Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2.конспект лекццій історії україни.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
519.17 Кб
Скачать

Тема: україна в боротібі за збереження державної незалежності 1918-1919р.

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

  • Розкрити суть внутрішньої політики гетьманату П.Скоропадського;

  • Дати характеристику зовнішньої політики гетьманату П.Скоропадського;

  • З’ясувати причини падіння режиму П.Скоропадського;

  • Розглянути зовнішню і внутрішню політику Директорії УНР, розкрити її суперечливість.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: карта України.

ЛІТЕРАТУРА:

В.Верстюк. Історія України. – К., 2000. – С.184-244.

Ф.Турченко. Новітня історія України. ч. І – К., 1998. - С.108-141.

О.Бойко. Історія України. К, 2002. - С. 338-355.

ПИТАННЯ:

1.Гетьманський переворот. П.Скоропадський.

2. Внутрішня та зовнішня політика ряду П.Скоропадського.

3. Встановлення влади Директорії УНР.

4. Внутрішня і зовнішньополітична діяльність Директорії.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ:

  1. Які сили виступили проти окупаційних військ та гетьманського режиму?

  2. Дайте характеристику аграрній політиці Української Держави.

  3. Чиї інтереси задовольняла внутрішня політика гетьманату?

  4. Схарактеризуйте соціальну політику Директорії.

  5. У чому полягала зовнішня політика Директорії?

1.Гетьманський переворот. П.Скоропадський.

Деякий час після повернення до влади Центральної Ради зберігалася республіканська форма правління: усі державні акти підписувалися від імені Української Народної Республіки. Але її авторитет серед населення України падав. Заможні верстви дратувала соціалістична фразеологія Ради, проголошення нею націоналізації великої земельної власності, безпорадність у налагодженні роботи промисловості. Зі свого боку селянська біднота відчувала, що після повернення поміщиків обіцянки Ради наділити її землею перетворилися на пустопорожні дек­ларації.

Водночас почали загострюватися відносини між окупаційним командуванням і урядом УНР. Рада виявилася неспроможною забезпечити вивезення до Німеччини продовольства: її можли­вості у цьому питанні, зазначав представник німецького командування, «не йшли далі сили німецького багнета». За такої ситуації кайзерівські чиновники, всупереч своїм обіцянкам, почали далі активніше втручатись у внутрішні справи УНР. Поступово складалися передумови усунення Центральної Ради з політичної арени.

Українські політичні групи консервативного спрямування й офіцери Вільного козацтва пішли на закулісні переговори з німецьким командуванням. Для останнього встановлення в Україні твердої влади було гарантією успішного вивезення про­довольства.

29 квітня 1918 р. загін німецьких військ зайняв приміщення, де засідала Центральна Рада. Останнім рішенням Ради було прийняття демокра­тичної конституції УНР і обрання Президентом України М. Грушевського. Того ж дня Всеукраїнський з'їзд земле­власників вирішив встановити монархічну форму державного правління і проголосити гетьманат. Гетьманом України було об­рано одного з найвідоміших організаторів українізованих вій­ськових частин, почесного отамана Вільного козацтва генерала Павла Скоропадського, нащадка лівобережного гетьмана Укра­їни початку XVIII ст. Серед перших рішень гетьмана було вста­новлення Української держави замість Української Народної Республіки, проголошеної Українською Центральною Радою.

Захистити Раду було нікому. Напередодні перевороту німці роззброїли Першу дивізію синьожупанників, дислоковану в Києві, інші частини, лояльні республіканському режимові. Під час перевороту було розформовано Галицький курінь Січових стрільців, що охороняв приміщення Центральної Ради і нама­гався дати відсіч німецьким частинам.