15. Розвиток сухопутного транспорту у період промислової і транспортної революції

Цей період характеризується подальшим розвитком сухопутного транспорту, виникненням парових візків, автомобілів, залізниць.

У середині ХVІІІ ст. широкого розповсюдження в Європі та Америці набули перевезення поштовими каретами, що вміщували від 8 до 14 пасажирів, на відстань до 40 миль на день. В Європі існувала мережа доріг з постоялими дворами, де надавали подорожуючим розміщення та їжу, зміну коней.

Для транспортної системи ХVIII-ХІХ ст. було характерним: “обладнання” сухопутних доріг та регулювання річок; встановлення регулярних рейсів пасажирських та поштових диліжансів; будівництво водних систем, що поєднали річкові мережі за допомогою судноходних каналів та подальший розвиток річкового транспорту (з’являються річкові пароплави; річки Рейн, Дунай, Сена, Темза, Ельба, Одер перетворюються на важливі водні артерії); бурхливий розвиток морського транспорту, перехід від вітрильного до парового флоту, від дерев’яних суден до використання заліза в будівництві пароплавів; виникнення та широкий розвиток залізниць, що, за висловом Г. Гейне, “убили простір”; народження мотоциклів та автомобілів (німецький винахідник із Мангейма Карл Бенц побудував триколісний візок з бензиновим двигуном, а Готліб Даймлер удосконалив бензиновий двигун та встановив його на чотириколісному візку); здійснення польотів на повітряних кулях.

Тільки із створенням розгалуженої транспортної мережі, розвитком транспортних засобів та інфраструктури у середині ХІХ ст. стає можливим перетворення поодиноких подорожей на масовий туристичний продукт та формування туристичної галузі.

16. Негативний вплив транспорту на довкілля

Негативний вплив транспорту на довкілля полягає в тому, що для його функціонування необхідно паливо, яке саме по собі токсично; при роботі різних двигунів поглинається кисень і виділяються вихлопні гази, багато з яких негативно впливають на Природу. Нераціональне використання речовин, що застосовуються при догляді за двигунами, також забруднює зовнішнє середовище. Робота транспорту супроводжується шумом, вібраціями, випромінюванням електромагнітних коливань, тепловим забрудненням середовища проживання. При русі машин по грунтових дорогах порушується поверхневий шар грунту, виникає запилення і т. д.

17. Політика транспортної безпеки

Унаслідок швидких і революційних змін, яких зазнає цивілізація, хоч як прикро, але постійно зростають ризики виникнення катастроф, аварій, соціальних конфліктів тощо. Особливо дошкуляють та завдають значної шкоди суспільству дорожньо-транспортні пригоди й аварії на різних видах транспорту.

Отже, можна дійти такого висновку: забезпечення транспортної безпеки полягає в забезпеченні права особи на безпеку в широкому розумінні (захист життя, здоров’я, загалом конституційних прав громадян). Пріоритетним напрямом у цій сфері є запобігання реальним та потенційним загрозам виникнення аварій і катастроф на транспорті та їх наслідкам.