Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕА.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
404.58 Кб
Скачать

4. Прийоми деталізації загального показника .

Метод деталізації полягає в розчленуванні показників, що характеризують досліджуваний об'єкт, на складові з метою їх ретельного вивчення, аналізу та синтезу. Потреба в цьому методі викликана тим, що загальні показники можуть нівелювати, згладжувати окремі позитивні та негативні відхилення,

оскільки вони представлені здебільшого у вигляді сум, добутків, середніх, відносних величин.

Деталізація широко застосовується в наукових дослідженнях і на практиці, особливо в аналізі господарської діяльності. У поєднанні з іншими методами аналізу вона дає змогу всебічно оцінити явище та виявити фактори впливу на нього. Деталізація поглиблює аналіз і сприяє багатоцільовому використанню його результатів.

Деталізацію в економічному аналізі доцільно проводити за такими напрямами:

– місце здійснення господарських операцій (структурні виробничі підрозділи тощо);

– центр відповідальності;

– склад і структура досліджуваного явища (галузі виробництва, види продукції, категорії працівників та ін.);

– фактори, які впливають на формування досліджуваного об'єкта;

– якісні ознаки;

– часові ознаки (рис. 10.9).

Моделювання детермінованих факторних систем має здійснюватися з дотриманням таких правил.

1. Фактори і сама модель повинна мати реальний, а не абстрактний характер, тобто існувати в дійсності і мати чітко окреслені параметри.

2. Фактори, які входять у модель, повинні перебувати у причин но-нас л ід новому зв'язку з результативним показником та з іншими чинниками.

3. Показники в моделі слід подавати кількісно вираженими за допомогою абсолютних або відносних, середніх показників.

4. Факторна модель має відповідати своєму основному призначенню – давати змогу визначити вплив окремих чинників на результативну величину.

При проведенні деталізації здебільшого використовуються кілька основних типів факторних моделей: адитивні, мультиплікативні, кратні та змішані (комбіновані) (табл. 10.32).

Таблиця 10.32. Основні типи факторних моделей, які найчастіше використовуються при деталізації

Тип моделі

Математичний вираз

Випадки використання

Адитивна

Результативний показник є алгебраїчною сумою факторних показників

Мультиплікативна

Результативний показник є добутком декількох факторів

Кратна

Результативний показник є часткою від ділення одного фактору на інший

Змішана (комбінована)

;

Результативний показник поєднує в собі декілька моделей

Деталізація економічних явищ здійснюється шляхом перетворення факторних моделей, яке залежить від типу моделей. Зокрема, використовуються такі прийоми перетворення моделей:

– подовження (формальне розкладання);

– розширення;

– скорочення.

В адитивних факторних моделях доцільно застосовувати подовження (формальне розкладання) результативного показника на частини. Наприклад, обсяг валової продукції сільського господарства (ВП) можна зобразити так:

,

де   – продукція рослинництва, тис. грн,

 – продукція тваринництва, тис. грн.

За потреби можна ще більше розчленувати продукцію за галузями виробництва, видами, групами культур і тварин, господарським призначенням.

Як бачимо, з деталізацією аналітичні та інформаційні можливості дослідження значно збільшуються, оскільки з'являється можливість визначити вплив двох або кількох факторів на результат. У нашому прикладі можна дослідити, як вплинули на формування загального обсягу валової сільськогосподарської продукції вартість виробленої рослинницької і тваринницької продукції.

Причому рівень деталізації результативного показника залежить від мети та завдань аналізу. Методи визначення впливу факторів буде розглянуто в наступному розділі.

У мультиплікативних факторних моделях використовується прийом її розширення за рахунок розділення результативного показника (добуток) на окремі складові співмножники. Так, річний обсяг виробленої продукції (Б) можна подати у вигляді добутку:

 або  ,

де Ч – середньорічна чисельність працівників, осіб;

Р – середньорічний виробіток одного працівника, грн;

Д – середня кількість відпрацьованих днів одним працівником за рік, дні;

Т – середня тривалість одного робочого дня працівника, год;

П – середньогодинний виробіток одного працівника, грн;

К – середня кількість відпрацьованих змін, од.;

З – середня тривалість зміни, год.

У кратних факторних моделях за потреби можна використовувати всі прийоми перетворення факторних моделей. Розглянемо випадки застосування способів подовження і скорочення цих моделей.

Сутність способу подовження полягає у заміні одного або кількох показників-факторів на суму однорідних. Коли  , тоді

.

Наприклад, загальна детермінована модель собівартості одиниці продукції (С) має вигляд частки від ділення загальних витрат виробництва (В) на обсяг виробництва (Г)

.

Цю модель можна подовжити за рахунок повнішого представлення витрат у вигляді суми змінних (М) і постійних витрат (Н). Тоді перетворений детермінований модуль матиме такий вигляд:

.

Проте останню модель можна ще деталізувати за рахунок розшифровки складу змінних витрат за елементами або статтями калькуляції (сировина і матеріали, оплата праці, амортизація основних засобів тощо).

Слід зазначити, що у практичній діяльності для визначення впливу факторів на результативний показник найчастіше використовують кілька способів перетворення однієї і тієї самої моделі.

Розширення вихідної факторної кратної моделі можна здійснювати шляхом множення чисельника і знаменника на один і той самий або на кілька додатково введених показників:

.

Наприклад, є така вихідна модель середньорічного виробітку продукції одним робітником (СВР):

.

У разі введення у функціональну модель показника кількості відпрацьованих змін усіма робітниками за рік ( ) отримаємо модель з дещо іншими факторами: середньозмінний виробіток (СЗВ) та кількість відпрацьованих змін одним робітником (З)

.

Спосіб скорочення полягає у діленні чисельника і знаменника кратної моделі на той самий показник:

.

Наприклад, рентабельність основних засобів (Р) визначають як частку від ділення прибутку (ПР) на середньорічну вартість основних засобів (ОЗ)

.

За умови ділення чисельника і знаменника на обсяг реалізованої продукції (Ц) отримаємо нову модель з іншим набором факторів – рентабельність реалізованої продукції та ємність основних засобів

.

Способи розширення і скорочення факторних систем ґрунтуються на відомій математичній властивості дробу, яка говорить про те, що частка від ділення не зміниться, якщо чисельник і знаменник дробу помножити чи поділити на одне й те саме число.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]