Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2.конспект лекццій історії україни.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
519.17 Кб
Скачать

3. Українські землі у складі Чехословаччини.

У 1919 році територія Закарпаття перебувала під різними владами: східну частину краю окупували румуни, західну — чехи, а Березький комітат залишився за угорцями. В усталених географічних кордонах Закарпаття має 12,8 тис. км². Після відокремлення його від Угор­щини в 1919 р. було створено мен­шу за територією (11,4 тис. км²) адміністративну одини­цю, яка офіційно називалася Підкарпатська Русь. Вона складалася з українських етнічних земель, до якої була долучена смуга угорської етнографічної території із залізницею Кошице — Чоп — Хуст — Рахів. Паризька мирна конференція у 1919 р. санкціонувала передачу Підкарпатської Русі Чехословаччині. За переписом 1930 р. на Закарпатті проживало 616 тис. чоловік, у тому числі 438 тис. українців.

Чеський уряд убачав у Закарпатті тільки аграрно-сировинну базу своєї держави. Вага промисловості в економіці краю не перевищувала 2%. Як і на інших з/у землях, на всіх рівнях адміністративного керівництва насаджувалися вихідці з метро­полії.

Разом з тим чехословацька держава прове­ла ряд перетворень в інтересах населення краю. В результаті земельної реформи великі землевласники позбавлялися частини їхніх земель, а 35 тис. безземельних хліборобів одер­жали земельні наділи. Та сільському господар­ству катастрофічно бракувало капіталовкладень. 90% селянських гос­подарств потрапили в кабалу до банків і лихварів, а штрафи та податки протягом 1919-1929 pp. зросли в 13 разів.

Уряд розгорнув програму бу­дівництва сучасних доріг, мостів, здійснював електрифікацію краю, у тому числі сільської місцевості. У розвиток краю центра­льні власті вкладали більше коштів, ніж вилучали з нього.

Становище української школи в Закарпатті поліпшилося, а її мережа стала розширюватися. Але рішенням вищого адміністративного суду Чехо-Словаччини від 28 червня 1925 р. українську мову було визнано «чужою» для населення Закарпаття. Це спричинило поступове звуження викладання української мови й розши­рення чеської. У демократичній Чехословаччині становище українців було набагато кращим, ніж в інших країнах. Держава не здійснювала цілеспрямованої асиміляції населення. Однак зобов'я­зання надати Закарпатському краю автономію Чехословаччина не виконала.

Національно-визвольна боротьба в Закарпатті в 1920-1938 pp.

Періодизація

Ознаки

І етап

(1920—поч.1930-х pp.)

  1. Долучення населення до демократичних інститутів влади (участь у виборах, партійній боротьбі, у роботі місцевих органів самоврядування тощо).

  2. Формування основних течій нац-визв. руху в краї. Вироблення програмних установок, з'ясування пози­цій («мовна дискусія»: народовці й комуністи ствер­джували, що населення краю є українським).

  3. Апеляція до світової громадськості з метою домогтися закріплених у Сен-Жерменському договорі автономних прав для краю. (звернення до Ліги Націй 1922р.)

II етап

(поч.1930-х—1938 рр.)

  1. Формування самостійних українських політичних партій і блоків (Руський блок, Народовський блок).

  2. Розгортання безпосередньої боротьби за автономію краю.

  3. Об'єднання в цій боротьбі всіх течій українського руху.

  4. Формування розгалуженої мережі громад-політичних і культурних організацій, їх активна діяльність

III етап

(листопад1938-березень1939р.)

Надання автономії Карпатській Україні. Проголо­шення незалежності.