8. Місце земельного кадастру в системі кадастрів природних ресурсів.

Державний земельний кадастр займає особливе місце в кадастрі природних ресурсів. Це

пов'язано з особливостями землі як об'єкта земельного кадастру і її значенням як одного з

найважливіших компонентів навколишнього природного середовища. Земля – різновидність природних ресурсів, складний елемент біосфери. В її надрах наявні великі поклади корисних копалин, органічно пов'язані з землею водні і лісові ресурси, без яких життя неможливе.

Земля, як об'єкт земельного кадастру, – першооснова будь-якої діяльності. Так, в обробній

промисловості і транспорті земля є територіальною основою, на якій здійснюється процес виробництва. У добувній промисловості вона виступає не тільки територіальним базисом, але й предметом праці, у процесі якої здійснюється видобування корисних копалин.

У сільському і лісовому господарстві земля виступає в трьох якостях одночасно:

- просторовим базисом, на якому здійснюється виробництво сільськогосподарської і

лісогосподарської продукції;

- предметом праці, на який спрямовується діяльність людини для одержання продукції;

- знаряддям праці, за допомогою якого в певних умовах людина одержує результати своєї

діяльності. Таким чином, тут земля виступає як головний засіб виробництва. Виходячи з цього, земля є всеосяжним чинником життєдіяльності людей і вимагає всебічного

вивчення, що забезпечується веденням державного земельного кадастру.

Державний земельний кадастр відповідно до Земельного кодексу України [10] являє собою єдину державну систему земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності на земельні ділянки і права користування ними та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Державний земельний кадастр є основою Для ведення кадастрів інших природних ресурсів.

9.Обгрунтуйте категорії земельного фонду за цільовим призначенням та наведіть порядок віднесення і переведення земель з однієї категорії в іншу

Класифікація земель передбачає їх розподіл за найбільш характерними ознаками. За земельним законодавством України такою ознакою є цільове призначення земель, під яким розуміємо їх нормативне цільове використання, тобто встановлений у нормативному порядку правовий режим використання земель, або їх правовий статус, залежно від видів діяльності суб'єктів права власності на землю та права користування землею або суспільних інтересів. За цільовим призначенням землі України поділяються на дев'ять категорій:

- землі сільськогосподарського призначення;

- землі житлової та громадської забудови;

- землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;

- землі оздоровчого призначення;

- землі рекреаційного призначення;

- землі історико-культурного призначення;

- землі лісового фонду;

- землі водного фонду;

- землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення [10].

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель може відбуватись за рішенням названих органів про

передачу земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель.__ Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель можуть призвести до таких наслідків: рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок фізичним і юридичним особам та угоди щодо земельних ділянок можуть бути визнані недійсними; може бути відмовлено у державній реєстрації земельних ділянок або визнано її недійсною. Фізичні та юридичні особи, винні у порушенні порядку встановлення та зміни цільового

призначення земель, можуть бути притягнуті до відповідальності відповідно до закону.

Серед земель України найбільшу площу – 40378,2 тис. га займають землі сільськогосподарського призначення, які є найціннішим ресурсом держави і забезпечують найголовніші потреби суспільства. Загалом, порядок зміни цільового призначення земельної ділянки схожий на порядок відведення земельної ділянки у власність із земель державної або комунальної власності, проте має певні свої особливості.

Отже покроковий порядок зміни цільового призначення з ОСГ на забудову буде виглядати наступним чином.

Крок 1. Оформлення заяви власника на зміну цільового призначення

До 2013 р. дозвіл на зміну цільового призначення надавали органи місцевого самоврядування (селищні, сільські, міські ради народних депутатів), шляхом прийняття рішень на сесійних засіданнях. З 2013 р. дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі на наступному кроці.

Крок 2. Розробка та погодження проекту зміни цільового призначення земельної ділянки з ОСГ на забудову

Для розробки проекту землеустрою про зміну цільового призначення необхідно звернутися в землевпорядну організацію, яка має у своєму штаті сертифікованих інженерів-землевпорядників, та укласти відповідний договір на розробку землевпорядної документації (проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки).

Розробка проекту з усіма погодженнями займає в середньому від 1-го до декількох місяців часу, протягом яких необхідно отримати додаткові вихідні дані, розробити документацію (скласти картографічні матеріали, креслення та ін.)

Розроблений проект зміни цільового призначення необхідно погодити в наступних організаціях:

• місцеве управління Держземагентства;

• місцевий відділ архітектури та містобудування;

• інші організації (органи лісгоспу, водгоспу, охорони культурної спадщини, екології тощо) в окремих індивідуальних випадках.

Необхідно також розуміти, що в ході погодження проекту зміни цільового у відділі архітектури, на практиці, можуть вимагати наявності генерального плану населеного пункту, в якому знаходиться земельна ділянка. Якщо генерального плану в населеному пункті немає або ділянка знаходиться за межами населеного пункту, відділ архітектури може зажадати розроблений і погоджений детальний план території (ДПТ). Зазначені вище вимоги не узгоджуються з п. 6-1 прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", але на практиці архітектор, як правило, не бажає ставити свій підпис на проекті зміни цільового без генплану або ДПТ.

В цілому отримання висновків про погодження проекту землеустрою, як правило, займає значну частину часу.

Крок 3. Затвердження проекту зміни цільового призначення земельної ділянки

Після отримання позитивних висновків за результатами погодження, проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки передається на затвердження до органу місцевого самоврядування (селищної, сільської, міської ради народних депутатів). Орган місцевого самоврядування на черговій сесії приймає рішення про затвердження чи щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою. Відмова у затверджені проекту землеустрою може бути оскаржена в судовому порядку. Дивіться зразок рішення про затвердження проекту зміни цільового призначення земельної ділянки.

Тут варто також вказати, що затвердження проекту по земельній ділянці, яка знаходитися за межами населеного пункту, здійснюється районною державною адміністрацією, а не місцевою радою, в формі розпорядження про затвердження проекту зміни цільового призначення земельної ділянки

Крок 4. Отримання витягу з кадастру (ДЗК) зі зміненим цільовим призначенням

Після затвердження, подаємо проект щодо зміни цільового призначення земельної ділянки державному кадастровому реєстратору до місцевого управління Держземагентства з метою внесення відомостей про зміну цільового призначення до Державного земельного кадастру (ДЗК).

Додатково до проекту землеустрою необхідно надати державному кадастровому реєстратору обмінний файл у форматі XML, який містить певний перелік даних, що спрощують реєстратору внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

Плату за внесення до земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки з 03.07.2014 р. скасовано.

Дивіться зразок витягу з кадастру.

Крок 5. Отримання свідоцтва про право власності на земельну ділянку зі зміненим цільовим призначенням

Після отримання рішення про затвердження проекту зміни цільового призначення, звертаємось до місцевого управління Держреєстраційної служби з метою реєстрації права власності на земельну ділянку зі зміненим цільовим призначенням. Протягом 14 днів після подання певного пакету документів реєстратор (вже не кадастровий) зобов’язаний видати відповідне свідоцтво про право власності на земельну ділянку зі зміненим цільовим призначенням.