Обмін речовин та енергії

Обмін речовин  –  це послідовність хімічних і фізичних перетворень речовин в організмі.

Катаболізм (дисиміляція)  –  це розщеплення складних речовин, які надходять в організм із їжею, до простих, що їх організм здатний засвоїти. Процес розщеплення складних речовин супроводжується виділенням енергії.

Анаболізм (асиміляція)  –  це синтез власних біополімерів із простих речовин, одержаних у ході катаболізму. Відбувається він із поглинанням енергії.

Обмін білків

Білки їжі в травному тракті розщеплюються на амінокислоти, які в тонкому кишечнику всмоктуються в кров і транспортуються з нею до клітин тканин. У клітинах з амінокислот утворюються специфічні для конкретного організму білки. Частина білків, клітин і тканин, і амінокислоти, не використані для синтезу білків, розпадаються з вивільненням 17,6 кДж енергії на 1 г речовини. Кінцеві продукти розпаду білків  –  вода, вуглекислий газ, аміак, сечова кислота й ін.

Обмін жирів

У ході травлення жири їжі розщеплюються на складові  –  гліцерол і жирні кислоти. Із них складається новосинтезований жир (специфічний для конкретного організму), який синтезується в епітеліальних клітинах ворсинок тонкого кишечнику. Утворений жир надходить у лімфу, звідки потрапляє в кров. Надлишок жиру відкладається в жирових депо (підшкірна жирова клітковина, сальник та ін.). Жири становлять запас енергії. У процесі розпаду 1 г жиру виділяється 38,9 кДж енергії.

Обмін вуглеводів

У травному тракті вуглеводи їжі розщеплюються до глюкози. Глюкоза всмоктується в тонкому кишечнику в кров, з нею надходить в усі органи та печінку. У печінці надлишок глюкози перетворюється в глікоген, що в разі потреби знову трансформується в розчинну глюкозу й надійде в кров. Вуглеводи є основним джерелом енергії в організмі. У процесі розщеплення 1 г вуглеводів вивільняється 17,6 кДж енергії.

Обмін води та мінеральних солей

Мінеральні речовини надходять в організм разом із їжею, входять до складних органічних сполук. У разі надлишкового надходження мінеральних речовин можуть утворюватися їх запаси в різних органах. В організмі мінерали входять до складу клітин і тканин, гормонів (тироксин), білків, беруть участь у процесах кровотворення, клітинного дихання, регулюють активність ферментів.

Регуляція обміну речовин
Тип регуляції
Нервова	Гуморальна
У гіпоталамусі розташований центр харчової поведінки, що складається з центру голоду й центру насичення. Хеморецептори центру голоду реагують на концентрацію глюкози та не-депонованих поживних речовин у крові. У разі її зниження центр голоду збуджується, формується почуття голоду	Забезпечується гормонами залоз внутрішньої секреції: гіпофіза, щитоподібної залози, надниркових залоз і статевих залоз

 

 

ВІТАМІНИ

Вітаміни  –  це органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні в невеликих кількостях для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів. 

Характеристика основних груп вітамінів

Вітамін	Дія в організмі	Основне джерело
Водорозчинні
Вітамін С (аскорбінова кислота)	Бере участь в окисно-відновних процесах, поліпшує кровотворення, підвищує захисні функції організму	Плоди цитрусових, яблука, смородина, шипшина, цибуля, капуста
Вітамін B1(тіамін)	Впливає на процеси центральної та периферичної нервової системи	Горіхи, крупи, бобові, м'ясо, вироби з грубо змеленого борошна
Вітамін B2(рибофлавін)	Є основою окисно-відновних процесів. Бере участь у транспортуванні гемоглобіну, сприяє світловому й колірному зору	Яйця, капуста, морква, печінка, дріжджі
Вітамін B 6 (піридоксин)	Бере участь в обміні амінокислот, кровотворенні, утворенні шлункового соку	Яловичина, картопля, капуста, риба, крупи
Вітамін РР	Активізує вуглеводний обмін. Необхідний для нормального функціонування центральної нервової системи, травних органів, шкірних покривів	Бобові, яйця, овочі
Жиророзчинні
Вітамін А (ретинол)	Є основою для нормального функціонування зорового аналізатора	Попередники вітаміну А містяться в печінці, яйцях, молоці, городині й садовині червоного, помаранчевого та жовтого кольорів
Вітамін D (кальциферол)	Забезпечує нормальну структуру й міцність кісток. Його брак спричиняє рахіт	Печінка, ікра, жовток яйця. Вітамін може синтезуватися в організмі під дією ультрафіолету (сонячного світла)
Вітамін Е (токоферол)	Регулює роботу ендокринної системи (особливо гіпофіза), надниркових залоз, статевих залоз і щитоподібної залози	Олія, печінка, яєчний жовток

 

Авітамінози  –  захворювання людей і тварин, що розвиваються внаслідок тривалого недостатнього забезпечення одним (моноавітамінози) або кількома (поліавітамінози) вітамінами.

Гіповітаміноз  –  це хворобливий стан, що виникає при порушенні відповідності між витрачанням вітамінів і надходженням їх в організм (вітамінна недостатність).

·                     для авітамінозу С (цинги): виражена кровоточивість ясен; крововиливи в м'язи, суглоби, окістя і в шкіру

·                     для авітамінозу D (рахіту): розм'якшення кісток черепа і в області великого тім'ячка у дітей, деформація голови; затримка розвитку і прорізування зубів; викривлення хребта; ноги шаблевидної форми

·                     для авітамінозу А: порушення сутінкового зору ("куряча сліпота"), погане розрізнення кольору, зроговіння шкіри, випадіння волосся

·                     для авітамінозу В1 (бері-бері): при сухій формі хвороби - стоншування, сухість шкіри, зниження чутливості нижніх кінцівок до тепла, холоду і болю; хворобливість литкових м'язів; ураження нервової системи (неврити); при набряковій формі - ураження серцево-судинної системи (серцебиття, задишка, набряки)

·                     для авітамінозу РР (пелагри): червоні плями з явищами набряку і запалення на шкірі кистей рук; шорстка, темно-коричневого кольору шкіра, яка лущиться; збільшений набряклий язик малинового кольору; проноси; ураження нервової системи

·                     для авітамінозу В6 (арібофлавіноза): тріщини губ, червоний, блискучий болючий язик з відбитками зубів; суха, шкіра, яка лущиться; зниження гостроти зору і розрізнення кольору, кон'юнктивіт

·                     для авітамінозу B12 характерний розвиток фолієводефіцитної анемії: зменшення вмісту еритроцитів у крові (недокрів'я); поколювання, печіння мови, почервоніння його кінчика, зниження кислотності шлункового соку; порушення ходи і чутливості шкіри і м'язів кінцівок

·                     для авітамінозу К: зниження згортання крові, підвищена кровоточивість

Гіпервітаміноз  –  вид патології, що виникає при надмірному надходженні вітамінів до організму. Вважається, що стан Г. характерний після прийому високих доз жиророзчинних вітамінів.