Система живлення
Заправка машин паливом. При щоденному і періодичних ТО-1, ТО-2, ТО-3 визначають рівень палива в баках основного і пускового двигунів і, при необхідності, дозаправляють відстояним і профільтрованим паливом відпо-рідних марок.
Дизельне паливо потрібно відстоювати не менше 48 год у спеціальних резервуарах. Це пояснюється тим, що під час транспортування та переливання паливо забруднюється різними домішками. При роботі трактора в його баці повинно залишитися не менше 20 л палива до наступної заправки. Під час тривалих стоянок, а взимку в кінці кожної зміни, баки заправляють повністю, щоб запобігти .появі
конденсату. Потрапляння в бак води, снігу не допускається.
При відсутності в зимовий період палива необхідної марки використовують літні сорти палива з добавкою 25 % малопарафінного гасу (температура повітря до —20 °С) або 50 % гасу (температура повітря від —20 °С до —35°С). Суміш бензину з дизельним маслом для пускових двигунів готують завчасно для всіх тракторів, ретельно перемішуючи, поки вона не стане однорідного кольору.
Під час заправки бензином треба слідкувати, що0 краплини його не потрапили на шкіру. Якщо ж це трапилося, слід ретельно змити їх теплою водою.
Після великої перерви у роботі суміш із паливного бака, пускового двигуна зливають у чисту ємкість, ретельно перемішують і знову заливають у бак.
Трактор заправляють відстояним і профільтрованим паливом, уважно стежачи, щоб у бак та інші агрегати системи живлення не потрапили вода і пил. Не слід допускати перегрівання двигуна і тривалої роботи його на холостому ходу.
Система охолодження
Заправка та перевірка рівня охолоджуючої рідини. Під час щозмінного технічного обслуговування і ТО-1, ТО-2, ТО-3 перевіряють рівень охолоджуючої рідини в радіаторі, який не повинен бути нижче 60—80 мм від верхньої кромки заливної горловини. Воду в радіатор доливають, користуючись лійкою га сіткою, на яку накладають тканину. Заповнюють систему охолодження чистою і м'якою водою, жорстку воду пом'якшують кип'ятінням, добавляючи 6—7 г каустичної або 10—20 г кальцинованої соди на 10 л води. У воду, яка вміщує хлор і сірчанокислі солі, додають рідке скло з розрахунку 10 г на 1 л води.
У холодну пору року використовують антифриз: етиленгліколеві суміші 40 і 65 (ГОСТ 159—52). Об'єм антифризу 40 або 65 повинен бути відповідно на 5—6 і 6—8% менше ємкості системи.
Система пуску дизеля
Технічне обслуговування магнето, свічок запалювання.
Магнето очищають від пилу і протирають його чистим обтиральним матеріалом, змоченим у неетильованому бензині, потім знімають кришку переривача. Деталі переривача протирають замшею або іншою тканиною, яка не залишає волокон на їх поверхні. Оглядають контакти переривника. Якщо їхня поверхня вкрита нагаром, то її зачищають наждачною шкуркою. При обгорілій поверхні контактів її зачищають бархатним напилком. При цьому зазор між контактами збільшують на товщину напилка. Після зачищення контакти і внутрішню поверхню магнето (з боку кришки) обдувають стиснутим повітрям і протирають. Регулюють зазор між контактами. Для цього провертають колінчастий вал двигуна до моменту найбільшого розходження контактів і щупом перевіряють зазор, який повинен бути 0,25—0,35 мм. При необхідності зазор регулюють. Для цього послаблюють гвинт кріплення контактної стійки, вставляють викрутку в проріз гвинта-ексцентрика і, прокручуючи його, повертають стійку до отримання необхідного зазору. Затягують гвинт кріплення контактної стійки. Провертають колінчастий вал пускового двигуна до повторного повного розмикання контактів і знову перевіряють зазор. Промаслюють фетр кулачка трьома — п'ятьма краплями моторного масла, а вісь важілька змащують одною — двома краплями. Ставлять кришку перервника на місце і закріплюють її пружинною защіпкою.
Для регулювання свічки запалювання від неї від'єднують провід високої напруги, очищають свічку від пилу, викручують і ставлять на її місце дерев'яну пробку. Зчищають зі свічки нагар і промивають її в неетильованому бензині, потім просушують. При наявності тріщин свічку замінюють.
Зазор між електродами свічки повинен бути 0,60— 0,75 мм. При необхідності зазор виставляють шляхом підгинання бокового електрода, після чого приєднують до свічки провід високої напруги. Свічку кладуть на двигун, провертають стартером колінчастий вал двигуна і спостерігають за іскрою між електродами. Іскра повинна бути світло-голубого кольору, з характерним тріском. Ставлять свічку на місце і при необхідності міняють прокладку.