Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2.конспект лекццій історії україни.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
519.17 Кб
Скачать

3.Голодомор 1932—1933 рр. В Україні — геноцид українського народу.

Голодомор — політика влади, спрямована на створення штучного голоду.

Причини голодомору

Суцільна колективізація, що почалася в к. 20-х років, супроводжувалася ліквідацією «куркульства як класу», тобто експро-пріацією заможного, найбільш культурного прошарку селянства, отже відбувався історичний підрив продуктивних сил села;

Продрозкладка, яка зумовила кризу, характерною рисою якої стала неза-цікавленість селян у розвитку громадського господарства, відчуженість від землі;

Ситуація погіршилася в період підняття плану за­готівлі зерна в 1932 році на 44%, це привело до трагіч­ної ситуації в посівній кампанії, недосів становив понад 2 млн. га, а запаси зерна у населення зведені нанівець;

Жорстокість реалізації плану хлібозаготівель, конфіскація продовольчих запасів;

Вивіз за кордон мільйонів тонн хліба в обмін на техніку.

Точки зору на причини голодомору

Необдумана політика добу­вання коштів на індустріалі­зацію, коли доля селянства не бралася до уваги

Голод був спланований Й. Сталіним зазда­легідь, щоб винищити українське селян­ство, у якому вбачався оплот націоналіз­му і приватновласницької психології

Голод розпочався у грудні 1931 р. і тривав до початку 1934 р.

Найбільшого прояву досяг у червні 1933 р.

Голодом були охоплені Кубань, Північний Кавказ, Казахстан. Найбільше голод уразив Україну

Наслідки голодомору

Завершен­ня колек­тивізації, утверджен­ня колгосп­ної системи, розорення села

Голод остаточно підірвала сили українсько­го народу в національно-визвольному русі

Масові жер­тви (за різ­ними оцін­ками від 2,5 до 9 млн осіб). Підрив генофонду української нації.

Приду­шення опору українського селян­ства

Порушено демографічний баланс української на­ції, бо від голоду вмирали переважно селяни-українці;

Переселення селян з Росії в Україну (Донецьку, Дніпропетровську, Харківську, Одеську обл.)

Голодомор став при­водом до розгортан­ня боротьби з «укра­їнським буржуазним націоналізмом» (прибуття у 1933 р. комісії на чолі з П.Постишевим).

Таким чином, вже влітку 1932 р. голод був штучно інспірований державою.

В др. пол. 1932 p. ситуація погіршувалася все більше і більше: на полях жінки для дітей зрізували колоски, а коли почалися жнива, з'явилися «несуни». Тому в серпні 1932 р. з'являється закон «Про охорону соціалістичної власності», власноруч підписаний Сталіним. Сучасники назвали його «законом про п'ять колосків». Згідно цього закону за крадіжку любого колгоспного майна, навіть декількох колосків,— розстріл з конфіскацією всього майна, або позбавлення волі не менше 10 років (лише за 5 місяців 1932 р. за цим законом засуджено майже 55 тис. чол., з них понад 2 тис. — до смертної кари).

У відповідь на повідомлення українських властей про голод на Україні з Москви була надіслана надзви­чайна комісія на чолі з В. Молотовим для нових хлібо­заготівель: за три місяці на к. 1932 р. було вилучено 89,5 млн. пудів хліба, що привело до посилення голоду. Хліб «заготовлявся» в голодуючих місцевостях навіть у січні — лютому 1933р. Села, які мали велику заборгованість, заносилися на «чорну дошку», а це по­збавляло селян права на виїзд, при відсутності запасів продуктів люди гинули голодною смертю. За законом, селам, що не виконали плану хлібозаготівель, зерна не видавалося. Залишившись без хліба, люди їли котів, собак, кору тощо. Мали місце випадки канібалізму.

Великої гостроти голод набрав в Казахстані, охопив й Північний Кавказ. В 1933 р. голод охопив усю без виключення територію України.

Відомо, що сталінська статис­тика була маловірогідною. Керівники перепису 1937 p., коли вони дали жахливі об'єктивні дані по Україні, були розстріляні. По підрахункам, які базувалися на методах демографічного співставлення, кількість жертв голоду в Україні (за різними даними і в різні часи) коливалася від 3 млн. до 6—7 млн. А міжнародна конференція з проблем голодомору 1932—1933 pp., яка відбулася в 1990 p., назвала цифру 9 млн. чоловік.