Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2.конспект лекццій історії україни.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
519.17 Кб
Скачать

4. Воєнні дії на території України в 1942-1943 р.

Операції радянських військ зі звільнення Лівобережної України і висадка в Криму (1943 р.)

Дата

Назва

18 січня – 31 березня 1942

Наступ Південно-Західного (Харківський напрямок) і Південного (Дніпропетровський напрямок) фронтів.

січень 1942

Створено Кримський фронт.

8-9травня1942

Наступ німецьких військ в Криму – зайняли Керченський п-в.

12 травня 1942

Початок радянського наступу під Харковом – просунулись на 25-50км.

17 травня 1942

Контрнаступ нім. військ під Харковом.

28 червня – 24 липня

Наступ німецьких військ у Донбасі – зайняли всю Україну.

Грудень 1942

Звільнення першого населеного пункту на території УРСР с.Півнівка Міловського району Ворошиловоградської (тепер Луганської) області

29 січня — 18 лютого 1943

Наступ Південно-Західного і Південного фронтів. Звіль­нення північної частини Донбасу

2 лютого — 6 березня 1943

У результаті наступу Воронезького і Центрального фрон­тів було звільнено Харків та східну частину Донбасу

19 лютого — 25 березня 1943

У результаті контрнаступу німецьких військ утрачено Харків і північно-східну частину Донбасу

17—25 липня 1943 р.

Ізюмсько-Барвінківська операція

3—23 серпня 1943

Бєлгород-Харківська операція

13 серпня — 22 вересня 1943

Донбаська операція

26 серпня — 1 жовтня 1943

Чернігово-Прип'ятьська операція

Серпень—

гру­день 1943

«Битва за Дніпро», що складалася з ряду операцій по фор­суванню Дніпра і звільнення Києва

26 вересня—5 листопада1943р.

Мелітопольська операція

10—14 жовт­ня 1943

Запорізька операція

Жовтень 1943

Дніпропетровська операція

31 жовтня — 11 грудня 1943

Керченська операція

Німецьке командування розглядало Дніпро як останній рубіж своєї оборони. Лінія Дніпро — Сож, за планами нацистських генералів, повинна була стати укріпленим рубежем, що за спеціальним наказом 11 серпня 1943 р. отримав наз­ву «Східний вал», на якому б зупинився наступ радянсь­ких військ. Тому німецьке командування зосере­дило тут найчисленніше угруповання своїх військ і техні­ки: всього 1 млн. 240 тис. солдат і офіцерів, 12600 гармат і мінометів, близько 2100 танків та штурмових гармат, до 2 тис. бо­йових літаків.

Для Червоної Армії розгром німецько-фашистських військ на Дніпрі відкривав шлях до визволення столиці України — Києва та забезпечував подальший наступ радянських військ по звільненню Правобережної України і виходу до західних кордонів Союзу. На берегах Дніпра, Червона Армія мала перевагу перед армією противника по всіх військових показниках — кількість її бійців переважала противника в 2,1 раза; гармат і мінометів — у 4 рази; танків — в 1,1 раза; літаків — в 1,4 раза.

Форсування Дніпра розгорнулося на 750-км ділянці від гирла р. Сож до м. Запоріжжя. При форсуванні Дніпра, у боях за визволення Ліво­бережної України, захоплення і вдержання плацдармів (9 штук) на його правому березі найактивнішу участь брали 5 повітряних армій, які прикривали дії наземних військ. Небо над Дніпром стало ареною повітряних боїв, лише за 7 днів (7—13 жовтня) над Дніпром було зби­то до 200 літаків противника, або 1/10 частину усього їх складу.

В кінці вересня 1943 р. частини Центрального й Во­ронезького фронтів при підтримці партизан і місцевого населення форсували Дніпро з півдня й півночі від Ки­єва і утворили два плацдарми — Букринський і Лютізький.

29 вересня 1943р. Ставка Верховного Головнокоман­дування поставила перед Воронезьким фронтом зав­дання: зосередити зусилля на київському напрямі, вза­ємодіючи з військами Центрального фронту, розгромити вороже угруповання і оволодіти Києвом.

Зайняти столицю України Сталін вимагав до річни­ці Жовтневої революції. Щоб полегшити форсування Дніпра, передбачалося викинути на правий берег силь­ний повітряний десант — дві бригади. Але десантування пройшло невдало, раптовість була втрачена.

Після невдалої атаки з Букринського плацдарму вирішальним став Лютізький плацдарм: в обстановці повної таємниці були перекинуті на Лютіж техніка й частини фронту.

3 листопада після могутньої артпідготовки почався наступ на Київ з півночі. Удар був раптовим для про­тивника. В ніч на 6 листопада війська генерала Ватутіна (командуючий фронтом) зайняли північні око­лиці Києва, а потім перемістились в центр, але ціною вели­чезних жертв. В результаті тільки в районі Букрина за­гинуло 40 тис. бійців.

За подвиги, здійснені у ході битви за Дніпро, 2438 воїнів отримали звання Героя Радянського Союзу (це більше як 20 % від усіх, хто одержав це звання за пе­ріод всієї війни).

Заняття14