Neonat_s_positсii_sim_licarya_2007

Середньомісячне і сумарне збільшення залежно від маси тіла при народженні, г

Вік,

800–1000

1001–1500

1501–2000

2001–2500

міс.

За минулий

За минулий

За минулий

За минулий

За місяць

За місяць

За місяць

За місяць

період

період

період

період

зНеонатологія

1

180

180

190

190

190

190

300

300

2

400

580

650

840

700–800

890–990

800

1100

3

600–700

1180–1280

600–700

1140–1540

700–800

1590–1790

700–800

1800–1900

312

4

600–700

1780–1980

600–700

2040–2240

800–900

2390–2690

700–800

2500–2700

позиції

6

800

3330–3530

800

3640–3940

700

3890–4190

700

3900–4100

5

750

2530–2730

800–900

2840–3140

800

3190–3490

700

3200–3400

сімейного

7

800

4130–4330

700

4340–4640

700

4590–4890

700

4600–4800

8

700

4830–5030

700

5040–5940

700

5290–5590

700

5300–5500

9

600–700

5430–5730

600

5640–5940

600

5890–6190

600

5900–6100

лікаря

10

600

6030–6330

600

6240–6540

600

6490–6790

500

6400–6600

11

500–600

6530–6930

500–600

6740–7140

500–600

6990–7390

500

6900–7100

12

500–600

7030–7530

500–700

7240–7740

400–500

7390–7890

400–500

7300–7600

Схема рефлекторної дуги:

Методика

Відповідна рухова

1 – аферентний шлях;

Вікові контингенти дітей,

Рефлекс

дослідження

реакція

2 – еферентний шлях;

у яких виявляють рефлекс

3 – структури головного (спинного)

(виконання)

(прояв рефлексу)

у нормі; його інтенсивність

мозку, крізь які проходить основна

частина рефлекторної дуги

Зіничний

Освітлення одного

Звужені зіниці

1

– зоровий нерв, зоровий шлях;

У всіх новонароджених,

ока при закритому

2

– окоруховий нерв; 3 – серед-

у тому числі недоноше-

іншому

ній мозок

них

Рогівковий

Дотик до рогівки

Скорочення ко-

1

– трійчастий нерв; 2 – лицьо-

У всіх немовлят, особли-

лового м’яза ока

вий нерв; 3 – міст

во виражений у новона-

313

(змикання повік)

роджених

Додатки

Глотковий

Дотик до слизової

Блювотні рухи,

1, 2 – язикоглотковий і блукаючі

Те саме

оболонки глотки

рідко кашель

нерви; 3 – довгастий мозок

в ділянці зліва

Смоктальний

Розміщення соски

Смоктальні рухи

1

– трійчастий нерв; 2 – лицьо-

У дітей перших місяців

між губами

губ, язика, рухи

вий, трійчастий, язикоглотковий

життя, особливо вира-

нижньої щелепи

і під’язиковий нерви; 3 – міст,

жений у новонародже-

довгастий мозок

них; перед годуванням

інтенсивніший, ніж після

нього

Пошуковий

Дотик, погладжу-

Відкривання рота,

1

– трійчастий нерв; 2 – трій-

У дітей перших місяців

вання в ділянці

витягування губ

частий, лицьовий, додатковий

життя; перед годуванням

носогубної склад-

і поворот голови

і шийні спиномозкові нерви;

спостерігається частіше

ки, кута рота

убік подразнення

3

– міст, довгастий мозок,

і більш виражений, ніж

верхні шийні сегменти спинно-

після нього

го мозку

Схема рефлекторної дуги:

Методика

Відповідна рухова

1 – аферентний шлях;

Вікові контингенти дітей,

Рефлекс

дослідження

реакція

2 – еферентний шлях;

у яких виявляють рефлекс

3 – структури головного (спинного)

(виконання)

(прояв рефлексу)

у нормі; його інтенсивність

мозку, крізь які проходить основна

частина рефлекторної дуги

Долонно-ро-

Натискання на до-

Відкривання рота

1 – середній і ліктьовий нерви,

Як правило, у новонарод-

Неонатологія

товий

лоню кисті дитини

і приведення голо-

плечове сплетіння; 2 – трійчас-

жених перед годуванням

пальцем

ви до грудей

тий і лицьовий нерви, шийні

виражений більше, ніж

і грудні спиномозкові нерви;

після нього; з третього-чет-

3 – міст, шийні і грудні сегменти

вертого тижня менш вира-

спинного мозку

жений, а з другого-четвер-

того місяця відсутній

з

позиції

314

Носовий

Подразнення

Закривання рота,

1 – середня гілка трійчастого не-

У більшості новонарод-

(чихальний)

слизової оболонки

очей, нерідко роз-

рва; 2 – рухові волокна трійчас-

жених дуже виражений;

носа: введення в

гинання шийного

того, лицьового, язикоглотково-

з ростом дитини рефлекс

сімейного

носовий хід папір-

відділу хребта і чи-

го і блукаючого нервів, рухові

слабшає і наприкінці

ця, скрученого у

хання; супроводжу-

волокна шийного і плечового

першого року життя вияв-

вигляді жмутика

ються синхронним

сплетіння; 3 – стовбур головного

ляється, як правило, лише

рухом рук (ривком)

мозку, шийний і грудні сегменти

загальним занепокоєнням

лікаря

у напрямку носа

спинного мозку

Рефлекс

Больове подраз-

1 – трійчастий нерв; 2 – ру-

У новонароджених рухи

руху голови

нення, поколюван-

хові гілки шийного сплетіння;

голови мають «недо-

у відповідь

ня голкою:

3 – стовбур головного мозку,

цільний» характер (у бік

на ноно-

а) щоки;

Рух (поворот)

шийний відділ спинного мозку

подразника чи у проти-

цептивне

голови вбік, плач

лежний); з п’ятого-шосто-

подразнення

б) середньої точки

Розгинання ший-

го дня життя реакція стає

обличчя

верхньої губи

ного відділу хреб-

сталою і стереотипною –

та, плач

Схема рефлекторної дуги:

Методика

Відповідна рухова

1 – аферентний шлях;

Вікові контингенти дітей,

Рефлекс

дослідження

реакція

2 – еферентний шлях;

у яких виявляють рефлекс

3 – структури головного (спинного)

(виконання)

(прояв рефлексу)

у нормі; його інтенсивність

мозку, крізь які проходить основна

частина рефлекторної дуги

розгинання голови, часті-

ше тонічного характеру

Стовбуровий

Больове подраз-

Поворот голови у

1 – чутливі волокна міжреберних

У більшості новонарод-

нення (поколюван-

бік подразнення

нервів, задні корінці спиномоз-

жених і дітей перших

ня голкою) перед-

без закономір-

кових нервів; 2 – рухові волокна

двох-чотирьох місяців

ньобічної поверхні

ного повернення

шийного сплетіння, додатковий

життя

315

грудної клітки,

у вихідне поло-

нерв; 3 – шийні і грудні сегменти

Додатки

живота

ження

спинного мозку

Згинально-

Перкусія невроло-

Згинання перед-

1, 2 – м’язово-шкірний і проме-

У всіх новонароджених;

ліктьовий

гічним молоточ-

пліччя

невий нерви; 3 – СV–VII сегменти

у перші місяці життя

(біцепс-реф-

ком по сухожилку

спинного мозку

більш виражений, ніж

лекс)

двоголового м’яза

наприкінці першого року

плеча в разі по-

життя

мірного згинання

і супінації перед-

пліччя

Променевий

Перкусія невро-

Згинання і незнач-

1, 2 – променевий, м’язово-шкір-

Те саме

логічним моло-

на пронація пере-

ний і середній нерви; 3 – СVII–VIII

точком у ділянці

дпліччя

сегменти спинного мозку

дистального кінця

променевої кістки

при слабому зги-

нанні передпліччя

Схема рефлекторної дуги:

Методика

Відповідна рухова

1 – аферентний шлях;

Вікові контингенти дітей,

Рефлекс

дослідження

реакція

2 – еферентний шлях;

у яких виявляють рефлекс

3 – структури головного (спинного)

(виконання)

(прояв рефлексу)

у нормі; його інтенсивність

мозку, крізь які проходить основна

частина рефлекторної дуги

Розгинально-

Перкусія невроло-

Розгинання пере-

1, 2 – променевий нерв;

У дітей перших місяців

Неонатологія

ліктьовий

гічним молоточ-

дпліччя

3 – СVI–VIII сегменти спинного

життя, у новонародже-

ком у ділянці сухо-

мозку

них в одиничних випад-

жилка триголово-

ках може бути слабо

го м’яза плеча при

вираженим або інвер-

слабому згинанні

тованим, а в другому

передпліччя

півріччі життя, як прави-

з

316

позиції

ло, позитивний

Хапальний

Дотик з деяким

Тонічне згинання

1, 2 – середній і ліктьовий нерви;

У дітей віком 0–5 міс.,

тиском у ділянці

пальців у кулак,

3 – СVI–VII сегменти спинного моз-

найбільш виражений

сімейного

долоні

захоплення

ку, стовбуру головного мозку

у новонароджених

предмета, яким

наносять подраз-

нення. При цьому

лікаря

великий палець у

реакції захоплен-

ня участі не бере

і лежить на долоні

Підошовно-

Пропріоцептивне

Розгинання і роз-

1 – великогомілковий, сідничний

У більшості новонарод-

ручний

подразнення підо-

ведення рук (паль-

нерви, задні корінці SI–II спи-

жених; у дітей після 3–4

шви стопи, ков-

ців рук) убік

номозкових нервів; 2 – рухові

міс. (за винятком окре-

зним рухом долоні

волокна нервових стовбурів, що

мих випадків) відсутній

(з натиском)

виходять з плечового сплетіння;

Схема рефлекторної дуги:

Методика

Відповідна рухова

1 – аферентний шлях;

Вікові контингенти дітей,

Рефлекс

дослідження

реакція

2 – еферентний шлях;

у яких виявляють рефлекс

3 – структури головного (спинного)

(виконання)

(прояв рефлексу)

у нормі; його інтенсивність

мозку, крізь які проходить основна

частина рефлекторної дуги

у напрямку від

3 – сегменти спинного мозку,

п’яти до пальців

переважно SI-=II і СI–ThI

Захисний

Больове подраз-

Згинання пере-

1 – чутливі волокна середин-

У всіх немовлят, особ-

згинальний

нення (поколю-

дпліччя, рідше

ного, ліктьового і променевого

ливо виражений у перші

рефлекс

вання голкою) в

кисті та пальців,

нервів; 2 – рухові волокна

місяці життя

верхньої

ділянці кисті

відведення плеча

нервових стовбурів плечового

317

кінцівки

назад

сплетіння; 3 – СV–ThI спинного

Додатки

мозку

Колінний

Перкусія невроло-

Розгинання ноги в

1, 2 – стегновий нерв; 3 – L

III–IV

У всіх немовлят,

гічним молоточ-

колінному суглобі

сегменти спинного мозку

особливо виражений

ком по сухожилку

у перші місяці життя.

чотириголового

У новонароджених в

м’яза стегна

одиничних випадках є

інвертованим

Ахіллів

Перкусія невроло-

Підошовне зги-

1, 2 – великогомілковий, сід-

У новонароджених

гічним молоточ-

нання стопи

ничний нерви; 3 – SI–II сегменти

і немовлят у перші мі-

ком по п’ятковому

спинного мозку

сяці життя відрізняєть-

(Ахілловому) сухо-

ся несталістю і може

жиллю

бути інвертованим. У

дітей старше 6–12 міс.,

як правило, спостері-

гається

Схема рефлекторної дуги:

Методика

Відповідна рухова

1 – аферентний шлях;

Вікові контингенти дітей,

Рефлекс

дослідження

реакція

2 – еферентний шлях;

у яких виявляють рефлекс

3 – структури головного (спинного)

(виконання)

(прояв рефлексу)

у нормі; його інтенсивність

мозку, крізь які проходить основна

частина рефлекторної дуги

Захисний

Больове подраз-

Згинання стегна,

1 – великогомілковий, сідничний

У всіх немовлят; особ-

згинальний

нення (поколю-

тильне згинання

нерви, задні корінці SI–II спи-

ливо виражений у перші

рефлекс

вання голкою) в

стопи

номозкових нервів; 2 – рухові

місяці життя

нижньої

ділянці підошви

волокна нервових стовбурів

кінцівки

стопи

відповідної кінцівки, що вихо-

дять з поперекового і крижового

319

сплетінь; 3 – SI–II сегменти спин-

Додатки

ного мозку

Керніга

Розгинання ноги

Скорочення

1, 2 – сідничний нерв і його

У всіх дітей у перші

(тонічний

в колінному суг-

(напруження)

гілки; 3 – LIV–V, SI–III сегменти

місяці життя, особливо

рефлекс

лобі (у дитини, що

згиначів гомілки,

спинного мозку, ядра головного

виражений у новона-

згиначів

лежить на спині)

що перешкоджає

мозку, що регулюють м’язовий

роджених (під кутом

гомілки)

при стегні, зігну-

повному вільному

тонус і його рефлекторну зміну

120–90°). У віці 6–9 міс.

тому під прямим

розгинанню ноги

виявляється лише в

кутом до тулуба

частини дітей і вираже-

таким чином, що

ний слабко (під кутом

гомілка і стегно

150–160°). Наприкінці

утворюють пряму

першого року життя

лінію

наявний лише в одинич-

них випадках

Схема рефлекторної дуги:

Методика

Відповідна рухова

1 – аферентний шлях;

Вікові контингенти дітей,

Рефлекс

дослідження

реакція

2 – еферентний шлях;

у яких виявляють рефлекс

3 – структури головного (спинного)

(виконання)

(прояв рефлексу)

у нормі; його інтенсивність

мозку, крізь які проходить основна

частина рефлекторної дуги

Опори ви-

Дитину підтри-

Повільне виправ-

1 – пропріоцептивний і вестибу-

Як правило, виражений

Неонатологія

правлення

мують за пахвові

лення (витягнення),

лярний аналізатори; 2 – рухові

у всіх дітей перших днів

ділянки у верти-

що починаєтьсяз

волокна спиномозкових нервів;

життя

кальному поло-

нижніх кінцівок

3 – сегменти спинного мозку,

женні, повільно

і переходить на

структури стовбура головно-

опускають доти,

тулуб, а іноді на

го мозку, що впливають на

з

320

доки підошви не

м’язи шиї

рефлекторний перерозподіл

позиції

торкнуться повер-

м’язового тонусу

хні столу

сімейного

Черевні

Штрихове под-

Скорочення

1, 2 – VII–XII міжреберні

У перші місяці життя

разнення шкіри

м’язів передньої

нерви;3 – ThVII–XII сегменти спин-

виражені слабко, несталі

в ділянці живота

черевної стінки

ного мозку, відповідні структури

і виявляються лише в по-

лікаря

від периферичної

переважно на боці

спинного мозку

ловини дітей. У другому

до середньої лінії:

подразнення

півріччі життя, як прави-

під реберною

ло, значно чи помірно

дугою (верхній),

виражені; в частині ви-

на рівні пупка

падків супроводжуються

(середній), над

вигинанням тулуба у

пахвинною склад-

протилежний до подраз-

кою (нижній)

нення бік