3. Віктимна поведінка та її види. Класифікація потерпілих від злочинів

Потерпілий відіграє різну роль у вчиненні злочину. Його поведінка може бути позитивною (охорона громадського порядку, виконання громадського обов’язку тощо), нейтральною (перебування в громадському місці, користування транспортом тощо) або провокуючою (чіпляння до перехожих, образи, провокація конфлікту тощо).

Особливе віктимологічне значення має провокуюча поведінка жертви, так як саме вона досить часто є приводом для злочину.

Особа може стати жертвою злочину внаслідок своїх необачних дій, неправильної оцінки ситуації, а через це й неправильної поведінки.

В окремих випадках особа провокує вчинення злочину своєю бездіяльністю, коли не чинить протидії злочинцю на ранніх стадіях учинення злочину, тим самим нібито заохочуючи того до продовження протиправних дій.

Віктимологічно значущою може бути також позитивна поведінка жертви, коли вона виконує службовий або громадський обов’язок, здійснює захист іншої особи від злочинних посягань.

За соціальною природою розрізняють такі види віктимної поведінки жертви:

• негативна, тобто така, що провокує злочин або створює для нього об’єктивно сприяючу ситуацію;

• позитивна, що виражається у протидії злочинцю, виконанні громадського обов’язку тощо;

• нейтральна – така, що не сприяла вчиненню злочину.

За змістом розрізняють такі види віктимної поведінки:

• конфліктна, коли потерпілий сам, своєю поведінкою створив конфліктну ситуацію або встряв у наявний конфлікт. Особливими різновидами такої поведінки є необхідна оборона, затримання злочинця, правозахисна активність;

• провокуюча, коли потенційна жертва своєю поведінкою дає привід для злочину, формуючи у потенційного злочинця впевненість у легкості вчинення злочину, його безкарності чи значному результаті (демонстрування багатства тощо);

• легковажна, коли особа проявляє надмірну довірливість і наївність (наприклад, бере участь у азартних іграх, віддає гроші та цінності шахраям тощо).

Наскільки численними є різні злочинні посягання, настільки численними є й різні види потерпілих від цих злочинів. Ця обставина дає підстави для класифікації потерпілих від злочинів на окремі групи, види тощо.

Класифікація потерпілих від злочинів має важливе значення для організації профілактики злочинності, оскільки дозволяє диференціювати профілактичні заходи як стосовно певних видів злочинів так і стосовно певних груп їх потенційних жертв.

Основними критеріями для класифікації потерпілих від злочинів є: стать, вік, професійна приналежність, морально-психологічні якості особи та ін.

Класифікація жертв за статтю (чоловіки – жінки). Така класифікація важлива тому, що жертвами окремих деяких злочинів можуть бути, переважно, тільки жінки, а інших – тільки чоловіки. Наприклад, жертвами зґвалтування, практично, є виключно жінки, порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями – чоловіки тощо.

Класифікація жертв за віком (малолітні, неповнолітні, повнолітні, особи похилого віку, певні вікові градації) необхідна тому, що підвищена віктимність певних вікових категорій осіб (наприклад, малолітніх, неповнолітніх та осіб похилого віку) потребує спеціальних заходів віктимологічної профілактики.

Професійна приналежність також може зумовлювати підвищену віктимність. Так, наприклад, судді, працівники правоохоронних органів, інкасатори, водії таксі, бізнесмени та деякі інші працівники мають підвищену віктимність. Одні з них протидіють злочинному елементу (судді, працівники правоохоронних органів) і постійно з ними стикаються у своїй професійній діяльності, інші (бізнесмени, інкасатори, водії-перевізники, таксисти тощо) являють підвищений інтерес для злочинців через свої статки чи довірені їм грошові та товарно-матеріальні цінності.

Важливе значення для профілактики злочинності має класифікація жертв за морально-психологічними якостями особи. Як свідчить практика правоохоронної діяльності, віктимність особи підвищують її негативні морально-психологічні якості. Такими, зокрема, є статева розбещеність, зловживання алкоголю й наркотиків; жадібність; агресивність, нестриманість, боягузтво тощо. Класифікація потерпілих від злочинів за морально-психологічними ознаками необхідна для профілактики окремих видів злочинів, у яких певні негативні риси особи жертви стали приводом їх учинення.

Серед морально-психологічних якостей особи окремо можна окремо виділити особисті якості та ступінь віктимності.

За особистими якостями виділяють такі види жертв злочинів:

• агресивні жертви – особи, які умисно створюють конфліктну ситуацію, яка за певних обставин переростає в криміногенну ситуацію;

• активні жертви – особи, чия активна негативна поведінка хоча й не пов’язана з нападом або створенням конфлікту, проте сприяє завданню їм у кінцевому підсумку шкоди;

• ініціативні жертви – особи, поведінка яких має, загалом, позитивний характер, але призводить до завдання їм шкоди;

• пасивні жертви – особи, які не чинять протидії злочинцю з об’єктивних чи суб’єктивних причин;

• некритичні жертви – особи, для яких характерні необачливість, невміння правильно оцінювати життєві ситуації;

• нейтральні жертви – особи, що не сприяють вчиненню проти них злочину [18, с. 81].

За ступенем віктимності виділяють такі види жертв:

• випадкова жертва, тобто особа стає жертвою злочину внаслідок випадкового збігу обставин;

• жертва з незначним ступенем віктимності, тобто особа, якій притаманні звичайні фактори ризику, віктимність цієї особи підвищується в умовах конкретної несприятливої ситуації;

• жертва з підвищеним ступенем віктимності, тобто особа, якій притаманні підвищені фактори ризику, обумовлені їх професійною діяльністю чи легковажною поведінкою;

• жертва з високим ступенем віктимності, тобто особа, якій притаманні високі фактори ризику, обумовлені її антисоціальною спрямованістю (повії, наркомани, алкоголіки та ін.).

Класифікація жертв злочину необхідна, у першу чергу, для організації та здійснення спеціального напряму попередження злочинності – віктимологічної профілактики.

Віктимологічна профілактика включає два основні напрями здійснення попереджувальних заходів, об’єктами яких є 1) віктимологічні ситуації; 2) потенційні жертви на індивідуальному (індивідуальна віктимологічна профілактика) і груповому рівнях (загальна або індивідуально-групова віктимологічна профілактика).

Профілактика віктимологічних ситуацій включає попереджувальні заходи, спрямовані на усунення віктимно небезпечних ситуацій.

Віктимологічна профілактика з потенційними жертвами полягає у здійсненні виховної роботи, професійного навчання, правової пропаганди тощо.

Таким чином, віктимологічне дослідження особи жертви злочину включає в себе:

• визначення кола осіб, які найчастіше стають жертвами злочинів;

• дослідження зв’язку між поведінкою потерпілого і злочинця;

• дослідження впливу поведінки жертви формування особи злочинця;

• вироблення заходів профілактики віктимізації потенційних жертв злочинів;

• дослідження особливостей особи злочинця, зокрема, у відносинах з жертвою злочину.