Тема 4. «Облік грошових коштів». План

2.1. Економічна сутність грошового обігу. Нормативно-правове забезпечення порядку ведення касових операцій

2.2.Облік касових операцій

2.3.Інвентаризація каси

2.4. Основні поняття з обліку грошових коштів на рахунках в банках

2.5. Документування руху грошових коштів на рахунках в банках

2.6. Характеристика рахунку 31 "Рахунки в банках"

2.7. Відображення руху грошових коштів на рахунках бухгалтерського обліку.

2.1. Економічна сутність грошового обігу. Нормативно-правове забезпечення порядку ведення касових операцій

Економічна сутність. Згідно з П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів" під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках в банках і депозити до запитання.

Готівка (готівкові кошти) - це грошові знаки національної валюти України - банкноти та монети.

Платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, називаються готівковими розрахунками.

Розрахунки можуть здійснюватися не тільки в готівковій, але й в безготівковій формі.

Безготівкові розрахунки - це перерахування грошових коштів з рахунку підприємства-платника на рахунок підприємства-отримувача. Фінансовим посередником у цих розрахунках виступає банк, який надає послуги своїм клієнтам-підприємствам.

За економічним змістом безготівкові розрахунки бувають товарного та нетоварного характеру. До товарних відносяться розрахунки між підприємствами за реалізовані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги, до нетоварних - розрахунки з бюджетом з платежів і податків, погашення банківських позик, відсотків, розрахунки з дебіторами, крім розрахунків за товарними операціями.

Порядок безготівкових розрахунків суворо регламентований законодавством. Здійснення розрахункових операцій через банк знижує потребу в готівці, сприяє концентрації в банку вільних грошових коштів для кредитування, забезпечує їх збереження і ефективніше використання, оптимізує й прискорює грошовий обіг держави.

Готівковий і безготівковий грошовий обороти органічно пов'язані між собою, що реалізується через перехід однієї форми в іншу. Наприклад, виручка надходить до каси підприємства, а потім здається до установи банку

для зарахування на поточний або інший рахунки. З цих рахунків у банку

проводяться розрахунки між господарюючими суб'єктами та надходить готівка в касу підприємства для видачі заробітної плати, авансу підзвітним особам тощо.

Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості (облігації, чеки).

Операції з оприбуткування готівки в касі та видачі із каси оформляються згідно «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» затв. Постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004р.

Положення складається з таких розділів:

1). загальні положення;

2). вимоги до організації готівкових розрахунків;

3). порядок оформлення касових операцій;

4). порядок ведення касової книги та обов’язки касира;

5). порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та розрахунку ліміту каси;

6). особливості організації банками роботи готівкою;

7). контроль за дотриманням порядку ведення операції з готівкою.

Характерним є розділі 6 та 7, який займає понад 10% усього тексту, що свідчить про обмеження прав підприємств вільно розпоряджатися своїми готівковими коштами.

Порядок правовідносин між банком і юридичними та фізичними особами регулює «Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах», затверджена постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003р. № 492.

Грошові кошти в іноземній валюті до принципу єдиного грошового вимірника відображаються в національній валюті шляхом перерахунку іноземній валюті в гривню за курсом НБУ на дату перерахунку Порядку і відображення курсових передбачений П(с)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».

Це положення визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображенню статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України.