- •1.Синхронічне та діахронічне мов-ство
- •2. Місце мовознавства в системі наук
- •3. Проблеми загального мовознавства.
- •4. Система лінгвістичних теорій й зміст теоретичного мовознавства
- •6. Мова і мовлення
- •10. Система та структура мови
- •11.Мова як система систем
- •12. 13. Менталінгвістика та її напрямки
- •15.16.Теорія ізоморфізму й ієрархії рівнів мови
- •18.Структура мови. Основні й проміжні рівні мови
- •19. Типи мовних значень
- •20. Виникнення національних мов
- •21. Класифiкацiя методiв мовознавства
- •22.Загальнонауковi способи лiнгвiстичних дослiджень
- •23.Лiнгвiстичне моделювання.
- •24. Експеремент як один iз способiв дослiдження мови
- •25.Метод лiнгвiстичної iнтерпретацiї.
- •28.Описовий метод
- •29. Три етапи описового вивчення мови.
- •30.Компонентний та контекстний аналiз – основнi прийоми описового вивчення мови
- •31. Прийоми зовнішньої інтерпретації описового методу
- •32. Прийоми внутрішньої інтерпретації описового методу
- •33. Порівняльно-історичний метод
- •34. Основні прийоми порівняльно-історичного методу
- •35. Зіставний метод.
- •36. Метод лінгвістичної географії
- •37. Структурний метод
- •38. Прийоми структурного методу
- •39. Періодизація історії мовознавства
- •40. Давньоіндійське мовознавство
- •41. Античне мовознавство.
- •42. Давньогрецьке мовознавство.
- •43.Дискусія між аномалістами і аналогістами.
- •44. Мовознаство Давнього Риму.
- •45. Недоліки античного мовознавства.
- •46. Арабське мовознавство.
- •47. Китайське мовознавство.
- •48. Європейське мовознавство епохи Середньовіччя.
- •49. Мовознавство Відродження.
- •50. Мовознавство XVII – XVIII століття.
28.Описовий метод
1. Описовий метод - планомірна інвентаризація одиниць мови і пояснення особливостей їх будови та функціонування на певному етапі розвитку мови, тобто в синхронії. В описовому методі розрізняють такі послідовні етапи: 1) виділення одиниць аналізу (фонем, морфем, лексем, конструкцій тощо); 2) членування виділених одиниць (вторинна сегментація): поділ речення на словосполучення, словосполучення на словоформи, словоформи на морфеми, морфеми на фонеми, фонеми на диференційні ознаки; 3) класифікація й інтерпретація виділених одиниць. Описовий метод використовує прийоми зовнішньої та внутрішньої інтерпретації. Прийоми зовнішньої інтерпретації поділяють на два види: а) за зв'язком з позамовними явищами (соціологічні, логіко-психоло-гічні, артикуляційно-акустичні); б) за зв'язком з іншими мовними одиницями (прийоми міжрівневої інтерпретації). Прийоми внутрішньої інтерпретації - це різні способи вивчення мовних явищ на основі їх системних парадигматичних і синтагматичних зв'язків, тобто, як зауважив Ф. де Соссюр, вивчення мови в самій собі і для себе самої. Парадигматична методика охоплює опозиційний прийом (на основі зіставлення і протиставлення мовних одиниць встановлюються їх диференціині ознаки, а на основі спільності й відмінності одиниці об'єднуються в різні парадигматичні групи). Парадигматична методика доповнюється синтагматичною, тобто вивченням сполучуваності досліджуваних одиниць, їх контексту. Синтагматика нерідко розкриває приховані властивості мовної одиниці, які при парадигматичному (опозиційному) підході можуть бути непоміченими.
29. Три етапи описового вивчення мови.
Описовий метод - планомірна інвентаризація одиниць мови і пояснення особливостей їх будови та функціонування на певному етапі розвитку мови, тобто в синхронії. В описовому методі розрізняють такі послідовні етапи: 1) виділення одиниць аналізу (фонем, морфем, лексем, конструкцій тощо); 2) членування виділених одиниць (вторинна сегментація): поділ речення на словосполучення, словосполучення на словоформи, словоформи на морфеми, морфеми на фонеми, фонеми на диференційні ознаки; 3) класифікація й інтерпретація виділених одиниць.
30.Компонентний та контекстний аналiз – основнi прийоми описового вивчення мови
Найдавнішим і найпоширенішим основним методом є описовий.
Описовий метод — планомірна інвентаризація одиниць мови і пояснення особливостей їхньої будови та функціону-вання на певному етапі розвитку мови, тобто в синхронії.
Описовий аналіз полягає у сегментації тексту спочатку на слова та речення і далі на морфеми, словоформи, словосполу-чення та члени речення, які інтерпретуються за допомогою ка-тегоріального та дискретного аналізу.
Опис мови здійснюється за допомогою двох видів аналізу: компонентного та контекстного.
Компонентний аналіз базується на тому, що одиниці аналізу є елементами мовної одиниці, що аналізується, — номінативно-комунікативної та структурної (членування сло-ва на морфеми, розбір речення).
Контекстний аналіз — аналіз частини через ціле, тому що одиниці аналізу більше, ніж одиниці мови, що вивчаються. При контекстному аналізі досліджувана одиниця мови роз-глядається у контексті (для фонеми контекстом є слово, для слова — речення). Частіше за все контекстний аналіз застосо-вується при семантичному дослідженні (лексем і словоформ). Усе частіше контекстом стає живе мовлення, коли врахову-ються фонові знання комунікантів, комунікативна ситуація та соціальні ролі.
