
- •Розділ 1. Наукові основи економічного аналізу
- •Тема 1.1.Економічний аналіз як наука, його зміст та методологічна основа
- •2. Місце економічного аналізу в системі наукових знань
- •3. Характерні риси економічного аналізу
- •Питання для обговорення:
- •Теми для підготовки рефератів (презентацій):
- •Тема 1.2. Парадигма сучасного економічного аналізу
- •Бутко а.Д. Теорія економічного аналізу : підручник / а.Д. Бутко. – к. : Київ. Нац. Торг.-екон. Ун-т, 2012. – 411 с.
- •Івахненко в. М. Теорія економічного аналізу: навч. Посіб. / в. М. Івахненко. - к. : Слово, 2010. - 345 с.
- •Мних є.В. Економічний аналіз : підручник / є.В. Мних.– к.: Знання, 2011. – 630 с.
- •3 Функції економічного аналізу
- •4. Цілі і завдання економічного аналізу
- •Питання для обговорення:
- •Теми для підготовки рефератів (презентацій):
- •Тема 1.3.Типологія видів економічного аналізу
- •1. Класифікаційні ознаки видів економічного аналізу
- •Класифікація видів економічного аналізу
- •2. Макроекономічний і мікроекономічний аналіз
- •3. Внутрішній і зовнішній економічний аналіз
- •Порівняльна характеристика внутрішнього та зовнішнього економічного аналізу
- •4. Ретроспективний економічний аналіз і його характеристика
- •Порівняльна характеристика часових видів економічного аналізу
- •Основні напрями ретроспективного економічного аналізу
- •5. Оперативний економічний аналіз і його характеристика
- •6. Перспективний економічний аналіз і його характеристика
- •Питання для обговорення:
- •Теми для підготовки рефератів (презентацій):
- •Тема 1.4. Метод економічного аналізу і його характеристики
- •Бутко а.Д. Теорія економічного аналізу : підручник / а.Д. Бутко. – к. : Київ. Нац. Торг.-екон. Ун-т, 2012. – 411 с.
- •Івахненко в. М. Теорія економічного аналізу: навч. Посіб. / в. М. Івахненко. - к. : Слово, 2010. - 345 с.
- •Мних є.В. Економічний аналіз : підручник / є.В. Мних.– к.: Знання, 2011. – 630 с.
- •1. Поняття методу економічного аналізу та його характерні ознаки.
- •Вивчення економічних явищ і господарських процесів в динаміці.
- •Розкладання та деталізація складних економічних систем.
- •Вимірювання ступеня впливу факторів на зміну параметрів економічної системи та визначення їхньої пайової участі у зміні загального результату їх сукупної дії.
- •2. Класифікація методів та прийомів економічного аналізу.
- •3. Взаємозв’язок методу, методики і методології економічного аналізу
- •4. Система аналітичних показників економічного аналізу та їх класифікація.
- •5. Класифікація факторів в економічному аналізі.
- •6. Моделювання факторних систем в аналізі економічних явищ та процесів.
- •Питання для обговорення:
- •Теми для підготовки рефератів (презентацій):
- •Тема 1.6. Економіко-логічні (традиційні) методи та прийоми економічного аналізу
- •1.Класифікація економіко логічних методів і прийомів .
- •Технічні прийоми економічного аналізу та їх класифікація
- •Абстрактно-логічні прийоми економічного дослідження
- •Особливості використання прийому порівняння в економічних дослідженнях
- •2. Порівняння і його використання в економічному аналізі.
- •3. Групування і його використання в економічному аналізі.
- •4. Прийоми деталізації загального показника .
- •5. Графічні методи
- •6. Балансовий метод і його використання в економічному аналізі
- •7. Індексний метод і його застосування в економічному аналізі
- •8. Метод ланцюгових підстановок
- •9. Метод абсолютних підстановок
- •10. Метод відносних різниць
- •Тема 1.7. Економіко-математичні методи в економічного аналізу
- •1. Класифікація економіко-математичних методів і область їх використання
- •2.Методи кореляційно-регресійного аналізу
- •3.Динамічне і лінійне програмування
- •4. Матричні методи
- •Тема 1.8. Методика комплекного економічного аналізу та її структурні елементи
- •1.Характеристики комплексного економічного аналізу
- •2.Загальна модель комплексного економічного аналізу
- •3.Поняття факторів зміни та розвитку економічних явищ і процесів
- •4. Резерви підвищення ефективності виробництва та їх класифікація
4. Прийоми деталізації загального показника .
Метод деталізації полягає в розчленуванні показників, що характеризують досліджуваний об'єкт, на складові з метою їх ретельного вивчення, аналізу та синтезу. Потреба в цьому методі викликана тим, що загальні показники можуть нівелювати, згладжувати окремі позитивні та негативні відхилення,
оскільки вони представлені здебільшого у вигляді сум, добутків, середніх, відносних величин.
Деталізація широко застосовується в наукових дослідженнях і на практиці, особливо в аналізі господарської діяльності. У поєднанні з іншими методами аналізу вона дає змогу всебічно оцінити явище та виявити фактори впливу на нього. Деталізація поглиблює аналіз і сприяє багатоцільовому використанню його результатів.
Деталізацію в економічному аналізі доцільно проводити за такими напрямами:
– місце здійснення господарських операцій (структурні виробничі підрозділи тощо);
– центр відповідальності;
– склад і структура досліджуваного явища (галузі виробництва, види продукції, категорії працівників та ін.);
– фактори, які впливають на формування досліджуваного об'єкта;
– якісні ознаки;
– часові ознаки (рис. 10.9).
Моделювання детермінованих факторних систем має здійснюватися з дотриманням таких правил.
1. Фактори і сама модель повинна мати реальний, а не абстрактний характер, тобто існувати в дійсності і мати чітко окреслені параметри.
2. Фактори, які входять у модель, повинні перебувати у причин но-нас л ід новому зв'язку з результативним показником та з іншими чинниками.
3. Показники в моделі слід подавати кількісно вираженими за допомогою абсолютних або відносних, середніх показників.
4. Факторна модель має відповідати своєму основному призначенню – давати змогу визначити вплив окремих чинників на результативну величину.
При проведенні деталізації здебільшого використовуються кілька основних типів факторних моделей: адитивні, мультиплікативні, кратні та змішані (комбіновані) (табл. 10.32).
Таблиця 10.32. Основні типи факторних моделей, які найчастіше використовуються при деталізації
Тип моделі |
Математичний вираз |
Випадки використання |
Адитивна |
|
Результативний показник є алгебраїчною сумою факторних показників |
Мультиплікативна |
|
Результативний показник є добутком декількох факторів |
Кратна |
|
Результативний показник є часткою від ділення одного фактору на інший |
Змішана (комбінована) |
|
Результативний показник поєднує в собі декілька моделей |
Деталізація економічних явищ здійснюється шляхом перетворення факторних моделей, яке залежить від типу моделей. Зокрема, використовуються такі прийоми перетворення моделей:
– подовження (формальне розкладання);
– розширення;
– скорочення.
В адитивних факторних моделях доцільно застосовувати подовження (формальне розкладання) результативного показника на частини. Наприклад, обсяг валової продукції сільського господарства (ВП) можна зобразити так:
,
де
–
продукція рослинництва, тис. грн,
–
продукція
тваринництва, тис. грн.
За потреби можна ще більше розчленувати продукцію за галузями виробництва, видами, групами культур і тварин, господарським призначенням.
Як бачимо, з деталізацією аналітичні та інформаційні можливості дослідження значно збільшуються, оскільки з'являється можливість визначити вплив двох або кількох факторів на результат. У нашому прикладі можна дослідити, як вплинули на формування загального обсягу валової сільськогосподарської продукції вартість виробленої рослинницької і тваринницької продукції.
Причому рівень деталізації результативного показника залежить від мети та завдань аналізу. Методи визначення впливу факторів буде розглянуто в наступному розділі.
У мультиплікативних факторних моделях використовується прийом її розширення за рахунок розділення результативного показника (добуток) на окремі складові співмножники. Так, річний обсяг виробленої продукції (Б) можна подати у вигляді добутку:
,
або
,
де Ч – середньорічна чисельність працівників, осіб;
Р – середньорічний виробіток одного працівника, грн;
Д – середня кількість відпрацьованих днів одним працівником за рік, дні;
Т – середня тривалість одного робочого дня працівника, год;
П – середньогодинний виробіток одного працівника, грн;
К – середня кількість відпрацьованих змін, од.;
З – середня тривалість зміни, год.
У кратних факторних моделях за потреби можна використовувати всі прийоми перетворення факторних моделей. Розглянемо випадки застосування способів подовження і скорочення цих моделей.
Сутність
способу подовження полягає у заміні
одного або кількох показників-факторів
на суму однорідних. Коли
,
тоді
.
Наприклад, загальна детермінована модель собівартості одиниці продукції (С) має вигляд частки від ділення загальних витрат виробництва (В) на обсяг виробництва (Г)
.
Цю модель можна подовжити за рахунок повнішого представлення витрат у вигляді суми змінних (М) і постійних витрат (Н). Тоді перетворений детермінований модуль матиме такий вигляд:
.
Проте останню модель можна ще деталізувати за рахунок розшифровки складу змінних витрат за елементами або статтями калькуляції (сировина і матеріали, оплата праці, амортизація основних засобів тощо).
Слід зазначити, що у практичній діяльності для визначення впливу факторів на результативний показник найчастіше використовують кілька способів перетворення однієї і тієї самої моделі.
Розширення вихідної факторної кратної моделі можна здійснювати шляхом множення чисельника і знаменника на один і той самий або на кілька додатково введених показників:
.
Наприклад, є така вихідна модель середньорічного виробітку продукції одним робітником (СВР):
.
У
разі введення у функціональну модель
показника кількості відпрацьованих
змін усіма робітниками за рік (
)
отримаємо модель з дещо іншими факторами:
середньозмінний виробіток (СЗВ) та
кількість відпрацьованих змін одним
робітником (З)
.
Спосіб скорочення полягає у діленні чисельника і знаменника кратної моделі на той самий показник:
.
Наприклад, рентабельність основних засобів (Р) визначають як частку від ділення прибутку (ПР) на середньорічну вартість основних засобів (ОЗ)
.
За умови ділення чисельника і знаменника на обсяг реалізованої продукції (Ц) отримаємо нову модель з іншим набором факторів – рентабельність реалізованої продукції та ємність основних засобів
.
Способи розширення і скорочення факторних систем ґрунтуються на відомій математичній властивості дробу, яка говорить про те, що частка від ділення не зміниться, якщо чисельник і знаменник дробу помножити чи поділити на одне й те саме число.