Абсцеси і флегмони навкологлоткового простору

Ізольоване ураження навкологлоткового простору в практиці зустрічається рідко. Джерелом інфікування в цих випадках є інфекційно-запальні процеси в піднебін­них мигдаликах, рани і опіки бокової стінки глотки. Одонтогенна інфекція поши­рюється в цей простір вторинно з сусідніх анатомічних ділянок: піднижньощеле-пної, під'язикової, ділянки крилощелепного простору.

Клінічна картина. Насамперед потрібно відмітити скарги хворого на різкий біль в горлі при ковтанні з однієї сторони. Біль настільки інтенсивний, що хворий припи­няє харчуватись. Може спостерігатись утруднене дихання. Загальний стан важкий. Різко виражена інтоксикація, яка ускладнюється зневодненням організму. При зовні­шньому огляді місцеві ознаки запалення не спостерігаються. Лише при глибокій па­льпації під кутом нижньої щелепи визначається болючий інфільтрат. Відкриття рота обмежене за рахунок запальної контрактури медіального крилоподібного м'яза, що утруднює обстеження порожнини рота і ротоглотки. І все ж таки, при огляді ротової порожнини вдається виявити асиметрію зіва за рахунок набряку тканин бокового від­ділу ротоглотки. Слизова оболонка, що покриває її, гіперемійована.

Оперативний доступ. Добре розкриття і дренування інфекційного вогнища при флегмонах навкологлоткового простору можуть бути досягнуті лише при ви­користанні зовнішнього доступу. Для цього в піднижньощелепній ділянці вздовж краю нижньої щелепи виконують типовий розріз шкіри довжиною 5-6 см. Після розтину підшкірного м'яза і поверхневого листка власної фасції шиї зміщують задній полюс нижньощелепної слинної залози донизу. Розсувають тканини кро­воспинним затискачем вздовж внутрішньої поверхні медіального крилоподібного м'яза і проникають в навкологлотковий простір.

Операцію необхідно закінчити ревізією піднижньощелепної, під'язикової ді­лянок і крилощелепного простору, оскільки вони нерідко бувають втягнені в ін­фекційно-запальний процес. При виявлені гною чи інфільтрації клітковини цих просторів виконують їх широке розкриття з пересіченням частини щелепно-під'­язикового м'яза відсіченням медіально-крилоподібного м'яза від нижньої щеле­пи. До всіх розкритих клітковинних просторів підводять дренажі. Зокрема, ви­правдане застосування трубчастих дренажів з наступним діалізом рани.

Абсцеси і флегмони крилоподібно-щелепного простору

Розвиток абсцесів і флегмон крилоподібно-щелепного простору зумовлений, з однієї сторони, близьким розташуванням зубів, прорізування яких нерідко ускла­днюється перикоронаритом, з другого, — можливістю виникнення інфікованих гематом при провідниковій анестезії нижнього альвеолярного нерва.

Клінічна картина. При ізольованому ураженні крилоподібно-щелепного простору хворі скаржаться на обмежене відкриття рота і біль в горлі, який іррадіює в вухо, поси­люється при ковтанні. Через те хворі відмовляються від приймання їжі, намагаються менше говорити. Загальний стан середньої важкості. Гематологічні і біохімічні зрушен-

Рис1Крилоподібно-щелепний і навкологлотковий простори:

1 - локалізація гнійного вогнища в крилоподібно-щелепному просторі; 2 - локалізація гнійного вогнища в навкологлотковому просторі; 3 - напрямок внутрішньоротового розрізу для розкрит­тя гнійного вогнища крилоподібно-щелепного простору; 4 - напрямок внутрішньоротового роз­різу для розкриття гнійного вогнища навкологлоткового простору; 5 - напрямок позаротового розрізу для розкриття гнійного вогнища крилоподібно-щелепного і навкологлоткового простору

ня виражені помірно. Асиметрія обличчя відсутня, колір шкірних покривів не змінений. Характерне різко виражене обмежене відкривання рота за рахунок запальної контрак­тури крилоподібного м'яза. З контрактурою крилоподібного м'яза пов'язане зменшен­ня амплітуди бокового зміщення нижньої щелепи в здорову сторону. При огляді ротової порожнини після блокади за Берше-Дубовим виявляють набряк, гіперемію слизової оболонки крилоподібно-щелепної складки. При пальпації визначається болючий ін­фільтрат. Піднижньощелепні лімфатичні вузли збільшені, болючі. Пальпація нижнього відділу медіального крилоподібного м'яза також болюча, м'яз напружений (рис.1).

Оперативний доступ при обмеженому ураженні крилоподібно-щелепного про­стору може бути внутрішньоротовим. Для цього під провідниковою (за Берше-Дубовим) і місцевою інфільтраційною анестезією роблять розріз слизової оболо­нки вздовж крилощелепної складки на проміжку 2-2,5 см. Потім, розшаровуючи тканини кровоспинним затискачем, проникають вздовж внутрішньої поверхні гі­лки щелепи в крилоподібно-щелепний простір - до центру інфекційно-запально­го вогнища. В рану вводять дренаж у вигляді стрічки з поліетиленової плівки.

При флегмонах крилоподібно-щелепного простору хірургічне втручання про­водять піднижньощелепним доступом.