експериментального атомного реактору.

  3. 1948—1951р. під керівництвом С.Лебедева створено першу в Європі і СРСР малу електронно-обчислювальну машину «МЕОМ».

  4. Система керівництва наукою, що існувала в УРСР, створювала умови для засилля авантю­ристів. Унаслідок цього деякі напрями на­укових досліджень, наприклад генетика, були оголошені "лженауками". В серпні 1948р. на сесії Всесоюзної академії с/г наук Т.Лисенко після довгої боротьби здобув остаточну перемогу над своїми науковими опонентами. Почалися переслідування і розправи.

  5. Удосконалення і широке застосування методу автоматичного зварювання металу під флюсом, розробленого під керівництвом Є. Патона. Нова технологія була застосована при спорудженні газопроводу Дашава-Київ, використовувалася при зварю­ванні труб магістральних водогонів тощо.

Висновок: усі видатні досягнення тогочасної науки і техніки мали місце ли­ше в галузях, що стосувалися воєнного або суміжного виробництва. Інші га­лузі наукових знань опинились під серйозним ідеологічним тиском, а вчені зазнали репресій.

У др. пол. 40-х та на поч. 50-х років ук­раїнська культура збагатилася художніми творами вже відомих літераторів — М.Рильського, П.Тичини, В. Сосюри, Ю.Яновського, О.Вишні, а також молодих тала­новитих письменників — О.Гончара, М.Нагнибіди та інших.

В умовах сталінського режиму діячі культури зобов'язані були творити в рамках так званого соціалістичного реалізму, який зводив функції літератури та мистецтва до зображення переваг "соціалістич­ного способу життя" і прославлення діяльності Й. Сталіна. Помітним явищем у літературному житті повоєнно­го часу стало видання В.Некрасовим однієї з кращих книг пpo ІІ світову війну "В окопах Сталінграду".

Визнання громадськості здобули твори композиторів К.Данькевича, Д.Клебанова, М.Штогаренка, виконав­ське мистецтво видатних майстрів сцени М.Литвиненко-Вольгемут, Г.Юри, Б.Гмирі, С.Козака, Н.Ужвій, В. Огневого.

У повоєнні роки розвиток культури проходив у ат­мосфері ідеологічної непримиримості, постійних пересліду­вань інакомислячих.

«Ждановщина»система заходів, спрямованих на відновлення ідео­логічного контролю над суспільством. Секретар ЦК ВКП(б) А.Жданов. Причини:

  1. Послаблення ідеологічного тиску на радянське суспільство в роки ІІ світової війни.

  2. Зростання патріотич­них почуттів націо­нальної інтелігенції.

  3. Початок «хо­лодної війни».

Мета:

  1. Культурно-ідео­логічна ізоляція країни.

  2. Нейтралізація патріотично на­лаштованої ін­телігенції.

  3. Зміцнення то­тального конт­ролю над суспіль­ством.

  4. Відтворення об­разу зовнішньо­го і внутрішньо­го ворога.

1946 — 1951рр. ЦК КП(б)У 1946р. ухвалив кілька постанов «Про перекручення і помилки у висвітленні укр. літератури в "Нарисі історії ук­раїнської літератури"», «Про журнал "Пе­рець"» та ін. Призначення Л.Кагановича керівником українською парторганізацією, посилило боротьбу з «українським буржуаз­ним націоналізмом».

Суперечливі тенденції проявилися в сфері театрального мистецтва. В результаті прийняття ЦК КП(б)У (жовтень 1946р.) постанови "Про репертуар драматичних театрів і заходи щодо його поліпшення" обов'язковим для репертуарів театрів ста­ло перевага вистав на сучасні теми, які б оспівували соціалістичні творення.

Аналогічні процеси відбувалися в галузі кіномис­тецтва. Основу кінематографа скла­дали революційно-патріотичні твори. В умовах жорстко­го контролю реалізував свій кіносценарій "Життя в цвіту" український кінорежисер О.Довженко. Згодом фільм вийшов на екрани під назвою "Мічурін".

У 1948 р. з ініціативи вищого партійного керівниц­тва в СРСР розгорнулася боротьба з так званими "космо­політами", яка поширилася і в Україні. Пошуки ідеологі­чних відхилень привели до нападок на діячів єврейської культури. Їх звинувачували в антипатріотизмі, у низько­поклонстві перед реакційною буржуазною культурою.

Січень 1949р. Боротьба сталінського керівництва з «низькопоклонством перед Заходом». Об'єктом переслі­дувань були обрані літератори, митці, учені. Сигналом до атаки проти космополітів стала редакційна стаття «Про од­ну антипатріотичну групу театральних критиків», опублі­кована в газеті «Правда». Відгомоном цієї статті в Україні стало навішування ярликів «безрідних космополітів» на лі­тературних і театральних критиків 0.Борщагівського, А.Гозенпура та ін.

Початок 1950-хpp. Нова хвиля звинувачень стосовно української інтелігенції. Переслідувань зазнали українські компози­тори Б.Лятошинський, М.Колесса, М.Вериківський, К.Данькевич (опера «Богдан Хмельницький»), науковці. Нещадній критиці було піддано творчість В.Сосюри за вірш «Любіть Україну» (1944 p.).