
- •Заняття 1
- •1.Предмет і завдання курсу історія України. Періодизація.
- •2. Формування індустріального суспільства в українських землях.
- •Основні риси модернізації
- •3.Україна в хх ст. Проблеми та перспективи
- •1.Гупан н.М. Історія України. 10 кл.-к.,2010, с.4-9.
- •2.Терченко ф.Г. Історія України 10 кл.-к.: 2010, с.3-7. Заняття 2
- •1.Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії.
- •2. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австро-Угорської імперії.
- •Заняття 3
- •1.Зростання українського руху в Наддніпрянщині.
- •2. Національна боротьба на західноукраїнських землях.
- •3.Революція 1905-1907рр. Її значення для України.
- •Періодизація Російської революції 1905-1907рр.
- •Заняття 4
- •1.Причини та характер війни. Плани щодо України воюючих сторін.
- •2.Ставлення до війни українських партій та організацій. Формування легіону усс.
- •3. Воєнні дії на території України в 1914-1917рр.
- •Заняття 5 Тема: українська національно – демократична революція 1917р.
- •1. Лютнева буржуазно-демократична революція в Росії.
- •2. Утворення й конституювання Центральної Ради.
- •3. І, іі Універсали Центральної Ради та їх значення.
- •Заняття 6
- •1.Третій Універсал цр і утворення унр.
- •2.Боротьба більшовиків з унр.
- •Грудень 1917-березень 1918 рр.. – перша війна радянської Росії з унр.
- •3. Іv Універсал цр. Мирний договір у Брест-Литовському.
- •Брестський мир та унр
- •Умови Брестського миру між унр і країнами Четверного союзу
- •Тема: україна в боротібі за збереження державної незалежності 1918-1919р.
- •1.Гетьманський переворот. П.Скоропадський.
- •Причини падіння уцр і встановлення влади гетьмана п. Скоропадського
- •Домовленості між п. Скоропадським і німецько-австрійським командуванням в Україні
- •2. Внутрішня та зовнішня політика ряду п.Скоропадського.
- •Зовнішня політика гетьмана п. Скоропадського
- •3. Встановлення влади Директорії унр.
- •4. Внутрішня і зовнішньополітична діяльність Директорії.
- •Тема: усрр в умовах нової економічної політики
- •1. Суть нової економічної політики. Особливості її впровадження в Україні.
- •2. Початок курсу на індустріалізацію. Голод 1921-23рр.
- •Голод 1921 -1923 pp. В Україні
- •Хлібозаготівельні кризи
- •Протиріччя неПу:
- •3. Юридичне оформлення Союзу рср. Статус урср у складі Радянського Союзу. Статус усрр 1920-1922 pp.
- •Основні положення
- •Міжнародні угоди усрр у 1921 -1922 pp.
- •Входження усрр до складу срср
- •Заняття10 тема: закріплення радянської влади в україні (1929—1938рр.).
- •Перехід до форсованої індустріалізації та командної економіки.
- •Перехід до прискореної колективізації. Поширення колгоспів.
- •3.Голодомор 1932—1933 рр. В Україні — геноцид українського народу.
- •4.Становище освіти та науки. «Розстріляне відродження».
- •Видатні досягнення українських учених
- •Тема: західноукраїнські землі в 1921-1939рр.
- •Українські землі у складі Польщі. Територія і населення західноукраїнських земель (початок 1930-х pp.)
- •Політика Польщі щодо українських земель (1921 —1939 pp.)
- •Провідні українські політичні партії на території Польщі
- •Створення Організації українських націоналістів (оун)
- •2. Українські землі під владою Румунії.
- •Політика Румунії щодо українських земель (1921 —1939 pp.)
- •Татарбунарське повстання
- •Українські політичні партії в Румунії
- •3. Українські землі у складі Чехословаччини.
- •Національно-визвольна боротьба в Закарпатті в 1920-1938 pp.
- •Суспільно-політичні течії в національному русі Закарпаття
- •4. Проголошення незалежності Карпатської України.
- •Тема: україна в роки іі світової війни 1939-1945 рр.
- •1. Радянсько-німецький пакт про ненапад 23 серпня 1939 року.
- •Приєднання Західної України і Західної Білорусії до срср. Радянізація.
- •3. Початок Великої Вітчизняної війни. Німецька окупаційна політика.
- •Основні битви в Україні на радянсько-німецькому фронті в 1941 р.
- •Адміністративно-територіальне розчленування України
- •Тема: україна в роки іі світової війни 1939-1945 рр.
- •1. Розгортання Руху Опору та його течії на території Україні.
- •Течії руху Опору в Україні (1941-1944рр.)
- •2. Радянське підпілля і партизанський рух 1941-1944pp.
- •3. Утворення та еволюція оун-упа. Етапи діяльності упа
- •4. Воєнні дії на території України в 1942-1943 р.
- •Тема: україна в роки іі світової війни 1939-1945 рр.
- •Запитання і завдання:
- •Внесок працівників тилу України у перемогу в роки Великої вітчизняної війни.
- •2. Україна на завершальному етапі війни (1944-1945 pp.)
- •3. Культура та наука України в роки війни 1941 – 1945рр.
- •Тема: післявоєнна відбудова і розвиток україни в 1945 – початку 50-х рр.
- •1. Повоєнні кордони та підвищення міжнародного статусу України.
- •2. Перехід до мирного будівництва. Особливості відбудови економіки.
- •3. Культурне життя в Україні у др.Пол. 40-х - на початку 50-х років.
- •Заняття 16 Тема:україна в умовах десталанізації 1953-1964 рр.
- •1. Десталінізація та демократизація суспільного життя в Україні. XX з'їзд кпрс.
- •2. Розвиток економіки України в середині 50-х - у першій половині 60-х років.
- •3. Зародження дисидентського руху в Україні.
- •Тема: криза радянської системи 60-початку 80-х рр. Та україна
- •1. Політико-ідеологічна криза системи. Неосталінізм.
- •2. Діяльність в Україні і секретарів цк кпу п.Шелеста і в.Щербицького.
- •3. Реформи в промисловості та сільському господарстві
- •Заняття18 тема: розпад радянського союзу і відродження незалежності україни.
- •Перебудова та її особливості в Україні.
- •Основні заходи перебудови в економічній сфері
- •2.Рівень життя населення.
- •2. Зростання політичної активності суспільства. «Гласність».
- •3. Вибори до Верховної Ради урср 1990 р. Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990 р.
- •6.Проголошення незалежності України. Референдум 1 грудня 1991 р. І вибори Президента України.
- •Заняття 19 Тема: україна в умовах незалежності 1991-1996рр.
- •1. Становлення владних структур. Законодавча і виконавча влада.
- •2. Економічні проблеми незалежної України.
- •3. Створення власної фінансової системи. Позитивні зрушення в економіці.
- •4.Конституція України.
- •Заняття 20 Тема: україна в умовах незалежності
- •1. Зовнішня політика незалежної України.
- •П резидентство л. Кравчука (1991—1994 pp.) і л. Кучми (1994-2005 pp.)
- •Виступи опозиції проти політики л.Кучми.
- •Заняття21 тема: етносоціальні та культурні процеси в україні наприкінці XX — на початку XXI ст.
- •1. Демографічні зміни.
- •2. Особливості розвитку культури в Україні.
- •3. Стан навколишнього середовища та проблеми охорони довкілля.
- •Україна в сучасному світі.
- •1.Науково-технічний прогрес та економічне співробітництво.
- •2. Інтеграція України у світовий інформаційний простір.
- •3.Україна в європейському і світовому гуманітарному і освітньому просторі.
- •Економічне життя України на початку XXI ст.: сучасний стан, проблеми та пошук шляхів їх розв'язання
- •1. Економічний розвиток України 1999—2004 pp. Діяльність урядів
- •2. Здобутки української економіки в 2005—2009 pp.
- •3. Суперечності здійснення аграрної реформи
- •4. Перспективи української економіки
Приєднання Західної України і Західної Білорусії до срср. Радянізація.
Відмова Німеччини від геополітичних інтересів в Україні була платою за нейтралізацію СРСР напередодні війни. Маючи гарантії нейтралітету СРСР, Німеччина 1 вересня 1939 р. напала на Польщу. Пов'язані з Польщею договірними зобов'язаннями Англія та Франція оголосили війну агресору - розпочалася Друга світова війна. Внаслідок відвертої переваги вермахту опір польського війська було швидко подолано. На окупованій території Польщі було утворене Польське генерал-губернаторство, що стало частиною Німеччини. До цієї адміністративної одиниці увійшли й українські землі - Лемківщина, Підляшшя, Холмщина.
Гітлер нетерпляче очікував, коли Радянський Союз почне реалізовувати таємний протокол пакту. 9 вересня Москва повідомила його, що готується до вступу в Польщу. Але спливали дні, а Сталін все зволікав, чекаючи, доки президент Польщі і члени польського уряду залишать державу, аби не виглядати в очах світової громадськості агресором. Лише отримавши інформацію (як з'ясувалося, дещо передчасну) про відвізд польського керівництва до Румунії, радянський уряд вранці 17 вересня вручив польському послу ноту, в якій повідомлялося, що Червоній армії наказано перетнути державний кордон і взяти під захист життя та майно «братів по крові» - населення західноукраїнських та західно-білоруських земель.
17 вересня 1939 р. частини Червоної армії під командуванням маршала С. Тимошенка перетнули радянсько-польський кордон і увійшли на територію південно-східної Польщі (Західної України). Офіційно проголошувалося, що радянські війська прийшли, щоб запобігти фашистській окупації. Радянські війська майже не зустрічали опору.
28 вересня 1939 р. Ріббентроп вдруге відвідав Москву - між СРСР та Німеччиною було укладено «Договір про дружбу і державний кордон» і два таємні протоколи до нього, що закріпили теріторіальний розподіл Польщі. За цим договором, радянський кордон було відсунуто на схід, уздовж річок Сян і Західний Буг. Відмовившись від загарбання корінних польських територій, Москва прагнула відвести від себе звинувачення в агресії. Радянське керівництво претендувало тепер лище на західноукраїнські та західнобілоруські землі. В обмін на це Сталін домігся переведення до радянської сфери впливу Литви.
На території Східної Галичини, Західної Волині радянська адміністрація провела вибори до Народних Зборів Західної України, які відбулися 26-28 жовтня 1939 р. у Львові. Народні Збори схвалили Декларацію про встановлення радянської влади у регіоні, Декларацію про прийняття Західної України до СРСР і включення її до складу УРСР та Декларацію про конфіскацію земель поміщицьких, монастирських і великих державних урядовців, про націоналізацію банків і великої промисловості, що оголошувались загальнонародною власністю. 14 листопада 1939 р. Верховна Рада УРСР ухвалила Закон про прийняття Західної України до складу УРСР. На приєднаних територіях було створено 6 областей - Львівську, Станіславську (нині Івано-Франківська), Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьку (1959 р. приєднана до Львівської). Наступним кроком процесу "збирання" українських земель, згідно з німецько-радянськими домовленостями, було вирішення проблеми Бессарабії. У червні 1940 p., за домовленістю про розмежування сфер впливу СРСР і Німеччини, СРСР в ультимативній формі зажадав від Румунії передачі йому території Бессарабії та Північної Буковини. 28-30 червня 1940 р. військові частини Київського і Одеського військових округів, під командуванням генерала Г. Жукова перейшли р.Дністер. До УРСР було приєднано Північну Буковину і Хотинщину. На цій території утворено Чернівецьку область. У серпні 1940 р. створена Молдавська РСР на території центральної частини Бессарабії. На території Південної Бессарабії (придунайські землі) утворена Акерманська область (з 7 грудня 1940 р. Ізмаїльська обл., з 1954 р. - у складі Одеської області).
Почалася «радянізація» - насильницьке насаджування у Західній Україні норм економічного, суспільно-політичного, культурного життя, що були характерними для тоталітарного Радянського Союзу.
В краю була заборонена діяльність українських і польських політичних партій, громадських організацій, наукових, торговельних, промислових товариств і установ. Як і в усьому СРСР мали право діяти тільки ВКП(б), комсомол, піонерська та жовтенятська організації, підконтрольні більшовикам громадські об'єднання. Єдина організація, що чинила опір новій владі, - Організація Українських Націоналістів (ОУН) - діяла у підпіллі.
У 1940 р. у новоприєднаних західних областях України відбулися дві кампанії виборів - до Верховних Рад СРСР і УРСР (березень) та місцевих рад (грудень) - з характерними для радянської системи безальтернативністю кандидатур.
Господарське й культурне будівництво в Західній Україні здійснювалося за складних умов. Було націоналізовано понад 2,2 тис. промислових підприємств, які відразу включалися до промислових структур Радянського Союзу, підпорядковувалися всесоюзним і республіканським наркоматам або відомствам. На підприємствах, які стали державними, створювалися профспілкові організації, їхні замовлення на нове устаткування задовольнялися майже негайно - за рахунок промислових центрів Росії і східних областей УРСР. Десятки тисяч безробітних дістали робочі місця, в тому числі й на шахтах Донбасу. Платня робітників істотно зросла. Одночасно здійснювалися заходи з реконструкції існуючих виробництв і будівництво нових, дрібні фабрики й заводи укрупнювалися.
Проте скасування приватної власності, концентрація виробництва, широкомасштабні структурні зрушення в економіці, очікуваних результатів не принесли. Націоналізація виявила вади соціалістичної економіки: низьку ефективність, а то й збитковість більшості державних підприємств, незбалансованість попиту і пропозиції та незадовільну якість продукції.
Погіршувало ситуацію й політика звільнення місцевих спеціалістів, насамперед колишніх власників підприємств та управлінців. Керівні кадри, що масово надсилали зі східних областей України, не знали специфіки Західної України, що призводило до гострих конфліктів і серйозних порушень не лише місцевих звичаїв і традицій, але й радянських законів.
Було реформовано аграрний сектор економіки регіону. 1939 р. в західних областях УРСР конфісковано понад 2,5 млн. гектарів землі, що належала поміщикам, монастирям. Безземельним і малоземельним господарствам передали понад 1,1 млн. гектарів конфіскованих земель, 84 тис. коней, 76 тис. корів. На початку 1940 р. було створено понад 180 радгоспів. Аби «заохотити» селянство до вступу у колгоспи, застосовувалися податкові важелі: одноосібники обкладалися величезними податками, тоді як колгоспники мали значні пільги. Штучно створений податково-пільговий режим змусив частину місцевого селянства піти у колгоспи, яких наприкінці 1940 р. у західних областях УРСР нараховувалося 276 (об'єднували 21,3 тис. селянських господарств).
Зважаючи на багатонаціональний склад нових територій, навчання в школах проводилося як українською мовою, так і мовами національних меншин. Система освіти відчутно демократизувалася, тепер значна частина населення отримала можливість здобувати загальну та професійну освіту. Відчутно поліпшилося й медичне обслуговування населення. Якщо до 1940 року на Буковині існувало 72 лікувальні заклади, у яких працювало 112 лікарів, то після включення цих земель до складу СРСР медичне обслуговування населення здійснювали відповідно 200 закладів і понад 500 лікарів.
Включивши західноукраїнські землі до радянської системи, комуністичний режим розпочав репресивні акції. Співробітники НКВС у Західній Україні у вересні - грудні 1939 р. заарештували й передали до судово-каральних органів 10,2 тис. осіб, в тому числі колишніх офіцерів, урядовців, великих землевласників, торговців, представників інтелігенції та ін.
Були ув'язнені практично всі представники політичної еліти, що залишилися в краї. До в'язниць було запроторено й багато колишніх членів Компартії Західної України (КПЗУ) та Компартії Польщі. Наймасовішим видом репресій стали депортації. В 1940-1941 pp. було здійснено чотири масові операції по адміністративному виселенню краян (лютий, квітень, червень 1940 р. та травень-червень 1941 p.), які влада мотивувала необхідністю очистити регіон від «неблагонадійних елементів». Тисячі чоловік загинули під час депортацій від голоду, знущань, внаслідок непристосованості до природно-кліматичних умов Сибіру, північних районів європейської частини Росії, Казахстану. Із Західної України і Західної Білорусії було депортовано 318 тис. сімей, тобто 1 173 170 осіб. Це становило близько 10 % населення.
Об'єднання українських земель у складі УРСР оцінюється неоднозначно. Вперше за кілька століть українці опинилися в межах однієї держави, але репресивний режим переконав більшість західних українців, що майбутнє не в такому об'єднанні, а в створенні незалежної соборної української держави.