4. Класифікація профілактичних заходів

Заходи попередження злочинності є численними й різноманітними, що дозволяє їх класифікувати за різними критеріями.

Так, залежно від об’єкта профілактики розрізняють:

• заходи загальної профілактики, що здійснюються щодо всього населення держави;

• заходи спеціальної профілактики, що здійснюються щодо певних соціальних груп (наприклад, неповнолітніх, мігрантів тощо);

• заходи профілактики, що мають відомчий характер (проводяться щодо працівників певної галузі, сфери, відомства, трудового колективу тощо);

• заходи профілактики в мікрогрупах (неформальних об’єднаннях, у сім’ї тощо);

• заходи індивідуальної профілактики, які застосовуються щодо певної особи.

За територіальною ознакою профілактичні заходи поділяються на

• загальнодержавні (поширюють свою дію на територію всієї держави);

• регіональні (проводяться на території АРК, області, району);

• місцеві (проводяться на території міста чи села).

За ознакою правового регулювання заходи профілактики поділяються на:

• правові (встановлюються та регулюються нормами права);

• неправові (регулюються мораллю, традиціями, технічними нормами).

За змістом усі заходи профілактики злочинності поділяються на:

• соціально-економічні;

• організаційно-управлінські;

• культурно-ідеологічні;

• соціально-психологічні;

• медичні та психолого-педагогічні;

• технічні;

• правові.

5. Суб’єкти профілактики злочинів

Суб’єктами профілактики злочинності (злочинів) є органи, установи, організації, підприємства, їх посадові особи, а також окремі громадяни, на яких законом чи іншими нормативними актами покладено завдання щодо виявлення та усунення причин і умов злочинності, окремих її видів і конкретних злочинів.

Усі суб’єкти профілактики злочинності у своїй діяльності мають дотримуватися принципів законності, системності, цілеспрямованості, ефективності тощо.

Заходи запобігання злочинності в Україні здійснюють численні суб’єкти. Розрізняють такі види суб’єктів профілактики злочинності:

За своїм статусом суб’єкти профілактики поділяються на:

• державні (органи внутрішніх справ, суд, прокуратура та ін.);

• недержавні (комерційні структури, об’єднання громадян тощо).

За змістом запобіжної діяльності розрізняють такі суб’єкти профілактики:

• органи загальної компетенції, їх структурні підрозділи та посадові особи (органи державної влади та органи місцевого самоврядування);

• неспеціалізовані органи та установи (господарюючі суб’єкти, засоби масової інформації тощо);

• спеціалізовані органи (правоохоронні органи, для яких профілактика злочинності є однією з основних функцій).

Важливим суб’єктом профілактики злочинності є суд. Суди зобов’язані своєю діяльністю виховувати громадян у дусі точного й неухильного виконання законів, дбайливого ставлення до державної та приватної власності, дотримання трудової дисципліни, поваги до прав, честі й гідності громадян. Здійснюючи правосуддя та виносячи справедливе рішення, суд усуває детермінанти правопорушень та злочинності, запобігає злочинам та злочинності.

Профілактика злочинності посідає особливе місце в діяльності прокуратури, яка згідно з Конституцією України здійснює нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, а також при виконанні судових рішень у кримінальних справах.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура здійснює нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів усіма суб’єктами держави (окрім Президента України та Верховної Ради України). Це стосується, зокрема, законів, які регламентують їхню діяльність щодо профілактики злочинів.

Закон України «Про міліцію» визначає запобігання злочинам та іншим правопорушенням одним з основних обов’язків міліції. Відповідно до поставлених перед нею завдань, міліція зобов’язана запобігати й припиняти злочини, виявляти сприятливі для них обставини і в межах своїх прав уживати заходів до їх усунення.

Важливі профілактичні функції здійснюють установи, що виконують покарання у виді позбавлення волі, й установи, котрі організують виконання інших покарань. Їхня діяльність має профілактичний характер, оскільки спрямована на виправлення засуджених, на запобігання вчиненню ними нових злочинів.

Органи Міністерства юстиції України також беруть участь у профілактиці злочинності, реалізуючи свої завдання та функції з організаційно-методичного керівництва експертними установами, нотаріатом, державною виконавчою службою, реєстраційною діяльністю тощо.