4. Поняття, завдання і види кримінологічного планування

Кримінологічне планування – це діяльність щодо підготовки, складання і затвердження планів попередження злочинів.

Кримінологічне планування є важливою складовою організації діяльності правоохоронних та інших державних органів щодо протидії злочинності.

План – це письмовий документ, що включає перелік заходів, черговість та строки їх виконання, відповідальних осіб за їх виконання, необхідні засоби, контрольні заходи тощо.

Як правило, плани боротьби зі злочинністю чи окремими її проявами є комплексними документами, оскільки передбачають різноманітні заходи протидії злочинності та її попередження і велике коло суб’єктів профілактики, адже злочинність є загальнодержавною проблемою.

Плани боротьби зі злочинністю є різноманітними, і їх можна певним чином класифікувати. Основними критеріями класифікації таких планів є сфера, територія та строк їх дії.

За сферою дії плани боротьби зі злочинністю поділяються на комплексні та відомчі плани. Комплексні плани, як правило, охоплюють різноманітні сфери суспільного життя і передбачають велике коло виконавців, незалежно від їх галузевої належності. У більшості випадків такі комплексні плани мають місцевий характер і поширюють свою дію на певний регіон чи населений пункт. Відомчі плани визначають діяльність суб’єктів певної галузі, відомства. Ці плани мають функціональний характер, який визначається певною галуззю чи сферою суспільного життя.

За територією дії плани протидії злочинності поділяють на загальнодержавні (різноманітні програми боротьби зі злочинністю та окремими її видами, комплекси заходів тощо) та місцеві. Місцеві плани, у свою чергу, поділяються на такі, що поширюють свою дію на певний регіон (АРК, область, район) чи населений пункт (місто, район у місті, селище, село).

За строком дії розрізняють короткострокові (на один рік), середньострокові (до 5 років) і перспективні (на 10-15 років) плани боротьби зі злочинністю.

До короткострокових відносять також поточні плани здійснення профілактичних заходів, розраховані на нетривалі проміжки часу чи певні події (наприклад, на час ліквідації наслідків стихійного лиха тощо).

Процес кримінологічного планування складається з таких послідовних основних етапів:

• організаційно-підготовчий;

• інформаційно-аналітичний;

• безпосередня розробка плану;

• організація виконання плану та контроль за його виконанням.

На першому, організаційно-підготовчому етапі визначається необхідність і мета плану боротьби зі злочинністю, приймається саме рішення про розробку плану, створюється спеціальна комісія (робоча група, призначаються відповідальні виконавці) по складанню плану, встановлюються строки, порядок узгодження тощо.

На другому, інформаційно-аналітичному етапі комісія (інший робочий орган) зі складання плану збирає кримінологічну та іншу необхідну інформацію, аналізує стан злочинності у регіоні чи населеному пункті, визначає її динаміку й тенденції.

Безпосередня розробка плану профілактики злочинів здійснюється на основі даних кримінологічного прогнозування та аналізу кримінологічно важливої статистичної інформації про стан злочинності. Обираються конкретні заходи протидії злочинності, визначається черговість, терміни їх виконання, конкретні виконавці та відповідальні за реалізацію цих заходів. Складається спеціальний документ – план, який містить перелік профілактичних заходів, терміни їх виконання, виконавців тощо. Після цього план проходить процедуру узгодження, обговорення, коригування, доопрацювання. Остаточний варіант плану затверджується відповідальним органом чи посадовою особою і підлягає виконанню.

Організація виконання плану профілактики злочинності передбачає здійснення комплексу заходів щодо його реалізації. Розрізняють заходи організаційного, фінансового. матеріального та іншого забезпечення виконання плану. Організаційні заходи включають доведення плану до відома виконавців. проведення різного роду інструктивних та координаційних нарад, здійснення навчання виконавців, залучення інших спеціалістів тощо. Визначаються порядок і терміни подання звітності щодо виконання планових заходів та їх результатів, порядок коригування планових заходів, термінів їх виконання тощо, а також форми контролю за виконанням плану в цілому чи окремими його заходами.

Плани профілактики злочинності мають відповідати таким основним вимогам:

• плани профілактики та попередження злочинності мають бути актуальними, реальними для виконання та результативними;

• включені до плану заходи не можуть суперечити один одному, а також раніше затвердженим планам;

• плани мають враховувати стан кримінологічної обстановки в регіоні (населеному пункті) і своєчасно коригуватися залежно від динаміки та тенденцій злочинності.

За формою план – це, як правило, письмовий документ, що містить перелік заходів, виконавців, строки виконання, відповідальних за виконання. В окремих випадках можуть вказуватися в плані задіяні для виконання конкретного заходу сили та засоби, форми та терміни звітності тощо.