Клас папоротевидні, або поліподіопсиди (polypodiopsida)

Сучасні папороті, геологічна історія яких також пов'язана з карбоном. Походять, очевидно, безпосередньо від зигоптеридопсид. Багаторічні або дуже рідко однорічні рослини, варіюють від дрібних ф орм до дуже великих.

Стебла в них — або прямостоячі стовбури, що досягають у деревоподібних форм іноді значної висоти, або перетворені на кореневища. Листки різних типів як за розмірами, так і за формою, жилкуванням та щільністю. Молоді листки спірально закручені. Рівноспорові або рідко різно­спорові рослини. Спорангії здебільшого зібрані в різноманітні соруси (рис. 187). Покривальце роз-винуте або його немає. Спорангії зазвичай мають одношарові стінки і позбавлені продихів. Здебільшого є кільце, яке в межах класу характеризуєть­ся великою різноманітністю і досягає високої спеціалізації.

Підклас поліподііди (рошЮтЮле)

До цього підкласу належать лише рівноспорові папоротевидні з різних життєвих форм. Вони різняться розмірами, екологією та географією. Вражають своїм розмаїттям. Класифікуються за характером стебла, листків, сорусів, покривальця (індузія), кільця спорангіїв тощо. Гаметофіти двостатеві, з мікоризою або без неї.

В підкласі налічується близько 12 000 видів з 12(27) родин і трьох-чотирьох порядків: У флорі України представлені 47 видів з 12 родин.

Порядок Осмундові (Osmundales)

Родина Осмундові, або Чистоустові (Osmundaceae)

Одні з найдревніших серед сучасних папоротеподібних рослини лише з однієї давньої, відомої з карбону і перму родини. Сучасні рослини мають цілий ряд примітивних ознак. У сучасній флорі до складу родини входять

35 видів з п’яти родів. В Україні відсутні.

Головний рід Осмунда, або Чистоуст (Osmunda, лат. os, oris — рот, mundare — лікувати), об'єднує 14 видів, що ростуть у вологих лісах, на болотах і мокрих луках, в тропіках, помірних зонах і в горах. Найбільш відома о. королівська (О. regalis)—рідкісний реліктовий вид з розірваним ареалом, охороняється. Рослина поширена в Європі, Середземномор’ї, на Кавказі, в Малій Азії та Ірані. Верхні частини лист- I ків, які мають довжину до 2 м, у цього виду спороносні, а кореневище може виступати над поверхнею грунту у вигляді стовбурця. О. корична (О. сіппатотеа) утворює великі зарості на Далекому Сході, є в Америці, Китаї та Кореї, Японії. Листки у неї диморфні, мають довжину до 2-3 м.

Рід Лептоптерис {Leptopteris) об'єднує сім деревовидних видів, по­ширених в Австралії та на прилеглих островах. Рід Тодея (Todea) моно­типний. Єдиний вид роду т. варварська (71 barbard) з Південної Африки і Австралії має товстий стовбур (до 60 см в діаметрі), до 2 м заввишки.

Майже всі чистоустові — великі багаторічні трав’янисті-рослини або навіть деревця з великими перистими листками, нерідко частково або повністю диморфними. Стебла у них короткі, звичайно Іірямостоячі, висхідні, з короною великих листків, а в помірних широтах рослини мають висхідні кореневища.

Спорангії відносно великі, поодинокі, товстостінні, без кільця та без індузія, містяться по краях або на нижньому боці листків, розкриваються двома стулками, не зібрані в соруси, з великою кількістю спор (ix до 500 в кожному спорангії). Все це ознаки примітивної будови. Спори зелені, швидко втрачають схожість. Гаметофіт продовгуватий, інколи з мікоризою..

Практичне значення осмундових для людини невелике. Молоді нерозгорнуті листки варять в солоній воді і вживають в їжу як салат. Відвар кореневищ осмунди використовують в народній медицині при легеневих хворобах. Крім того, осмундові вирощують як красиві декоративні рослини, особливо о. королівську. Кореневища останньої використовують в оранжереях як субстрат для культури орхідних.