3. Детермінанти організованої злочинності

Організовану злочинність ніхто спеціально не організовував. Її появу спричинили соціально-економічні, адміністративно-політичні, культурно-ідеологічні та інші чинники.

Організована злочинність в Україні в цілому детермінується рядом різнопланових факторів, серед яких слід назвати кризові явища в економіці: загальне падіння виробництва і пов’язане з ним безробіття; розрив господарських зв’язків; деформація зовнішньої торгівлі; тривалі взаємонеплатежі; помилки у процесі приватизації державного майна; слабкий контроль за діяльністю комерційних банків; поява спільних підприємств за участю суб’єктів з сумнівною діловою репутацією; збільшення частки «тіньової економіки», бартерних угод; непрозорість паливно-енергетичного ринку та ін.

Під поняттям «тіньова економіка» розуміють економічні процеси (виробництво, розподіл,обмін, споживання товарів і послуг), які приховуються їх учасниками від контролю держави та суспільства і не фіксуються державною статистикою, а матеріальні результати цих процесів не потрапляють до національного валового продукту (Юридична енциклопедія, т. 6, с. 74).

Негативний вплив на економіку держави чинить товарний бартер (прямий і через посередників), коли проводяться взаємні розрахунки за товари. послуги тощо у будь-якій формі, окрім грошової. Значна його поширеність завдає істотної шкоди економіці держави, сприяє ухиленню від податків та розвитку організованої злочинності.

Важливим чинником, що детермінує організовану злочинність, є корупція. Корупція – це діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг (Юридична енциклопедія, т. 3, с. 369).

Корумпованість чиновників використовує, насамперед, організована злочинність. Корупціонери за винагороду зраджують інтереси служби і держави, сприяючи організованим злочинним угрупованням у здійсненні їх злочинної діяльності та уникненні кримінальної відповідальності. Кримінальні структури витрачають на підкуп корумпованих посадових осіб різного рангу величезні кошти.

На стан боротьби з організованою злочинністю негативно впливає погіршення морального клімату в нашому суспільстві та девальвація моральних цінностей. Суцільний правовий нігілізм, який притаманний, насамперед. діловій та політичній еліті нашого суспільства, подвійна мораль, беззаконня й безкарність, вибіркове правосуддя, спричинили негативне ставлення окремих громадян до держави та її інституцій, неповагу до права як до регулятора суспільних відносин. Внаслідок цього, у свідомості багатьох людей відбувається переоцінка соціальних цінностей, формується антисоціальна спрямованість окремих осіб, що призводить, у кінцевому рахунку, до вчинення правопорушень і злочинів.

Окрім вказаних причин організованої злочинності, в Україні є певні об’єктивні та суб’єктивні умови, що сприяють вчиненню злочинів організованими злочинним угрупованнями, а саме: недосконалість чинного законодавства України щодо боротьби з організованою злочинністю; відсутність необхідного досвіду у правоохоронних органів та їх працівників щодо протидії цьому виду злочинності; недосконалість форм і методів діяльності правоохоронних органів щодо протидії організованій злочинності; недостатнє матеріальне забезпечення правоохоронних структур, покликаних протидіяти організованій злочинності; недостатній рівень фахової підготовленості та низькі моральні якості окремих працівників правоохоронних органів, які йдуть на співпрацю з організованою злочинністю; лібералізм суддів при призначенні покарання членам організованих злочинних угруповань.