- •1 Характеристика рослин
- •2 Хімічні елементи
- •1 Органічні речовини органічні речовини
- •Класифікація вуглеводів
- •Будова та види жирів
- •Будова та функції жироподібних речовин
- •Функції білків
- •Порушення природної структури білків
- •Види білків (за складом)
- •Просторова структура білків
- •Нуклеїнові кислоти
- •Будова нуклеотиду
- •Види нуклеїнових кислот
- •Рибонуклеїнова кислота
- •Дезоксирибонуклеїнова кислота (днк).
- •Реплікація днк
- •1 Органи рослин
- •Форма галуження нагонів:
- •Ч астини простого листка:
- •1 Життєдіяльність рослин
- •1 Спорові рослини спорові рослини нижчі спорові рослини
- •Відділ Зелені водорості
- •Будова та життєвий цикл хламідомонади:
- •Відділ Діатомові водорості
- •Відділ Бурі водорості
- •Відділ Червоні водорості
- •Вищі спорові рослини
- •Відділ Мохоподібні
- •Розвиток мохів:
- •Відділ Плауноподібні
- •Плаун булавовидний:
- •Відділ Хвощеподібні (Членисті)
- •Життєвий цикл хвоща польового:
- •Відділ Папоротеподібні
- •1 Насінні рослини
- •Відділ покритонасінні клас однодольні родина злакові або тонконогові
- •Родина лілійні
- •Родина цибулеві
- •Клас дводольні родина айстрові або складноцвіті
- •Родина пасльонові
- •Родина бобові
- •Родина розові
- •Родина капустяні або хрестоцвіті
- •1 Царство гриби
- •Внутрішня будова листка. Організація клітин
- •Історія вивчення клітини
- •Основні положення клітинної теорії
- •Методи цитологічних досліджень
- •Будова клітин прокаріотів і еукаріотів
- •Порівняння еукаріотичних та прокаріотичних клітин
- •Функції плазматичної мембрани
- •Будова надмембранного комплексу
- •Функції ядра
- •Будова ядра
- •1 Обмін речовин у клітині обмін речовин у клітині
- •Обмін вуглеводів Енергетичний обмін вуглеводів
- •Пластичний обмін вуглеводів у гетеротрофних організмів
- •Значення фотосинтезу.
- •Енергетичний обмін жирів
- •Пластичний обмін жирів
- •Пластичний обмін – синтез білка
- •Властивості генетичного коду
- •Реакції матричного синтезу.
- •Етапи біосинтезу білка
- •Посттрансляційні модифікації.
- •1 Віруси
- •1 Бактерії
- •1 Положення людини в системі органічного світу положення людини в системі органічного світу.
- •Епітеліальні тканини
- •1 Опорно-рухова система
- •Будова трубчастої кістки:
- •Характеристика кісток
- •Види суглобів
- •Скелет кінцівок
- •Скелет тулуба
- •З'єднання хребців
- •Відділи хребта
- •З'єднання кісток грудної клітки
- •Скелет кінцівок
- •Особливості скелета людини у зв'язку з прямоходінням:
- •Характеристика основних груп скелетних м'язів
- •Фізичні якості м’яза
- •Механізм скорочення та розслаблення м'язів
- •1 Кров та кровообіг внутрішнє середовище організму
- •Кровотворення
- •Класифiкацiя анемiй
- •Групи крові Відкрив групи крові 1900 році австрійський вчений – к. Ландштейнер
- •Переливання крові
- •Утворення тромбу
- •Типи імунітету
- •Імунна система
- •Серцево-судинна система. Кровообіг Будова та функції органів кровообігу
- •Характеристика систем і чинників регуляції діяльності серця
- •Причини руху крові по судинах:
- •Рух крові по венах
- •Лімфатична система
- •1 Дихальна і травна системи дихання
- •Травлення і живлення
- •Газообмін
- •Голосовий апарат
- •Функції травлення
- •Органи травної системи
- •Характеристика травної трубки
- •Обмін речовин та енергії
- •Вимоги до раціонального харчування
- •1 Шкіра та видільна система виділення
- •Характеристика відділу утворення сечі
- •Характеристика відділу виведення сечі
- •Механізм утворення сечі
- •Регуляція роботи нирок
- •Функції шкіри:
- •Характеристика шкіри
- •Механізм теплообміну
- •1 Гуморальна та нервова регуляція нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій ендокринна система
- •Характеристика гормонів
- •Порушення функцій ендокринних залоз
- •Нервова система
- •Спинний мозок
- •Структура спинного мозку
- •Великий мозок (кінцевий мозок)
- •Структура півкуль
- •Частки великих півкуль
- •Соматична нервова система
- •Вегетативна нервова система
- •Порівняльна характеристика гуморального і нервового типів регуляції
- •Сенсорні системи сенсорні системи, або аналізатори
- •Сенсорні системи людини та їх аналізатори
- •Структура сенсорної системи
- •Загальний принцип роботи сенсорних систем
- •Зорова сенсорна система
- •Будова зорового аналізатора
- •Характеристика допоміжного апарату ока
- •Гігієна зору, запобігання його порушенням
- •Слухова сенсорна система Будова слухового аналізатора
- •Характеристика слухового аналізатора
- •Гігієна слуху
- •1 Вища нервова діяльність
- •Характеристика рефлексів
- •Загальна схема безумовного рефлексу
- •Загальна схема умовно-рефлекторної дуги
- •Класифікація рефлексів
- •Гальмування умовних рефлексів
- •Динамічний стереотип. Навички, звички
- •Мова, мислення, свідомість
- •Характеристика сигнальних систем
- •Сприйняття. Увага. Пам'ять
- •Властивості сприйняття
- •Види сприйняття
- •Часові види пам’яті
- •Характеристика процесів пам'яті
- •Види запам'ятовування
- •Види пам'яті
- •Виявлення емоцій
- •Типи темпераменту
- •Сон і сновидіння
- •Характеристика захворювань людини та їхня профілактика
- •Перша допомога в разі травм і нещасних випадків
- •Вплив шкідливих звичок на організм людини
- •1. Будова і життєдіяльність тварин 8 клас царство тварини
- •Подібність між рослинами й тваринами:
- •Класифікація тварин
- •1 Підцарство одноклітинні підцарство одноклітинні (найпростіші)
- •1 Типи Черви та Молюски тип плоскі черви
- •1 Тип членистоногі тип членистоногі
- •Різноманітність ракоподібних та їх значення
- •Роль павукоподібних у природі та житті людини.
- •Роль комах
- •1 Тип хордові Тип хордові
- •Класифікація Хордових
- •Підтип безчерепні
- •1 Хребетні тварини. Підтип хребетні, або черепні. Надклас риби. Клас хрящові риби.
- •Клас кісткові риби
- •Поява в еволюції риб зв'язано з наступними ароморфозами:
- •Основні ряди костистих риб.
- •Охорона риб.
Види білків (за складом)
Білки |
||||
|
|
|
|
|
Прості (протеїни) Складаються тільки з амінокислот |
|
Складні (протеїди) Складаються з амінокислот та речовин небілкової природи |
||
Функціональні властивості білків зумовлені послідовністю амінокислотних залишків і просторовою структурою поліпептидного ланцюга.
Просторова структура білків
Первинна структура. Визначається порядком чергування амінокислот у пептидному ланцюзі. Амінокислоти з'єднуються міцним пептидним зв'язком.
Вторинна структура. Спірально закручений білковий ланцюжок. Витки спіралі утримуються водневими зв'язками між СО- і NH-групами, розташованими на сусідніх витках.
Третинна структура. Виникає внаслідок закручування вторинної структури в клубок (глобулу). Клубок утримується гідрофобними, йонними та водневими взаємодіями.
Четвертинна структура. Формується кількома глобулами білка. Стійку конфігурацію утворюють гідрофобні, електростатичні та водневі зв'язки.
Ферменти.
Усі ферменти є білками. Кожний фермент каталізує одну або декілька однотипних реакцій, тому зв'язування фермента із субстратом (речовиною, що піддається ферментативному перетворенню) високоспецифічне. Ділянка молекули білка, яка відповідає за зв'язування із субстратом, називається активним центром, а комплекс, що утворився при цьому,— фермент-субстратним комплексом. Суть каталізу полягає у зменшенні ферментом енергії активації (енергії, необхідної для вступу субстрату до реакції). Після завершення реакції комплекс розпадається. У процесі реакції фермент не піддається ані якісним, ані кількісним змінам.
Схема ферментативної реакції:
а) фермент (C) і субстрати (А, В); б) фермент-субстратний комплекс (ABC), в) фермент (C) і продукт реакції (AB)
Ферменти мають дуже високу активність, вони здатні послідовно каталізувати тисячі й навіть мільйони реакцій за секунду. При цьому вони функціонують у дуже вузькому інтервалі умов середовища й у разі їхньої зміни інактивуються.
Назви ферментів утворюються віл назви субстрату з додаванням закінчення -аза, наприклад пероксидаза, лактаза
Ферменти широко використовуються в народному господарстві - харчовій, текстильній промисловості, у фармакології.
Ще ширше область використання ферментів в наукових дослідженнях і в медицині.
Порушення природної структури білків
Під впливом різних фізико-хімічних чинників (дія концентрованих кислот і лугів, важких металів, високої температури тощо) структура та властивості білків можуть змінюватися.
Процес порушення природної структури білка або розгортання поліпептидного ланцюга без руйнування пептидних зв'язків називається денатурацією.
Денатурація має необоротний характер. Однак на перших стадіях, за умов припинення дії негативних чинників, білок може відновлювати свій нормальний стан (ренатурація).
Процес руйнування первинної структури білків завжди необоротний, він називається деструкцією.
