2. Перехід до мирного будівництва. Особливості відбудови економіки.

9 травня 1945 р. народи СРСР святкували закінчення Великої Вітчизняної війни - День Пере­моги. За останніми даними, в складі Радянської армії воювали більше 7 млн громадян України, загинули понад 3 млн. ОУН втратила 18-20 тис. членів, УПА - близько 57 тис. Кількість українців, які загинули будучи бійцями радянських партизанських загонів і учасниками підпільних груп досі залишається невідомою.

Україна стоїть на першому місці по абсолютній кількості загиблих у роки війни і на другому (після Польщі) по відсотковому співвідношенню між чис­лом загиблих і тими, хто вижив. У зоні окупації за­гинули 5,5 млн. осіб (3,9 млн. мирних жителів, решта - військовополонені). Разом із загиб­лими на фронтах це становить близько 8 млн. осіб або 16,7% довоєнного населення України. Всього ж разом з депортованими, емігрантами, тими, хто не повернувся з евакуації втрати становлять 14,5 млн. чоловік. Знищено близько 1 млн. осіб єврейської національності.

На руїни було перетворено 714 міст і селищ міського типу та понад 28 тис. сіл України, 16,5 тис. промислових підприємств, 18 тис. лікувальних установ, майже 33 тис. колгоспів, рад­госпів, МТС. Без даху над головою опинилися 10 млн. осіб. В Україні залишилося лише 19% до­воєнної кількості пром. підприємств, це призвело до спаду виробництва (у порівнянні з 1940р. в республіці вироблено лише 20% електроенергії, 36% вугілля, 17% чавуну, 15,4% сталі, валовий збір усіх зернових в 3,5 разу менше, ніж у І940 p.). Основною робочою силою стали жінки і підлітки.

Тільки прямі матеріальні збитки, завдані госпо­дарству України, становили 285 млрд. крб. Ця сума вп'ятеро перевищувала асигнування УРСР у промисловість протягом трьох довоєнних п'ятирічок. Загальна ж сума втрат становила 1,2 трлн. крб. (100 млрд. доларів).

Звільнення території республіки від німецько-фашистських за­гарбників поставило на порядок денний питання про відбудову народного господарства.

Відбудова — період в історії УРСР та СРСР після визволення окупова­них у роки Другої світової війни районів до початку 1950-хpp. Процес відновлення зруйнованого війною промислового потенціалу, соціаль­но-культурної сфери, повернення до мирного життя.

Особливості відбудови в Україні:

1. Головною особливістю повоєнної відбудови в Україні, порівняно з європейськими державами, було гасло «відбудувати все, як було до війни» - тобто відбудовувалися підприємства важкої, добувної і пе­реробної промисловості (група «А»).

2. Відбудова в Україні йшла в руслі командно-адміністративної системи.

3. С/г України залишалося в колгоспно-радгоспній системі.

4. Значні масштаби відбудовчих робіт (більше ніж у будь-якій іншій країні Європи).

5. Розрахунок лише на власні сили і на ресурси СРСР, а не на зовнішню допомогу.

6. Економіка України відбудовувалася не як самостійний і самодостатній комплекс, а як частина загальносоюзної еко­номічної системи. До 80% укр. продукції не Мали закінченого циклу, тобто дороблялися в інших рес­публіках.

7. Непропорційно велика роль ідеології: соц-ні змагання, рухи передовиків і новаторів.

8. Ускладнення процесу відбудови голодом 1946—1947 pp.

9. Нестача робочої сили, особливо кваліфікованої, сучасного устаткування і технологій.

10. Широке використання під час відбудовчого періоду праці в'язнів ГУЛАГу і військовополонених (222 тис. осіб, що утримувалися у 23 таборах).

Визволеним те­риторіям не виділялося у достатній кількості не­обхідного обладнання і транспорту. Повернення виве­зеного на Схід обладнання було визнано економічно нераціональним. Основні кошти йшли на відбудову галузей групи «А» - шахт Донбасу і Кривбасу, металургійних заводів Дніпропетровська, Кривого Рогу тощо. У цей час було освоєно Львівсько-Волинський кам'яновугільний ба­сейн, з'явилися нові галузі - автомобілебудівна (завод у Запоріжжі), телерадіотехнічна (завод «Промзв'зок» у Києві). Підприємства й установи переходили на нормальний режим робо­ти: відновлювалися 8-годинний робочий день, відпустки, скасовува­лась понаднормова неоплачувана праця. Промисловість переходила на випуск мирної продукції. До кін.1945 р. було відновлено 44% до­воєнних потужностей машинобудівної і 30% легкої пром-ті, уведено в дію 123 великі та 506 дрібних шахт Донбасу. Відновлення житлового фонду, відновлено роботу частини шкіл, вузів, медичних закладів.

Політика уряду в сільському господарстві наприкінці 1940 — на початку 1950-х pp.:

1. Виконання обов'язкового мінімуму трудоднів (за невико­нання – заслання).

2. Укрупнення колгоспів.

3. Колгоспники мали здавати дрібну домашню худобу (забито 2млн голів худоби).

4. Збільшення податків на селян з продажу продукції на ринку.

5. Скорочення присадибних ділянок колгоспників.

6. Зменшення натуральної оплати, збільшення податків на присадибне гос­подарство.

Дуже повільно відбудовувалося сільське господарст­во. На Західній Україні у 1948-1949pp. завершено ко­лективізацію с/г. Протягом 1945-1947pp. селяни здали державі 825 млн. пудів хліба. Ще майже стільки ж вилучила держава здирницькими методами. Кол­госпники були змушені продавати державі майже всю свою продукцію за низькими цінами. Селяни виживали за рахунок присадибних ділянок, які давали 70% грошових доходів, 80% м'яса, 90% картоплі. У цей час робота у колгоспі давала 5% гро­шових доходів, 35% зернових, 1% м'яса, 0,5% молоч­ної продукції. Крім того за постановою 1946 р. у селян вилучалися «надлишки» землі понад встановленої колгоспним статутом норми, існували високі податки на фруктові дерева, ягідні кущі, домашню скотину.

Результати і наслідки відбудови:

1. Економіка УРСР перетворилася на складову народногосподар­ського комплексу СРСР.

2. Було створено 17 нових галузей господарства.

3. Повне відновлення основних галузей економіки УРСР — металургії та енергетики. Україна знову посіла провідне місце серед республік як па­ливно-енергетична база СРСР, що постачала 1/3 палива, сталі та прока­ту, 1/2 — чавуну, залізної руди тощо. У той же час відбувається технічне відставання цих галузей від провідних країн світу.

4. Машинобудівна галузь на поч.1950-хpp. виробляла продукції в 1,5 ра­зи більше, ніж у 1940р., хоча виробничі площі скоротилися у 2 рази, а пер­сонал — у 3 рази. Працювало 1200 підприємств.

5. Прискорений розвиток військово-промислового комплексу.

6. Подальший занепад легкої і харчової промисловості, скорочення їх питомої ваги.

7. Валова продукція землеробства в 1950р. складала 91%, тваринни­цтва — 108%, від 1940р.