Причини руху крові по судинах:

-            ритмічна робота серця;

-            різниця тисків у різних частинах кровоносної системи;

-            присисна дія грудної порожнини.

По судинах великого і малого кіл кровообігу кров перетікає за 25сек (при пульсі 72уд/хв).

Швидкість крові:

- в аорті  –  0,5 м/с;

- в капілярах- 0,5-1мм/с;

- у венах при наближенні до серця  – 0,2 м/с.

Швидкість руху крові в капілярах забезпечує достатній час для обміну речовин.

Рух крові по венах

-                     внаслідок скорочення серця і скелетних м´язів;

-                     кров у венах тече тільки в одному напрямку  –  до серця;

-                     у венах є кишенькові клапани, що забезпечують рух крові в одному напрямі;

-                     присисна дія грудної порожнини (тиск під час вдиху нижчий за атмосферний, що й сприяє підтіканню крові).

 

Схема кровообігу

Мале коло  кровообігу   –  це шлях крові від правого шлуночка через легені до лівого передсердя. Забезпечує збагачення крові киснем.

Велике коло кровообігу  –  це шлях крові від лівого шлуночка серця до правого передсердя. Забезпечує живлення й дихання всіх органів і тканин організму.

Суднний тонус  –  стан тривалого збудження гладеньких м'язів судин, що проявляється відповідною інтенсивністю їх скоротливої активності і не супроводжується розвитком втоми.

Стінки артерій пружно розтягнені, що дозволяє їм прийняти додатковий об'єм крові, який викидає серцем під час систоли, і лише помірно, на 50-60 мм рт.ст. підняти тиск. Під час діастоли, коли серце нічого не перекачує, саме пружне розтягнення артеріальних стінок підтримує тиск, не даючи йому впасти до нуля, і тим самим забезпечує безперервність кровотоку.

Артеріальний тиск  –  сила тиску крові на стінку артерій під час систоли та діастоли серцевого м`язу. Завжди вимірюється два значення: систолічний (верхній) і діастолічний (нижній).

Визначають за допомогою сфігмоманометра (тонометр), говорять про верхній та нижній АТ відповідно. Одиниці вимірювання АТ  –  мм.рт.ст (міліметри ртутного стовпчика), наприклад  –  120/80 мм.рт.ст..

Відповідно до стандартів ВООЗ нормальними показниками АТ вважають: 139/89 мм.рт.ст.  –  нормальний високий, 120/80 мм.рт.ст  –  оптимальний.

 

Лімфатична система

Лімфатична система захищає організм від чужорідних речовин. Являє собою мережу лімфатичних судин, вузлів і капілярів.

Лімфатичні капіляри є першою ланкою лімфатичної системи. Вони утворені одношаровим епітелієм, що полегшує всмоктування шкідливих речовин і частинок. Лімфатичні капіляри присутні в усіх органах, крім головного та спинного мозку, плаценти, очного яблука, хрящів і внутрішнього вуха.

Лімфатичні судини є продовженням лімфатичних капілярів. Стінки судин багатошарові, мають клапани.

Лімфатичні вузли  –  це утворення з ретикулярної тканини, що є продовженням судин. Лімфатичні вузли беруть участь у процесах кровотворення, захисних реакціях організму і регулюють рух лімфи.

Лімфа  –  прозора рідина,за  хімічним складом подібна до плазми містить лімфоцити, макрофаги та лейкоцити крові. Утворюється  з тканинної рідини в лімфатичних капілярах;.

Будова лімфатичної системи людини