Тема 14. Кримінологічна характеристика і попередження насильницьких некорисливих злочинів.

1. Кримінологічна характеристика насильницьких некорисливих злочинів.

2. Кримінологічна характеристика особи, що вчиняє насильницькі некорисливі злочини.

3. Причини й умови вчинення насильницьких некорисливих злочинів.

4. Попередження насильницьких некорисливих злочинів.

1. Кримінологічна характеристика насильницьких некорисливих злочинів

У кримінологічній класифікації злочинів як окремий вид вирізняють насильницькі злочини.

Насильство – це протиправний умисний фізичний чи психічний вплив однієї особи на іншу, проти її волі, що спричиняє цій особі фізичну, моральну, майнову шкоду, або містить у собі загрозу заподіяння зазначеної шкоди зі злочинною метою (Юридична енциклопедія, т. 4, с. 68).

Насильницькі злочини поділяються на три групи:

• некорисливі насильницькі злочини;

• корисливі насильницькі злочини;

• злочини, які посягають на основи національної або громадської безпеки, а також на авторитет органів державної влади і місцевого самоврядування.

Насильницькі некорисливі злочини полягають у вчиненні умисного протиправного насильства з метою завдати потерпілому фізичної, моральної чи матеріальної шкоди. Мотивами цих злочинів можуть бути помста, хуліганські спонукання, садистські нахили тощо.

У цих злочинах проявляється зневажливе, негативне ставлення до людини, її життя, здоров’я, честі й гідності. Злочинне діяння може бути спрямоване як на конкретну особу, так і на невизначене коло осіб.

Насильницькі некорисливі злочини містяться, переважно, у розділах II, III, IV Кримінального кодексу України.

Такими насильницькими злочинами, зокрема, є:

• умисне вбивство (ст. 115-118 КК України, крім вбивства з корисливих мотивів);

• усі види тілесних ушкоджень (ст. 121-125 КК України);

• побої і мордування (ст. 126 КК України);

• катування (ст. 127 КК України),

• погроза вбивством (ст. 129 КК України);

• зґвалтування та інші статеві злочини (ст. 152-156 КК України);

• хуліганство (ст. 296 КК України) та деякі інші.

Насильницькі некорисливі злочини є одним з найбільш поширених видів злочинів.

Що ж до насильницьких корисливих злочинів та насильницьких злочинів, що посягають на основи національної та громадської безпеки, то насильство в них є лише першим етапом досягнення суб’єктом інших цілей, воно є засобом для вчинення інших злочинних дій, в основі яких лежать інші спонукальні мотиви.

Корисливими насильницькими злочинами є, зокрема, грабіж, поєднаний з насильством (ч. 2 ст. 186 КК України), вбивство з корисливих мотивів (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України), розбій (ст. 187 КК України), вимагання (ст. 189 КК України), бандитизм (ст. 257 КК України). Для цих злочинів метою є злочинне збагачення, а насильство є способом учинення злочину.

Насильницькі злочини, що посягають на основи національної або громадської безпеки, а також на авторитет органів державної влади й місцевого самоврядування: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109 КК України), посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК України), захоплення заручників (ст. 147 КК України), масові заворушення (ст. 294 КК України), наруга над державними символами (ст. 388 КК України). Метою вчинення цих злочинів є незаконний вплив на діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб з метою зміни їх діяльності, виконання незаконних дій, водночас підриваючи авторитет зазначених органів.

Далі будемо розглядати саме насильницькі некорисливі злочини, метою яких є заподіяння шкоди життю, здоров’ю чи майну потерпілої особи

Некорисливі насильницькі злочини поділяють на три види:

• побутові;

• дозвільні;

• статеві.

Побутовий злочин – це діяння, вчинене на ґрунті конфліктних особистих або громадсько-побутових стосунків особи, яка вчинила злочин, з потерпілим.

Побутовий злочин є наслідком побутового конфлікту, зіткнення інтересів злочинця й потерпілого, що взаємопов’язані між собою певними відносинами: особистими (подружжя, родичі, сусіди) або громадсько-побутовими (пасажир – кондуктор, покупець – продавець).

Дозвільний злочин – це злочинне діяння, рішення про вчинення якого виникає й реалізується при проведенні вільного часу (дозвілля), причому як дозвільний його можна кваліфікувати тільки за відсутності побутового конфлікту між злочинцем і потерпілим.

Для дозвільних злочинів саме час (вільний від роботи й занять) є обов’язковою ознакою. Дозвільний злочин, як правило, вчиняється під час різних забав, гулянь тощо.

В окремих випадках дозвільний злочин може бути вчинений в якійсь швидкоплинній особистісно-конфліктній ситуації. Наприклад, розправа з потерпілим за зроблене в громадському транспорті зауваження тощо.

Певну специфіку мають насильницькі статеві злочини.

Так, наприклад, найпоширеніший з них – зґвалтування вчиняється як щодо знайомої особи, так і щодо незнайомої. У першому випадку злочинець розраховує на те, що жертва змириться з тим, що сталося і з різних міркувань не звернеться із заявою про злочин до правоохоронних органів. У другому випадку зґвалтування – це напад на незнайомих осіб, який завершується зґвалтуванням. Такий напад учиняють, як правило, групою осіб, проте, бувають випадки, коли нападають поодинокі ґвалтівники.

Слід також зауважити, що насильницькі злочини вчиняються тільки з умисною формою вини.

Підсумовуючи, можна сформулювати поняття насильницького некорисливого злочину:

Насильницький некорисливий злочин – це некорислива умисна агресивна дія, що вчиняється на ґрунті побутових конфліктів або при проведенні вільного (дозвільного) часу і мають особистісно-конфліктну, хуліганську або сексуальну мотивацію.

Переважна більшість некорисливих насильницьких злочинів має ситуативний характер.

Щодо побутових злочинів, мотивами яких є ненависть, помста, ревнощі, хуліганство тощо, то конфлікт між злочинцем і потерпілим у більшості випадків має затяжний характер, гострота його то наростає, то спадає і в найвищий пік загострення завершується вчиненням злочину.

За часом, більшість розглядуваних злочинів вчиняється у вечірню пору, а також у дні відпочинку й свят.

Основними тенденціями насильницької злочинності в сучасній Україні є:

1. Певна стабілізація і навіть зменшення кількості насильницьких злочинів.

2. Збільшення кількості злочинів, вчинених з особливою жорстокістю, у тому числі серед неповнолітніх.

3. Зростання жіночої насильницької злочинності, в тому числі її найбільш небезпечних проявів.

4. Поява нових мотивів при вчиненні насильницьких злочинів: вандалізм, сатанізм тощо.

5. Збільшення кількості злочинців з відхиленнями психіки.