Особлива частина Змістовий модуль 2. Кримінологічна характеристика окремих видів злочинності та злочинів

Тема 9. Кримінологічна характеристика й попередження злочинності неповнолітніх

1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх.

2. Кримінологічна характеристика особи неповнолітнього злочинця.

3. Причини й умови вчинення злочинів неповнолітніми.

4. Попередження злочинів неповнолітніх.

1. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх

Протидія злочинності неповнолітніх є чи не найважливішим завданням на шляху побудови сучасної правової демократичної Української держави. Показники цього виду злочинності характеризують, у значній мірі, стан криміногенності суспільства в цілому.

Злочинність неповнолітніх суттєво відрізняється від злочинності дорослих, що зумовлено віковими соціально-психологічними особливостями її суб’єктів.

Особа вважається неповнолітньою до досягнення віку 18 років. Нижня межа віку неповнолітніх злочинців визначається кримінальним законом і складає, за загальним правилом, 16 років, а у разі вчинення неповнолітніми злочинів, передбачених ч. 2 ст. 22 КК України (переважно насильницькі злочини та злочини проти власності) – 14 років. Нині в Україні налічується близько 11 млн. неповнолітніх осіб, із них близько 2,2 млн. осіб віку кримінальної відповідальності (14-18 років).¹

Злочинність неповнолітніх відрізняється від дорослої злочинності кількісно і якісно. Щодо її кількісних показників, то, спрощено, для порівняння, чисельність потенційних неповнолітніх злочинців складає трохи більше двох мільйонів чоловік, чисельність повнолітніх громадян України перевищує 33 млн. чоловік. Навіть враховуючи дещо підвищену криміногенність неповнолітніх осіб, порівняно з дорослими членами суспільства, число злочинів, учинених неповнолітніми незрівнянно нижче, ніж дорослими. За статистичними даними МВС України, у 2011 році число злочинів, учинених неповнолітніми та за їх участю склало 5,6 % від усього числа вчинених та розкритих злочинів.

Щодо відмінності якісних показників злочинності неповнолітніх від дорослої злочинності, то для неповнолітніх найбільш характерними є злочини проти особи, власності та проти громадського порядку. Це викликано складними віковими психофізіологічними процесами формування особистості неповнолітніх. Разом з тим, для неповнолітніх непритаманними є злочини проти основ національної безпеки, у сферах господарської та службової діяльності, військові злочини та ін.

Для злочинності неповнолітніх характерною є підвищена латентність, оскільки багато злочинів, учинених неповнолітніми (невеликої та середньої тяжкості), не сприймаються оточуючими як такі, інформація про їх учинення до правоохоронних органів не поступає. Як правило, обліковуються, переважно, тяжкі та особливо тяжкі злочини, які вчиняють неповнолітні.

У структурі злочинності неповнолітніх, як свідчить статистика МВС України, переважають крадіжки приватного, державного та колективного майна (близько 70 % від усіх учинених неповнолітніми злочинів); грабежі та розбійні напади (до 10 %), хуліганство (5 %). Значна частина злочинів була вчинена неповнолітніми в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння (до 20 %). Характерною рисою злочинності неповнолітніх є те, що переважна більшість злочинів учиняється злочинними групами (близько 70 %).

Найхарактернішими є такі особливості і тенденції, що спостерігаються у злочинності неповнолітніх в сучасних умовах:

• кількісні показники злочинності неповнолітніх підвищувались, починаючи з 90-х років ХХ століття і досягли максимуму у 2005 році (22 767 осіб, або 9,6 %), далі відбулося зниження рівня цього виду злочинності (16 966 злочинів (7,9 %) у 2006 р.; 15 572 (7,3 %) у 2007 р.; 13 541 (6,5 %) у 2008 р.; 12 956 (6,1 %) у 2009 р.). У 2010 та 2011 роках знову відбулося різке зростання чисельності злочинів, учинених неповнолітніми (17 342 (5,3 %) та 17 846 (5,6 % відповідно). Проте, на фоні загального зростання злочинності в Україні в цей час, питома вага злочинності неповнолітніх навіть зменшилася. Тенденція щодо зростання кількісних показників злочинності неповнолітніх спостерігається і в сучасних умовах.

• щодо якісних показників злочинності неповнолітніх, то слід відзначити корисливо-насильницький її характер (крадіжки, грабежі, розбійні напади складають десь 80 % усіх учинених неповнолітніми злочинів);

• зростає освітній рівень, професійна підготовленість та технічна оснащеність середньостатистичного неповнолітнього злочинця;

• злочинність неповнолітніх має тенденцію до «омолодження»;

• певне збільшення питомої ваги дівчат серед неповнолітніх злочинців;

• зниження порогу мотивації при вчиненні злочинів – злочини вчиняються через незначний привід, а то й взагалі без приводу, мають місце прояви виняткової жорстокості та цинізму;

• поширення серед неповнолітніх наркоманії, алкоголізму, токсикоманії, проституції та сексуальної розбещеності, які є фоновими явищами злочинності;

• збільшення кількості неповнолітніх з певними психічними аномаліями, які не виключають осудності;

• переважну більшість злочинів неповнолітні вчиняють у складі злочинних груп, у тому числі й з дорослими злочинцями;

• підвищення рівня організованості злочинності неповнолітніх, створення стійких кримінальних груп, які спеціалізуються на викраденнях автомототранспорту, квартирних крадіжках, грабежах тощо.