- •Заняття 1
- •1.Предмет і завдання курсу історія України. Періодизація.
- •2. Формування індустріального суспільства в українських землях.
- •Основні риси модернізації
- •3.Україна в хх ст. Проблеми та перспективи
- •1.Гупан н.М. Історія України. 10 кл.-к.,2010, с.4-9.
- •2.Терченко ф.Г. Історія України 10 кл.-к.: 2010, с.3-7. Заняття 2
- •1.Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії.
- •2. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австро-Угорської імперії.
- •Заняття 3
- •1.Зростання українського руху в Наддніпрянщині.
- •2. Національна боротьба на західноукраїнських землях.
- •3.Революція 1905-1907рр. Її значення для України.
- •Періодизація Російської революції 1905-1907рр.
- •Заняття 4
- •1.Причини та характер війни. Плани щодо України воюючих сторін.
- •2.Ставлення до війни українських партій та організацій. Формування легіону усс.
- •3. Воєнні дії на території України в 1914-1917рр.
- •Заняття 5 Тема: українська національно – демократична революція 1917р.
- •1. Лютнева буржуазно-демократична революція в Росії.
- •2. Утворення й конституювання Центральної Ради.
- •3. І, іі Універсали Центральної Ради та їх значення.
- •Заняття 6
- •1.Третій Універсал цр і утворення унр.
- •2.Боротьба більшовиків з унр.
- •Грудень 1917-березень 1918 рр.. – перша війна радянської Росії з унр.
- •3. Іv Універсал цр. Мирний договір у Брест-Литовському.
- •Брестський мир та унр
- •Умови Брестського миру між унр і країнами Четверного союзу
- •Тема: україна в боротібі за збереження державної незалежності 1918-1919р.
- •1.Гетьманський переворот. П.Скоропадський.
- •Причини падіння уцр і встановлення влади гетьмана п. Скоропадського
- •Домовленості між п. Скоропадським і німецько-австрійським командуванням в Україні
- •2. Внутрішня та зовнішня політика ряду п.Скоропадського.
- •Зовнішня політика гетьмана п. Скоропадського
- •3. Встановлення влади Директорії унр.
- •4. Внутрішня і зовнішньополітична діяльність Директорії.
- •Тема: усрр в умовах нової економічної політики
- •1. Суть нової економічної політики. Особливості її впровадження в Україні.
- •2. Початок курсу на індустріалізацію. Голод 1921-23рр.
- •Голод 1921 -1923 pp. В Україні
- •Хлібозаготівельні кризи
- •Протиріччя неПу:
- •3. Юридичне оформлення Союзу рср. Статус урср у складі Радянського Союзу. Статус усрр 1920-1922 pp.
- •Основні положення
- •Міжнародні угоди усрр у 1921 -1922 pp.
- •Входження усрр до складу срср
- •Заняття10 тема: закріплення радянської влади в україні (1929—1938рр.).
- •Перехід до форсованої індустріалізації та командної економіки.
- •Перехід до прискореної колективізації. Поширення колгоспів.
- •3.Голодомор 1932—1933 рр. В Україні — геноцид українського народу.
- •4.Становище освіти та науки. «Розстріляне відродження».
- •Видатні досягнення українських учених
- •Тема: західноукраїнські землі в 1921-1939рр.
- •Українські землі у складі Польщі. Територія і населення західноукраїнських земель (початок 1930-х pp.)
- •Політика Польщі щодо українських земель (1921 —1939 pp.)
- •Провідні українські політичні партії на території Польщі
- •Створення Організації українських націоналістів (оун)
- •2. Українські землі під владою Румунії.
- •Політика Румунії щодо українських земель (1921 —1939 pp.)
- •Татарбунарське повстання
- •Українські політичні партії в Румунії
- •3. Українські землі у складі Чехословаччини.
- •Національно-визвольна боротьба в Закарпатті в 1920-1938 pp.
- •Суспільно-політичні течії в національному русі Закарпаття
- •4. Проголошення незалежності Карпатської України.
- •Тема: україна в роки іі світової війни 1939-1945 рр.
- •1. Радянсько-німецький пакт про ненапад 23 серпня 1939 року.
- •Приєднання Західної України і Західної Білорусії до срср. Радянізація.
- •3. Початок Великої Вітчизняної війни. Німецька окупаційна політика.
- •Основні битви в Україні на радянсько-німецькому фронті в 1941 р.
- •Адміністративно-територіальне розчленування України
- •Тема: україна в роки іі світової війни 1939-1945 рр.
- •1. Розгортання Руху Опору та його течії на території Україні.
- •Течії руху Опору в Україні (1941-1944рр.)
- •2. Радянське підпілля і партизанський рух 1941-1944pp.
- •3. Утворення та еволюція оун-упа. Етапи діяльності упа
- •4. Воєнні дії на території України в 1942-1943 р.
- •Тема: україна в роки іі світової війни 1939-1945 рр.
- •Запитання і завдання:
- •Внесок працівників тилу України у перемогу в роки Великої вітчизняної війни.
- •2. Україна на завершальному етапі війни (1944-1945 pp.)
- •3. Культура та наука України в роки війни 1941 – 1945рр.
- •Тема: післявоєнна відбудова і розвиток україни в 1945 – початку 50-х рр.
- •1. Повоєнні кордони та підвищення міжнародного статусу України.
- •2. Перехід до мирного будівництва. Особливості відбудови економіки.
- •3. Культурне життя в Україні у др.Пол. 40-х - на початку 50-х років.
- •Заняття 16 Тема:україна в умовах десталанізації 1953-1964 рр.
- •1. Десталінізація та демократизація суспільного життя в Україні. XX з'їзд кпрс.
- •2. Розвиток економіки України в середині 50-х - у першій половині 60-х років.
- •3. Зародження дисидентського руху в Україні.
- •Тема: криза радянської системи 60-початку 80-х рр. Та україна
- •1. Політико-ідеологічна криза системи. Неосталінізм.
- •2. Діяльність в Україні і секретарів цк кпу п.Шелеста і в.Щербицького.
- •3. Реформи в промисловості та сільському господарстві
- •Заняття18 тема: розпад радянського союзу і відродження незалежності україни.
- •Перебудова та її особливості в Україні.
- •Основні заходи перебудови в економічній сфері
- •2.Рівень життя населення.
- •2. Зростання політичної активності суспільства. «Гласність».
- •3. Вибори до Верховної Ради урср 1990 р. Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990 р.
- •6.Проголошення незалежності України. Референдум 1 грудня 1991 р. І вибори Президента України.
- •Заняття 19 Тема: україна в умовах незалежності 1991-1996рр.
- •1. Становлення владних структур. Законодавча і виконавча влада.
- •2. Економічні проблеми незалежної України.
- •3. Створення власної фінансової системи. Позитивні зрушення в економіці.
- •4.Конституція України.
- •Заняття 20 Тема: україна в умовах незалежності
- •1. Зовнішня політика незалежної України.
- •П резидентство л. Кравчука (1991—1994 pp.) і л. Кучми (1994-2005 pp.)
- •Виступи опозиції проти політики л.Кучми.
- •Заняття21 тема: етносоціальні та культурні процеси в україні наприкінці XX — на початку XXI ст.
- •1. Демографічні зміни.
- •2. Особливості розвитку культури в Україні.
- •3. Стан навколишнього середовища та проблеми охорони довкілля.
- •Україна в сучасному світі.
- •1.Науково-технічний прогрес та економічне співробітництво.
- •2. Інтеграція України у світовий інформаційний простір.
- •3.Україна в європейському і світовому гуманітарному і освітньому просторі.
- •Економічне життя України на початку XXI ст.: сучасний стан, проблеми та пошук шляхів їх розв'язання
- •1. Економічний розвиток України 1999—2004 pp. Діяльність урядів
- •2. Здобутки української економіки в 2005—2009 pp.
- •3. Суперечності здійснення аграрної реформи
- •4. Перспективи української економіки
4.Становище освіти та науки. «Розстріляне відродження».
В 1930 р. прийнято постанову ЦК ВКП(б) «Про загальне обов'язкове початкове навчання», постанова ЦК ВКП(б)У «Про введення обов'язкового загального початкового навчання в Україні». Цими постановами було закріплено принцип обов'язковості навчання. Держава розглядала школу як один із найвагоміших ідеологічних інститутів. Розпочалася грандіозна кампанія — «всенародний похід за всеобуч». Термін «всеобуч» з'явився в 1930-ті pp. і являє собою скорочення від російських слів «всеобщее обучение». У роки другої п'ятирічки до шкіл лікнепу було залучено 1,5 млн. неписьменних, а в школах з ліквідації малописьменності навчалося 1,7 млн. чоловік. Лікнепи підпорядковувалися Наркомату освіти УРСР. У 1936 р. Наркомат заснував школи для дорослих, навчання в яких починалося з ліквідації неписьменності.
Компартійно-радянське керівництво республіки приймало суворі постанови, в яких зобов'язувало місцеві органи влади тримати під постійним контролем справу остаточної ліквідації неписьменності. Однак через небажання багатьох людей похилого віку вчитися зробити це повністю не вдалося.
Щоб нове покоління не поповнювало лави неписьменних, загальноосвітня школа мала охопити всіх без винятку дітей. Здійснювалася докорінна перебудова школи. Початкові школи переводилися на семирічне навчання. Деякі семирічки, особливо у великих містах, переходили на 10-річне навчання.
У травні 1934 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) і РНК СРСР «Про структуру початкової і середньої школи в СРСР». Запроваджувалася єдина структура загальноосвітньої школи трьох рівнів: початкова (чотирирічне навчання), неповна середня (семирічне) і середня (десятирічне навчання).
З 1938/39 навчального року у неросійських школах запроваджувалося обов'язкове вивчення російської мори з 2 до 10 класу. Оскільки планувалося 4—5 уроків з російської мови на тиждень, вона ставала основною навчальною дисципліною. Почалася поступова русифікація української школи.
Неабияка увага приділялася й розвитку вищої школи, головним завданням якої була підготовка фахівців для всіх галузей народного господарства. Тому на початку 30-х років зросли масштаби підготовки фахівців робітничо-селянського походження через робітфаки, технікуми й вищі навчальні заклади.
У 1933 р. відновилася діяльність університетів у Києві, Дніпропетровську, Одесі й Харкові. Це позитивно позначилося на якості підготовки спеціалістів.
У січні 1934 р. було встановлено наукові ступені кандидатів і докторів наук, а також наукові звання доцентів і професорів. Наприкінці 1935 р. було скасовано обмеження, пов'язані із соціальним походженням абітурієнтів.
За роки першої п'ятирічки вищі навчальні заклади й технікуми України підготували 110 тис, у роки другої — близько 196 тис. фахівців.
В 30-х роках стали явними позитивні наслідки ліквідації неписьменності впродовж 20-х років:
Більшість населення вже вміла читати й писати,
Сформувалося три типи шкіл — початкова, неповна середня й середня.
Створена мережа інтернатів для дітей-сиріт (А.Макаренко).
Поряд з цим виявилися недоліки:
Засилля політичних предметів;
Нестача вчителів, особливо в селах;
Невисока заробітна плата у вчителів;
Різке скорочення кількості учнів (виселення куркулів, голодомор тощо);
У викладі матеріалу вчителі повинні були керувалися лише підручниками, ніякої «самостійності»;
Еталоном для шкільного курсу історії з 1938 р. став сталінський «Короткий курс ВКП(б)».
За підрахунками українських істориків, республіка за розвитком вищої освіти перегнала більшість країн Європи (124 тис. студентів, які навчалися в 129 вузах). У цей час у Великобританії навчалося 50 тис. осіб, у Німеччині — 70 тис. осіб, у Франції — 72 тис. осіб, в Італії —75 тис. осіб.
У 1937 році в Українській РСР існувало 284 науково-дослідні заклади, у яких працювали 5 тис. науковців. Провідною науковою установою України стала Академія наук УРСР. До її складу входило 26 інститутів, у яких проводили дослідження 1,2 тис. наукових працівників. Українські вчені багато зробили в галузі точних наук.