
- •Тема 4. Ринкова економіка: суть, структура та інфраструктура План
- •Міні-лексикон:
- •1. Поняття ринку та умови його функціонування
- •Відмінність ринкового та бюджетного секторів економіки
- •2.Ринковий механізм. Його сутність та елементи:
- •Методи і форми конкуренції
- •Характерні риси основних моделей ринку
- •Національні моделі ринкової економіки
- •3.Структура ринку.
- •4.Інфраструктура ринку, її роль та значення.
- •5.Переваги та обмеження ринкового механізму.
3.Структура ринку.
4.Інфраструктура ринку, її роль та значення.
Ринкова інфраструктура (від лат. “infra” – нижче, під; “structura” – будова, розміщення) – це сукупність елементів, що забезпечують та регулюють безперебійне багаторівневе функціонування господарських взаємозв’язків, взаємодію суб’єктів ринкової економіки і рух товарно-грошових потоків. До таких установ належать біржі, банки, дилерські та брокерські контори, служби зайнятості, пункти прокату та лізингу тощо.
Одним із найважливіших елементів спеціалізованої інфраструктури ринку є біржі.
Біржа – організаційно-правова форма оптової торгівлі масовими товарами за стандартами та зразками (товарна біржа), систематичних операцій з купівлі-продажу цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), робочої сили (біржа праці), угод із фрахтування (фрахтова біржа).
Товарна біржа – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюють оптову торгівлю стандартизованими товарами.
Акції (від лат. actio - дія, дозвіл) – цінні папери, випущені акціонерними товариствами, які засвідчують вкладення певної кількості капіталу і дають право їх власникові на отримання певного доходу (дивіденду) з прибутку акціонерного товариства.
Курс акцій – ціна, за якою акції продаються й купуються на біржі.
Дивіденд – це та частина прибутку акціонерного товариства, яка виплачується власникам акцій згідно з розмірами вкладеного капіталу.
Облігація (від лат. obligo – зобов’язання) – документ, що засвідчує передачу грошей у борг на певний строк з правом отримання щорічного фіксованого доходу та зобов’язання про повернення суми боргу у визначений строк.
Вексель (від нім. Wechsel – розмін) – письмове боргове зобов’язання за встановленою законом формою, яке видається позичальником (боржником, векселедавачем) кредитору (векселеотримувачу), що надає останньому право вимагати від боржника повернення зазначеної у векселі суми в певний строк.
Варрант – цінний папір, що випускається разом з облігацією чи привілейованою акцією і дає її власникові право на додаткові пільги у визначений час.