- •1.Синхронічне та діахронічне мов-ство
- •2. Місце мовознавства в системі наук
- •3. Проблеми загального мовознавства.
- •4. Система лінгвістичних теорій й зміст теоретичного мовознавства
- •6. Мова і мовлення
- •10. Система та структура мови
- •11.Мова як система систем
- •12. 13. Менталінгвістика та її напрямки
- •15.16.Теорія ізоморфізму й ієрархії рівнів мови
- •18.Структура мови. Основні й проміжні рівні мови
- •19. Типи мовних значень
- •20. Виникнення національних мов
- •21. Класифiкацiя методiв мовознавства
- •22.Загальнонауковi способи лiнгвiстичних дослiджень
- •23.Лiнгвiстичне моделювання.
- •24. Експеремент як один iз способiв дослiдження мови
- •25.Метод лiнгвiстичної iнтерпретацiї.
- •28.Описовий метод
- •29. Три етапи описового вивчення мови.
- •30.Компонентний та контекстний аналiз – основнi прийоми описового вивчення мови
- •31. Прийоми зовнішньої інтерпретації описового методу
- •32. Прийоми внутрішньої інтерпретації описового методу
- •33. Порівняльно-історичний метод
- •34. Основні прийоми порівняльно-історичного методу
- •35. Зіставний метод.
- •36. Метод лінгвістичної географії
- •37. Структурний метод
- •38. Прийоми структурного методу
- •39. Періодизація історії мовознавства
- •40. Давньоіндійське мовознавство
- •41. Античне мовознавство.
- •42. Давньогрецьке мовознавство.
- •43.Дискусія між аномалістами і аналогістами.
- •44. Мовознаство Давнього Риму.
- •45. Недоліки античного мовознавства.
- •46. Арабське мовознавство.
- •47. Китайське мовознавство.
- •48. Європейське мовознавство епохи Середньовіччя.
- •49. Мовознавство Відродження.
- •50. Мовознавство XVII – XVIII століття.
37. Структурний метод
Для встановлення структури мови і систематизації її одиниць використовують структурний метод.
Структурний метод — метод синхронного аналізу мовних явищ лише на основі зв'язків і відношень між мовними елементами. Цей метод виник у 20-х роках XX ст. як антитеза порівняльно-історичного. Поштовхом до появи цього методу і взагалі структурного напряму в мовознавстві стали праці Ф. де Соссюра і І. О. Бодуена де Куртене. Основні ідеї теорії структуралізму можна звести до таких положень: 1) реальним є не окремий факт (звук, морф, слово та ін.), а реальною є мова як система; система не є сумою, що складається з елементів, вона визначає ці елементи; 2) відношення домінують над елементами; основними є опозиційні відношення; 3) оскільки в мові основним є відношення, то для вивчення мови можна застосовувати математичні методи.
Мета структурного методу — вивчення мови як цілісної функціональної структури, елементи й частини якої співвіднесені й пов'язані строгою системою лінгвальних відношень. Структурний підхід до вивчення мови не тільки доцільний, а й необхідний, оскільки спрямований на вивчення внутрішньої організації самого механізму мови. Тільки загальним напрямком філософських і взагалі наукових ідей XIX ст. пояснюється те, що мовознавство спочатку вивчало розвиток мови, а не її структуру. Девіз структурного методу — несуперечливий, об'єктивний і економний опис мовних фактів.
38. Прийоми структурного методу
Структурний метод реалізується в таких чотирьох методиках: дистрибутивній, безпосередніх складників, трансформаційній і компонентного аналізу.
Дистрибутивний аналіз — методика дослідження мови на основі оточення (дистрибуції, розподілу) окремих одиниць у тексті.
Аналіз за безпосередніми складниками. В його основу покладено поступове членування мовної одиниці (слова, словосполучення, речення) на складники, яке продовжується доти, поки не залишаться нерозкладні елементи.(«непідкупність» : від дієслова купити за допомогою префікса під- утворене слово підкупити, від його основи за допомогою суфікса -"- - прикметник підкупний, а від основи цього прикметника за допомогою префікса не- - непідкупний, а від останнього за допомогою суфікса -ість - все наведене слово. Як бачимо, аналіз за безпосередніми складниками показує морфемний склад слова та послідовність етапів його творення.
Трансформаційний аналіз – експериментальний прийом визначення синтаксичних і семантичних подібностей і відмінностей між мовними об'єктами через подібності й відмінності в наборах їх трансформацій. Методику трансформаційного аналізу опрацювали і ввели в наукову практику на початку 50-х років XX ст. 3. Харріс і Н. Хомський. Суть цієї методики полягає в тому, що в основі класифікації мовних структур лежить їх еквівалентність іншим за будовою структурам, тобто можливість однієї структури перетворюватися на іншу (наприклад, активна конструкція може трансформуватися в пасивну). Якщо одна з досліджуваних одиниць допускає якусь трансформацію, а інша - ні, то такі одиниці належать до різних класифікаційних рубрик.
Компонентний аналіз – метод встановлення структури значення слова як певним чином організованої сукупності елементарних змістовних одиниць – сем, тобто метод розкладання лексичного значення на семи. Виявляються вони логічним шляхом. Кожна сема у значенні представлена одним або декількома словами. Наприклад: йогурт = значення: заквашене + молоко + з фруктовими добавками