8.2. Способи захисту продукції від фальсифікації

Захист продукції від фальсифікації є досить актуальною проблемою на сьогоднішній день. Відповідно до результатів досліджень, близько 20% товарів, що реалізуються у світі, є підробними. З іншого боку, введення передових засобів захисту продукції від фальсифікації призводить до зростання обсягів збуту як мінімум на 10-12%.

Розглянемо деякі способи захисту продукції від фальсифікації, а саме ті, які передбачають використання етикетки, голографії, склотари і ковпачку.

Етикетка – це ярлик на товарі, де міститься текстова та графічна інформація, яка відображає найменування товару, виробника, дату виготовлення та деякі інші відомості. Основними способами перетворення етикетки на засіб захисту продукції від підроблення є наступні:

1. внесення до дизайну етикетки спеціальних захисних елементів, в тому числі:

   1. складних растрів (зображення складатимуться з точок складної специфічної форми);

   2. елементів тонкої графіки (наприклад, мікрошрифту – в такому випадку товарознавець ідентифікує справжність товару за допомогою лупи);

2. використання для друкування етикеток спеціальних фарб, в тому числі:

   1. ті, що видні лише в ультрафіолетовому промінні (щоб їх побачити, необхідний ліхтарик зі спеціальною лампою);

   2. термохромних фарб (зображення, що надруковано такими фарбами, проявляється за певної температури);

3. обробка етикетки після її друку, в тому числі:

   1. тиснення (на спеціальних пресах відбувається притиснення до етикетки фольги із нанесеною на неї спеціальною речовиною, яка потім залишається на етикетці, що призводить до покращення естетичних характеристик останньої);

   2. нанесення лаку на етикетку – зберігає малюнок від стирання, може покращувати зовнішній вигляд етикетки;

   3. використання скретч-смуги – нанесеного на етикетку шару фарби, під яким міститься певна інформація;

4. етикетки з нумерацією (кожній етикетці дається тільки їй притаманний номер), які при спробі їх відклеїти швидко руйнуються, що зумовлено незначною товщиною та рихлою структурою;

5. використання специфічного паперу для друкування етикетки (наприклад, із вкрапленнями певних волокон чи ниток, які з такого паперу можна видалити пінцетом, в той час як на фальсифікованій етикетці вони просто друкуються поліграфічним способом).

Перераховані вище способи захисту ускладнюють та збільшують вартість підробки етикетки чи взагалі роблять цей процес неможливим.

Голографія – це метод запису і відтворення зображення об’єкта за допомогою лазера, коли фіксується не саме зображення, а картина інтерференції. З середини 80-х рр. минулого століття голограма стала основним засобом захисту продукції. Головний недолік – це висока вартість цієї технології. Тому голографічний захист вигідний лише при великих чи середніх обсягах реалізації продукції. Серед переваг голограми як засобу захисту продукції від фальсифікації слід зазначити неможливість її копіювання за допомогою сканерів та іншої фотокопіювальної техніки, а також довговічність.

Застосування склотари специфічної форми ускладнюється у більшості випадків специфікою технологічних ліній розливання напоїв, а також особливостями виробництва пляшок. Все це обмежує форму склотари практично тільки одним геометричним тілом – тілом обертання. Оригінальні пляшки у вигляді рушниць, дзвонів тощо – вироби дрібносерійні, які вимагають великої кількості ручних операцій. У зв’язку з цим найчастіше використовують пляшки з оригінальними елементами виробника у вигляді витиснутих на склі логотипів і назв фірм. Взагалі, повторне використання оригінальної склотари є неефективним, оскільки ідеально відмити зі скла клей та папір в умовах масового виробництва практично неможливо.

Ковпачок може виступати носієм маркування, за допомогою якого споживачі отримують інформацію про товар і виробника. Спроба фальсифікації товару із заміною ковпачка є у багатьох випадках складнішою, ніж підробка із заміною етикетки. Саме ковпачок забезпечує збереженість напою.

Серед основних проблем традиційних засобів захисту товару від фальсифікації слід зазначити наступні. По-перше, деякі засоби захисту розраховані на спеціалістів-товарознавців і часто не зрозумілі споживачам, що полегшує фальсифікацію товару (в т.ч. шляхом використання підробних голограм). По-друге, ряд засобів захисту потребує наявності спеціального обладнання у товарознавця (наприклад, коли використані фарби, що видні лише в ультрафіолетовому промінні). По-третє, слід враховувати, що всі захисні матеріали поділяються на два види: клієнтські та стандартні. Останні, хоча і володіють хорошими захисними властивостями, проте є доступними для усіх, що дає змогу фальсифікатору відтворити захисний комплекс, що був використаний при виробництві справжньої продукції. В той же час клієнтські захисні матеріали створюються з унікальною композицією тільки під даного замовника. Ця композиція є власністю даного замовника.

Основними принципами забезпечення надійного захисту етикетки та упаковки від фальсифікації є наступні:

1. захист від підроблювання – це не захід, а постійний процес, що зумовлено удосконаленням способів фальсифікації продукції;

2. комплексність – передбачає використання декількох рівнів (способів) захисту, що полегшує ідентифікацію справжності товару як споживачем, так і професійним товарознавцем та ускладнює процес фальсифікації товару;

3. клієнтське виконання захисних матеріалів та технологій спеціалізованими фірмами.

Серед найновіших засобів захисту продукції від фальсифікації слід зазначити термоіндикаторну поліграфію та використання перевірочних кодів.

Термоіндикаторна поліграфія передбачає нанесення зображення фірмового знаку виробника на етикетку чи упаковку спеціальною фарбою, яка при нагріванні (наприклад від вогню запальнички, цигарки чи щільно притисненого пальця) стає прозорою, а через 10-15 хвилин відновлює свій колір.

Використання перевірочного коду (система «Проверено !») передбачає надання кожному екземпляру товару певного індивідуального коду, що попередньо занесений в базу даних виробника. Такий код може наноситися під захисним шаром на етикетку чи до упаковки товару може підкладатись скретч-карточка (або спеціальний сертифікат) з перевірочним кодом. Після придбання такого товару користувач (споживач чи товарознавець) може надіслати СМС з перевірочним кодом на зазначений на етикетці (карточці, сертифікаті) номер, або звернутися на веб сайт виробника. Після отримання запиту на перевірку коду система шукає код в базі даних та реєструє кількість звернень по даному коду. Якщо код знайдений, то система повідомляє користувача про факт виявлення коду. Якщо код не знайдено, то система повідомляє про факт можливої підробки товару. Якщо код знайдено, проте зареєстрована велика кількість звернень по коду, то це також означає, що товар було підроблено. В останніх двох випадках система пропонує користувачу залишити на сайті інформацію про час та місце купівлі такого продукту, що полегшить виявлення фальсифікатора.

Засоби захисту продукції від фальсифікації одночасно можуть виступати маркетинговими засобами привернення уваги до товару. Тиснення та нанесення лаку на етикетку можуть покращити її зовнішній вигляд і тим самим сприяти продажу товару. Зображення, нанесене термохромними фарбами, проявляється на етикетці за певної температури і свідчить про необхідний рівень охолодження напою. Фарби, що видні лише в ультрафіолетовому промінні, можуть привернути увагу до товару у клубах, де для освітлення використовується ультрафіолетове чи неонове проміння [15, с.39-45; 22].