- •1 Характеристика рослин
- •2 Хімічні елементи
- •1 Органічні речовини органічні речовини
- •Класифікація вуглеводів
- •Будова та види жирів
- •Будова та функції жироподібних речовин
- •Функції білків
- •Порушення природної структури білків
- •Види білків (за складом)
- •Просторова структура білків
- •Нуклеїнові кислоти
- •Будова нуклеотиду
- •Види нуклеїнових кислот
- •Рибонуклеїнова кислота
- •Дезоксирибонуклеїнова кислота (днк).
- •Реплікація днк
- •1 Органи рослин
- •Форма галуження нагонів:
- •Ч астини простого листка:
- •1 Життєдіяльність рослин
- •1 Спорові рослини спорові рослини нижчі спорові рослини
- •Відділ Зелені водорості
- •Будова та життєвий цикл хламідомонади:
- •Відділ Діатомові водорості
- •Відділ Бурі водорості
- •Відділ Червоні водорості
- •Вищі спорові рослини
- •Відділ Мохоподібні
- •Розвиток мохів:
- •Відділ Плауноподібні
- •Плаун булавовидний:
- •Відділ Хвощеподібні (Членисті)
- •Життєвий цикл хвоща польового:
- •Відділ Папоротеподібні
- •1 Насінні рослини
- •Відділ покритонасінні клас однодольні родина злакові або тонконогові
- •Родина лілійні
- •Родина цибулеві
- •Клас дводольні родина айстрові або складноцвіті
- •Родина пасльонові
- •Родина бобові
- •Родина розові
- •Родина капустяні або хрестоцвіті
- •1 Царство гриби
- •Внутрішня будова листка. Організація клітин
- •Історія вивчення клітини
- •Основні положення клітинної теорії
- •Методи цитологічних досліджень
- •Будова клітин прокаріотів і еукаріотів
- •Порівняння еукаріотичних та прокаріотичних клітин
- •Функції плазматичної мембрани
- •Будова надмембранного комплексу
- •Функції ядра
- •Будова ядра
- •1 Обмін речовин у клітині обмін речовин у клітині
- •Обмін вуглеводів Енергетичний обмін вуглеводів
- •Пластичний обмін вуглеводів у гетеротрофних організмів
- •Значення фотосинтезу.
- •Енергетичний обмін жирів
- •Пластичний обмін жирів
- •Пластичний обмін – синтез білка
- •Властивості генетичного коду
- •Реакції матричного синтезу.
- •Етапи біосинтезу білка
- •Посттрансляційні модифікації.
- •1 Віруси
- •1 Бактерії
- •1 Положення людини в системі органічного світу положення людини в системі органічного світу.
- •Епітеліальні тканини
- •1 Опорно-рухова система
- •Будова трубчастої кістки:
- •Характеристика кісток
- •Види суглобів
- •Скелет кінцівок
- •Скелет тулуба
- •З'єднання хребців
- •Відділи хребта
- •З'єднання кісток грудної клітки
- •Скелет кінцівок
- •Особливості скелета людини у зв'язку з прямоходінням:
- •Характеристика основних груп скелетних м'язів
- •Фізичні якості м’яза
- •Механізм скорочення та розслаблення м'язів
- •1 Кров та кровообіг внутрішнє середовище організму
- •Кровотворення
- •Класифiкацiя анемiй
- •Групи крові Відкрив групи крові 1900 році австрійський вчений – к. Ландштейнер
- •Переливання крові
- •Утворення тромбу
- •Типи імунітету
- •Імунна система
- •Серцево-судинна система. Кровообіг Будова та функції органів кровообігу
- •Характеристика систем і чинників регуляції діяльності серця
- •Причини руху крові по судинах:
- •Рух крові по венах
- •Лімфатична система
- •1 Дихальна і травна системи дихання
- •Травлення і живлення
- •Газообмін
- •Голосовий апарат
- •Функції травлення
- •Органи травної системи
- •Характеристика травної трубки
- •Обмін речовин та енергії
- •Вимоги до раціонального харчування
- •1 Шкіра та видільна система виділення
- •Характеристика відділу утворення сечі
- •Характеристика відділу виведення сечі
- •Механізм утворення сечі
- •Регуляція роботи нирок
- •Функції шкіри:
- •Характеристика шкіри
- •Механізм теплообміну
- •1 Гуморальна та нервова регуляція нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій ендокринна система
- •Характеристика гормонів
- •Порушення функцій ендокринних залоз
- •Нервова система
- •Спинний мозок
- •Структура спинного мозку
- •Великий мозок (кінцевий мозок)
- •Структура півкуль
- •Частки великих півкуль
- •Соматична нервова система
- •Вегетативна нервова система
- •Порівняльна характеристика гуморального і нервового типів регуляції
- •Сенсорні системи сенсорні системи, або аналізатори
- •Сенсорні системи людини та їх аналізатори
- •Структура сенсорної системи
- •Загальний принцип роботи сенсорних систем
- •Зорова сенсорна система
- •Будова зорового аналізатора
- •Характеристика допоміжного апарату ока
- •Гігієна зору, запобігання його порушенням
- •Слухова сенсорна система Будова слухового аналізатора
- •Характеристика слухового аналізатора
- •Гігієна слуху
- •1 Вища нервова діяльність
- •Характеристика рефлексів
- •Загальна схема безумовного рефлексу
- •Загальна схема умовно-рефлекторної дуги
- •Класифікація рефлексів
- •Гальмування умовних рефлексів
- •Динамічний стереотип. Навички, звички
- •Мова, мислення, свідомість
- •Характеристика сигнальних систем
- •Сприйняття. Увага. Пам'ять
- •Властивості сприйняття
- •Види сприйняття
- •Часові види пам’яті
- •Характеристика процесів пам'яті
- •Види запам'ятовування
- •Види пам'яті
- •Виявлення емоцій
- •Типи темпераменту
- •Сон і сновидіння
- •Характеристика захворювань людини та їхня профілактика
- •Перша допомога в разі травм і нещасних випадків
- •Вплив шкідливих звичок на організм людини
- •1. Будова і життєдіяльність тварин 8 клас царство тварини
- •Подібність між рослинами й тваринами:
- •Класифікація тварин
- •1 Підцарство одноклітинні підцарство одноклітинні (найпростіші)
- •1 Типи Черви та Молюски тип плоскі черви
- •1 Тип членистоногі тип членистоногі
- •Різноманітність ракоподібних та їх значення
- •Роль павукоподібних у природі та житті людини.
- •Роль комах
- •1 Тип хордові Тип хордові
- •Класифікація Хордових
- •Підтип безчерепні
- •1 Хребетні тварини. Підтип хребетні, або черепні. Надклас риби. Клас хрящові риби.
- •Клас кісткові риби
- •Поява в еволюції риб зв'язано з наступними ароморфозами:
- •Основні ряди костистих риб.
- •Охорона риб.
Поява в еволюції риб зв'язано з наступними ароморфозами:
• заміна хорди хрящовим, потім кістковим хребтом;
• утворення черепа, що захищає мозок;
• поява щелеп;
• виникнення парних кінцівок - плавців;
• розвиток мозку;
• утворення органів подиху - зябер;
• диференціація травної залози на підшлункову й печінка;
• утворення первинних нирок.
Основні ряди костистих риб.
Осетрові.
До ряду Осетрові належать білуга, осетер, севрюга, стерлядь та інші давні костисті риби. Як і в хрящових риб, у них є рило, рот у вигляді поперечної щілини на черевному боці тіла, горизонтальні парні плавники, хвіст зі збільшеною верхньою та меншою нижньою лопатями. Основою осьового скелета є хрящ. Череп зовні вкритий плоскими кістками, а на тулубі й хвості розташовані п'ять рядів кісткових ромбічних пластинок. Живуть тільки в Північній півкулі, належать до прохідних та озерно-річкових риб. Живляться донними безхребетними та рибою. Це цінні промислові риби, які дають високоякісне м'ясо й чорну ікру.
Оселедцеві.
До ряду Оселедцеві входять морські зграєві планктоноїдні риби. Більшість із них мешкає поблизу берегів. Вони відкладають велику кількість липкої
Ікри на ґрунт або водорості. Ряд багатий промисловими рибами: атлантичний, тихоокеанічний оселедець, балтійська (салака), сардини, анчоуси.
Ряд Лососеподібні представлений прохідними й прісноводними рибами, які відкладають ікру на дні прісних водойм Північної півкулі. Характерною зовнішньою ознакою будови лососеподібних є наявність жирового плавника (без кісткових променів). Вони відкладають невелику кількість крупних червоних ікринок. Лососеподібні – цінні промислові риби (кета, горбуша, кумжа, сьомга, форель, голець, ряпушка), які дають високоякісне м'ясо та кав'яр.
Коропоподібні.
Ряд Коропоподібні об'єднує прісноводних риб, в яких немає щелепних зубів. їжа подрібнюється глотковими зубами. До них належать промислові риби – плітка, лящ, лин, сазан, в'язь та інші. У ставкових господарствах розводять коропа (домашня форма сазана), сріблястого карася, линів, білого та пістрявого товстолобиків, білого амура тощо.
Дводишні.
Ряд Дводишні належить до найдавніших риб, які пристосувалися до життя в умовах водойм, що пересихають (Африка, Австралія та Південна Америка). Окрім зябер, вони дихають одним або двома легенями – порожнистими виростами черевної стінки стравоходу. Повітря до легенів надходить через наскрізні ніздрі. Намічається утворення другого передсердя та легеневого кола кровообігу. Представники цього ряду – австралійський рогозуб, американський лусковик.
Кистепері.
Ряд Кистепері також є давньою і майже повністю вимерлою групою. Розквіту кистепері досягли в девоні й карбоні. Сьогодні відомий тільки один вид – латимерія, що мешкає в глибинах Індійського океану. Довжина риби сягає 1,5м. Парні плавники цієї риби мають своєрідну будову. Біля їхньої основи розташована широка м'ясиста лопать, усередині якої міститься скелет плавника, що нагадує скелет кінцівки наземних хребетних. Кистепері є тією гілкою риб, від якої походять земноводні.
Роль риб
Риби відіграють важливу роль у господарській діяльності людини. Мільйони людей зайняті ловом, розведенням та обробкою риби, будівництвом суден і виготовленням риболовецького спорядження. У деяких країнах населення харчується головним чином рибою, а його добробут залежить переважно від величини улову.
Окрім продуктів харчування, риба слугує сировиною для отримання ліків (риб'ячий жир) корму для худоби та птахів (кормове борошно), добрива для полів (туки), технічного жиру, клею, шкіри та інших продуктів, які використовують у харчовій та легкій промисловості.
Людина не тільки ловить рибу, але й вирощує її. Існує ціла галузь – рибництво.
Найбільші успіхи в розведенні прісноводних риб досягнуті в ставкових господарствах, які мають багатовікову історію розвитку. їхньою характерною особливістю є повний контроль з боку людини за технологічним ланцюжком вирощування риби від личинки до товарної продукції.
Залежно від призначення виокремлюють нагульні, вирощувальні, зимувальні та деякі інші типи штучних ставків. Нерестові ставки призначені для нересту риби. Вони невеликі за розмірами, добре прогріваються, їхнє ложе вкрите м'якою луговою рослинністю. З нерестових ставків личинку, що підросла й зміцніла, пересаджують у великі й глибші вирощувальні ставки, де до осені підростають цьоголітки. На зиму цьоголітків переводять у глибокі проточні невеликі зимувальні ставки. Навесні наступного року однолітків із зимувальних ставків розміщують у нагульних, в яких вони підростають до товарної маси.
Основними об'єктами рибництва є короп, білий і пістрявий товстолобики, білий амур, щука, карась.
