Тема 3. Причини та умови злочинності.

1. Поняття причин та умов злочинності, кримінологічна детермінація.

2. Класифікація причин та умов злочинності.

3. Соціальна обумовленість причин злочинності.

1. Поняття причин та умов злочинності, кримінологічна детермінація

Розглянемо окремі поняття, що характеризують причиново-наслідковий комплекс злочинності.

Під поняттям «причина» розуміють певне явище, що безпосередньо зумовлює, породжує інше явище – наслідок.

Певне явище (процес, подія) є причиною іншого явища (процесу, події) якщо:

перше явище передує другому в часі;

перше явище є необхідною умовою появи другого явища;

перше явище закономірно, а не випадково викликає появу другого явища.

Виходячи з цього, причинами злочинності є певні негативні явища, які її породжують. Але ці причини породжують злочинність лише за наявності певних обставин, які ми називаємо – умови злочинності.

Причини злочинності – це соціальні та індивідуально-психологічні явища і процеси, які є передумовами існування та відтворення злочинності (Юридична енциклопедія, т. 5, с. 144).

Іншими словами, причини злочинності – це такі обставини, які породжують і відтворюють злочинність як суспільне явище.

Умови злочинності – це сукупність явищ, які безпосередньо не породжують злочинності (наслідку), але у певний спосіб впливають на розвиток причинного зв’язку, сприяючи або не перешкоджаючи породженню злочинності, її існуванню та відтворенню.

Розглядаючи злочин як соціальне явище, слід враховувати, що визначення одних явищ як причин, а інших як умов завжди має відносний характер, оскільки в одних випадках певне явище є причиною злочинності, а в інших – її умовою. Окрім того, система «причина – наслідок» є необмеженою і нескінченною, так як будь-яка причина є наслідком якоїсь попередньої причини, а кожний наслідок. у свою чергу, є причиною наступного наслідку і т.д.

Умови злочинності поділяються на три основні групи:

• супутні умови злочинності – утворюють загальний фон подій і явищ, є обставинами місця, часу, обстановки;

• необхідні умови злочинності – це такі обставини, без наявності яких подія злочину є неможливою;

• достатні умови злочинності – це сукупність усіх необхідних для вчинення злочину умов, за наявності яких вчинюється злочинне діяння.

Детермінанти злочинності поділяють на об’єктивні та суб’єктивні.

Такий розподіл дає можливість у кожному конкретному випадку встановити умови впливу на поведінку людини як зовні, так і вплив внутрішніх особливостей індивіда на його вчинки.

Об’єктивні фактори існують незалежно від волі та свідомості людини. Такими є, наприклад, стан екології, економіки, соціальний устрій, географічне положення, спадковість, клімат та ін.

Суб’єктивні фактори залежать від волі та свідомості людей. Такими, наприклад, є характер, звички, нахили, ціннісні орієнтири, мораль, право, політичні погляди, традиції та ін.

У кримінологічній літературі використовуються різні терміни для позначення обставин, що спричинюють та обумовлюють злочинність як соціальне явище. Таким поняттями є, насамперед «причини й умови злочинності», «фактори злочинності», «детермінанти злочинності». Усі ці поняття, на нашу думку є синонімами і позначають одні й ті ж явища та процеси.

Детермінація (з лат. determinatio – визначення, обмеження) – це залежність одних явищ, процесів і станів від інших; процес дослідження взаємозв’язку між явищами та процесами і наслідком, який вони спричинюють та обумовлюють.

Відповідно, детермінантою є такий чинник (явище, подія, предмет), який викликає появу іншого чинника (наслідку).

Кримінологічна детермінація – це процес виявлення причин та умов, що спричинюють та обумовлюють злочинність як соціальне явище, дослідження механізму їх впливу на злочинність. Цим же терміном можна визначити процес виявлення та впливу детермінант злочинності.

Кримінологічна детермінація використовує в основному три види зв’язку між окремими детермінантами та злочинністю як їх наслідком: причинний, обумовлений і функціональний.

Причинний зв’язок між детермінантою й злочинністю є зв’язком генетичним, тобто причина сама по собі вже неминуче породжує наслідок.

Обумовлений зв’язок полягає в тому, що умова як явище формує причину або створює можливість її дії.

Функціональний зв’язок певних явищ (у даному випадку – детермінанти злочинності) полягає в тому, що зміна одних явищ спричинює зміну інших.

Причинний комплекс злочинності можна класифікувати на ієрархічні рівні: причини злочинності взагалі; причини окремих категорій злочинів; причини окремого злочину.

Концепції причин злочинності.

Залежно від того, як визначається основна, пріоритетна причина злочинності, виділяють два основних напрями у кримінологічній науці: соціологічний та біологічний.

Представники соціологічного напряму вважають, що основна причина злочинності як соціального явища обумовлена недосконалістю побудови людського суспільства, його несправедливістю. Злочинні нахили людини не можуть бути вродженими, вони формуються умовами життя суспільства.

Біологічний напрям у кримінології був започаткований Ч. Ломброзо. Його теорія «природженого злочинця», за якою людина має вроджені «злочинні стигмати», виявилася хибною і в чистому вигляді сьогодні не використовується.

Найбільш поширеними сьогодні напрямами у кримінології є напрями, які визнають одночасний вплив на злочинність як соціальних, так і біологічних факторів. Залежно від того, які чинники, на думку вчених, домінують, розрізняють біосоціальні та соціально-біологічні напрями в кримінології.