2. Кримінологічна характеристика особи необережного злочинця

Кримінологічні дослідження свідчать, що в осіб, які учиняють злочини з необережності, не спостерігається яскраво вираженої антисоціальної спрямованості, що характерно для осіб, які вчиняють умисні злочини.

Учинення злочину з необережності зумовлюють, у більшості випадків, певні негативні морально-психологічні риси особи. Для осіб, що вчиняють злочини з необережності, характерні несформованість почуття обов’язку і відповідальності, які у свою чергу призводять до легковажного, недисциплінованого ставлення до виконання соціальних норм, що регулюють поведінку членів суспільства, готовність їх порушувати для власної вигоди, а також невміння або небажання правильно оцінити та спрогнозувати можливі наслідки своєї поведінки. Іншими словами, для необережних злочинців характерна легковажно-безвідповідальна або егоїстично-споживацька поведінка.

Характерні риси осіб, які вчиняють необережні злочини, залежать від виду необережності.

Для осіб, дії яких кваліфікуються як злочинна самовпевненість, характерними є: внутрішня недисциплінованість, небажання чи невміння адекватно оцінити свої можливості, хибне самоствердження, кар’єризм, безапеляційність, азарт, авантюризм, схильність до ризику, невиправдана завзятість.

Для осіб, що вчинили злочини через злочинну недбалість, характерні ознаки: неуважність, поверховий аналіз ситуації, невміння або небажання передбачити наслідки своїх дій чи бездіяльності, взяття на себе непосильних робіт чи обов’язків, тощо.

Осіб, які вчиняють необережні злочини, за характером антигромадської спрямованості і мотивації відносять до необережного типу злочинців, а за глибиною і стійкістю – до ситуативного типу злочинця. Окремі особи вчиняють постійні порушення певних норм чи правил, що стає для них звичною поведінкою. За такою ознакою виділяють стійкий або злісний тип необережного злочинця.

Кримінологічні дослідження показують, що рівень суспільної небезпечності необережних злочинців значно менший, ніж у осіб, які вчинили умисні злочини, і визначається не їх антисоціальною спрямованістю, а особливостями характеру та поведінки. Для цих осіб характерним є поєднання загалом позитивної соціальної спрямованості та легковажно-безвідповідального ставлення до виконання певних обов’язкових норм, правил, положень, інструкцій тощо. На відміну від учинення умисних злочинів, негативна поведінка таких осіб, найчастіше пов’язана з виконанням певних обов’язків у відповідній сфері діяльності (наприклад, у сфері безпеки дорожнього руху, охорони праці, довкілля та ін.).

Соціально-демографічна характеристика осіб, що вчиняють злочини з необережності, свідчить про те, що більш ніж 90 % таких злочинів учиняють чоловіки. Це пояснюється більшою пристрастю чоловіків до техніки, ризику, до надзвичайних і небезпечних ситуацій і відповідним розподілом праці між чоловіками і жінками. Останнім часом спостерігається зростання частки жінок при вчиненні необережних злочинів, особливо у сфері безпеки дорожнього руху.

Серед осіб, що вчиняють необережні злочини, переважають особи віком від 20 до 40 років. Це пов’язано з необхідністю мати відповідний рівень освіти та кваліфікації для виконання робіт у певній сфері діяльності. Вікова характеристика осіб, що вчиняють злочини у сфері дорожнього руху, в зв’язку з тим, що керування мототранспортними засобами дозволяється з 16-річного віку, а автомобільним транспортом – з 18-річного віку, більш низька – 18-24 роки.