9. Латентна жертва – це:

а) особа, що постраждала внаслідок збігу обставин;

б) людина, щодо якої вчинено необережний злочин;

в) особа, яка реально постраждала від злочину, але з певних причин цей факт залишився прихованим від офіційного обліку;

г) людина, щодо якої вчинено умисний злочин.

10. Суїцидологія – це наука, що вивчає:

а) види навмисного позбавлення себе життя;

б) заходи профілактики злочинів;

в) поведінку жертви злочину;

г) самогубство як соціальний феномен.

Рекомендовані джерела: [3, 7, 42, 50, 51, 74, 90, 94, 96, 99, 109, 111, 125, 130, 146, 167, 169, 173].

Тема 7. Загальні проблеми запобігання злочинності.

1. Поняття профілактики злочинності та споріднених понять.

2. Принципи та функції запобіжної діяльності.

3. Рівні профілактики злочинності.

4. Класифікація профілактичних заходів.

5. Суб’єкти профілактики злочинів.

6. Правове регулювання профілактики злочинності.

7. Основні положення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень.

1. Поняття профілактики злочинності та споріднених понять

Одним із значень терміна «попередження» є «запобігання вияву чого-небудь небажаного» (Словник української мови в 11-ти т., т.7, с. 188).

Запобігати – означає не допускати, заздалегідь відвертати що-небудь небажане (там же, т. 3, с. 267).

Під профілактикою розуміють сукупність заходів, які запобігають певним негативним явищам (там же, т. 8, с. 333).

Виходячи із наведеного, можна констатувати, що терміни «попередження злочинності», «запобігання злочинності» та «профілактика злочинності» є тотожними і означають – відвернення, недопущення цього негативного явища. А так як злочинність відвернути чи не допустити є неможливим, то у даному випадку йдеться про заходи щодо зниження її рівня, чи, принаймні, недопущення зростання.

Підсумовуючи сказане, можна дати наступне визначення поняття «профілактика злочинності»:

Профілактика злочинності – це система заходів, спрямованих на виявлення та усунення чи нейтралізацію причин і умов злочинності.

Профілактичні заходи, як правило, мають безособовий характер, спрямовані на усунення чи нейтралізацію криміногенних факторів узагалі, а не на конкретну особу потенційного злочинця.

Якщо профілактичні заходи проводяться на індивідуальному рівні, з певною конкретною особою (особи, що перебувають під адміністративним наглядом, особи, що мають судимість, особи, що вчиняють адміністративні правопорушення та інші антисуспільні вчинки тощо), то в даному випадку йдеться про недопущення вчинення злочину чи злочинної діяльності. Метою недопущення злочину є перешкоджання формуванню у певної конкретної особи злочинного наміру.

Термін «припинення» застосовується тільки щодо певного конкретного злочину чи злочинної діяльності певної конкретної особи. Вислів «припинення злочинності» – це добре, але нездійсненне побажання і з юридичної точки зору є некоректним.

Припинити можливо лише те, що вже почалося, тобто йдеться про конкретне злочинне діяння, яке не завершене, або від якого ще не настали суспільно небезпечні наслідки.