Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2.конспект лекццій історії україни.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
519.17 Кб
Скачать

2.Ставлення до війни українських партій та організацій. Формування легіону усс.

1 серпня 1914р. утворення Головної української ради (ГУР). Очолив Кость Левицький. Підтримувала Австро-Угорщину у війні, вважаючи, що «Росія є історичним ворогом України». Вони закликали населення формувати українські військові підрозділи для допомоги австрійській армії. Виступала за створення української автономії в межах Австро-Угорщини.

Травень 1915 ГУР перейменовано на Загальну українську раду (ЗУР). Мета – створити самостійну Українську державу з тих українських земель, які залишилися в Російській імперії, а з українських земель у складі Австро-Угорщини планувалося створити автономну область.

Союз Визволення України (СВУ) заснована 4 серпня 1914р.Організатори – Д.Донцов, Володимир Дорошенко, Маркіян Меленський. Голова – Д.Донцов. У програмі СВУ «наша платформа» проголошено такі завдання організації:

  • Утворення масо стійної Української держави.

  • Встановлення конституційної монархії.

  • Заснування демократичного устрою.

  • Надання рівних прав і свобод представниками усіх національностей.

  • Забезпечення самостійності українській церкві.

Діяльність СВУ:

  • Видали відозву «До українського народу в Росії», в якій закликали українців зустрічати австро-угорські війська як визволителів.

  • Видали відозву «До громадської думки Європи», в якій запевняли, що Україна, ставши самостійною державою, буде для Європи твердинею проти експансії Росії.

  • СВУ мав своїх повноважних представників у Берліні, Софії, Стамбулі, Женеві, Римі, Стокгольмі, Осло.

  • У Відні виходив «Вісник СВУ», У Софії 1915 р. почали видавати українською мовою газету «Робітничий прапор».

  • Проводилася агітаційно-пропагандистська робота в таборах військовополонених українців з російської армії.

  • Домоглися від німецьких та австро-угорських властей організації окремих таборів для військовополонених українців, у яких:

  1. засновували школи, бібліотеки, читальні, хори, оркестри, театри, церкви;

  2. організовували курси з вивчення української історії та літератури;

  3. організовували каси взаємодопомоги, кооперативні крамниці;

  4. активно клопоталися вихованням української національної свідомості.

Діячі СВУ:

  • виступали з лекціями й доповідями в Австро-Угорщині, Німеччині, Болгарії;

  • друкували статті на українську тематику;

  • налагодили регулярне видання науково-популярних брошур з історичного минулого та сучасного України різними мовами (українською, німецькою, болгарською, турецькою, румунською, чеською, хорватською, італійською, шведською).

  • Із набраних солдатів та офіцерів у таборах для військовополонених було створено українські військові дивізії – сірожупанна (в Австро-Угорщині) та синьожупанна (в Німеччині).

Формування легіону УСС(усусів)

Створені у серпні 1914 р. Назва походить від формувань запорізьких козаків, які несли строкову і розвідувальну службу. ГУР у серпні 1914 р. створила Центральну бойову Раду, яка звернулася до уряду Австро-Угорщини з проханням дозволити сформувати легіон Українських січових стрільців (УСС). Згоду отримано. Легіон було сформовано на добровільних засадах у м. Стриї на Львівщині на основі організованих українських організацій:

  • спортивно-громадської – «Сокіл»;

  • пожежної – «Січ»;

  • учнівсько-шкільної – «Пласт».

Добровольців було 28 тис., однак влада дозволила озброїти тільки 2,5 тис. Військову присягу приймали двічі: загальну для всього австрійського війська та «свою», національно-патріотичну, на вірність Україні. Командувачами УСС були – М. Галущинський, Д.Витовський, Г.Коссак, А.Варивода, Ф.Кікаль, О.Микитка.