- •1.Синхронічне та діахронічне мов-ство
- •2. Місце мовознавства в системі наук
- •3. Проблеми загального мовознавства.
- •4. Система лінгвістичних теорій й зміст теоретичного мовознавства
- •6. Мова і мовлення
- •10. Система та структура мови
- •11.Мова як система систем
- •12. 13. Менталінгвістика та її напрямки
- •15.16.Теорія ізоморфізму й ієрархії рівнів мови
- •18.Структура мови. Основні й проміжні рівні мови
- •19. Типи мовних значень
- •20. Виникнення національних мов
- •21. Класифiкацiя методiв мовознавства
- •22.Загальнонауковi способи лiнгвiстичних дослiджень
- •23.Лiнгвiстичне моделювання.
- •24. Експеремент як один iз способiв дослiдження мови
- •25.Метод лiнгвiстичної iнтерпретацiї.
- •28.Описовий метод
- •29. Три етапи описового вивчення мови.
- •30.Компонентний та контекстний аналiз – основнi прийоми описового вивчення мови
- •31. Прийоми зовнішньої інтерпретації описового методу
- •32. Прийоми внутрішньої інтерпретації описового методу
- •33. Порівняльно-історичний метод
- •34. Основні прийоми порівняльно-історичного методу
- •35. Зіставний метод.
- •36. Метод лінгвістичної географії
- •37. Структурний метод
- •38. Прийоми структурного методу
- •39. Періодизація історії мовознавства
- •40. Давньоіндійське мовознавство
- •41. Античне мовознавство.
- •42. Давньогрецьке мовознавство.
- •43.Дискусія між аномалістами і аналогістами.
- •44. Мовознаство Давнього Риму.
- •45. Недоліки античного мовознавства.
- •46. Арабське мовознавство.
- •47. Китайське мовознавство.
- •48. Європейське мовознавство епохи Середньовіччя.
- •49. Мовознавство Відродження.
- •50. Мовознавство XVII – XVIII століття.
10. Система та структура мови
Система - сукупність елементів, які утворюють певну цілісність і єдність .
Структура - будова або розташування системи.
Іван Олександрович Бодуэн де Куртене - одним з перших підкреслив важливість вивчення мовної діяльності і синхронного стану мови для виявлення фундаментальних особливостей його будови; розробляв такі поняття, як фонема, морфема, лексема, без яких неможлива системна інтерпретація мови. Вказував на їх місце в сітці відношень між мовними знаками, тобто в системі.
Системі властиві:
1) цілісність,
2) наявність елементів (одиниць),
3) наявність зв'язків і відношень між ними.
Так, зокрема, мова має чотирирівневу (чотириярусну) будову. Найнижчим рівнем є фонологічний, далі йде морфологічний, відтак лексико-семантичний, і найвищим рівнем є синтаксичний. Кожен рівень має свою одиницю: фонологічний - фонему, морфологічний - морфему, лексико-семантичний - лексему (слово), синтаксичний - речення.
11.Мова як система систем
Мова є системою систем.
Системі властиві:
1) цілісність,
2) наявність елементів (одиниць),
3) наявність зв'язків і відношень між ними.
Так, зокрема, мова має чотирирівневу (чотириярусну) будову. Найнижчим рівнем є фонологічний, далі йде морфологічний, відтак лексико-семантичний, і найвищим рівнем є синтаксичний. Кожен рівень має свою одиницю: фонологічний - фонему, морфологічний - морфему, лексико-семантичний - лексему (слово), синтаксичний - речення.
12. 13. Менталінгвістика та її напрямки
І. Перший логічний напрямок : 1) мова є дійсною реальністю думки; 2) бути вираженим у слові є фактом існування поняття; 3) поняття так само невіддільні від слів, як і слова від понять;
ІІ. Це психологічна менталінгвістика: 1)структура судження і структура речення в ряді випадків не збігаються; 2) не збігаються логічні і граматичні категорії; 3) не збігаються логічна форма поняття.
ІІІ. Семантика мовленнєвих утворень.
ІV.Четвертий напрямок в менталінгвістиці – понятійний.
14. Соціолінгвістика Соціолінгвістика — наука, яка вивчає проблеми, пов’язані із соціальною природою мови, її суспільними функціями, механізмом впливу соціальних чинників на мову і роллю мови в житті суспільства. Соціолінгвістика розглядає такі поняття, як мовна ситуація і мовна політика. Мовна ситуація — сукупність форм існування однієї мови або сукупність мов у їх територіально-соціальному .
Мовну ситуацію описують за кількісними, якісними й оцінними критеріями. До кількісних критеріїв належать:а) кількість мов у певній мовній ситуації; б) кількість мовців, що говорять певною мовою;в) кількість комунікативних сфер, які обслуговуєкожна мова. Якісними критеріями є:а) характер мовних форм: різновиди однієї мови чи різні мови (одномовність і багатомовність);б) структурно-генетичні відношення між мовами (споріднені і неспоріднені, морфологічний тип мови);в) функціональна рівнозначність — нерівнозначність мов;г) характер панівної мови (місцева чи іноземна). Під оцінними критеріями розуміють внутрішню і зовнішню оцінку мов.
Внутрішня оцінка — це ступінь прихильності мовців до рідної мови.
Зовнішня оцінка — це характеристика мови носіями інших мов.
