Профілактичні заходи – не існують

Диспансерне спостереження - довічне:

Дослідження, спеціалісти

Частота

Ендокринолог Окуліст, невролог, гінеколог Нейрохірург Клінічний аналіз крові і сечі. Рівень глюкози крові ОГТТ* АКТГ крові (при можливості) Кортизол у крові ранком або в добовій сечі, при неможливості – екскреція з сечею 17-КС, 17-ОКС К, Na, Са, ліпідний профіль ЕКГ МРТ головного мозку (при відсутності можливості КТ або Ro черепа в 2-х проекціях Рентген кисті (кістковий вік) УЗД надниркових залоз, черевної порожнини ангіографія або сцинтіграфія надниркових залоз.

1 раз на 3 міс 1 раз на рік При необхідності 1 раз на 6 міс 1 раз на 3 міс 1 раз на рік 1 раз 1 раз на 6 міс 1 раз на 6 міс. 1 раз на 6 міс. 1 раз на рік 1 раз на рік 1 раз на рік при необхідності

Директор Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню

Р.О. Моісеєнко

Затверджено

Наказ Міністерства охорони здоров‘я України

від ___________ №___

Протокол надання медичної допомоги дітям хворим на Ожиріння

Код МКХ 10:

Е 66.0 - Аліментарно-конституційне ожиріння

Е 66.8 - Гіпоталамічне ожиріння. Патологічне ожиріння

Е 66.9- Ожиріння не уточнене

Визначення: Хронічне рецидивуюче захворювання, що проявляється надлишковим накопиченням жирової тканини і є наслідком дисбалансу споживання і витрати енергії в осіб зі спадкоємною схильністю або за її відсутності.

Класифікація ожиріння:

1. Первинне:

   1. Аліментарно-конституційне;

2. Діенцефальне:

   1. Гіпоталамічне;

   2. Церебральне;

   3. Змішане;

3. Вторинне:

   1. Наднирникове (синдром або хвороба Іценка-Кушинга);

   2. Панкреатичне (гіперінсулінізм);

   3. Гіпотиреоїдне;

   4. Гіпогонадне;

4. Спадкові синдроми, що супроводжуються ожирінням (Прадера-Віллі, Лоуренса-Муна-Барде-Бідля, Фреліха, Морган‘ї-Стюарта-Мореля, Бер‘єсона-Форсмана-Лемана, Альстрема, глікогеноз 1-го типу тощо);

5. Змішане.

Формулювання діагнозу:

• Аліментарно-конституційне ожиріння, стабільний перебіг.

• Гіпоталамічний синдром пубертатного періоду, ожиріння, прогресуючий перебіг. Вторинна артеріальна гіпертензія. Гіперінсулінізм. Гіперліпідемія. Дисциркуляторна та дисметаболічна енцефалопатія І ст.

План обстеження хворих на ожиріння:

1. Загальне клінічне обстеження:

• Визначення зросту і маси тіла, розрахунок індексу маси тіла (кг/м²), (оцінка проводиться за допомогою таблиць або перцентильних діаграм (див. додатки №1 і №2)),

• окружність талії і стегон, індекс “окружність талії/окружність стегон” (ОТ/ОС),

• пропорції тіла,

• наявність стрій,

• статевий розвиток,

• артеріальний тиск (наявність артеріальної гіпертензії),

• загальні аналізи крові та сечі,

• визначення глюкози в крові натще з наступним проведенням орального глюкозотолерантного тесту (ОГТТ) (глюкози - 1,75 г/кг маси тіла, але не більше 75 г),

• ліпідний спектр крові (холестерин, тригліцериди, -ліпопротеїди, ЛПВЩ, індекс атерогенності),

2. Анамнез: можлива причина прибавки маси тіла, динаміка збільшення маси тіла з народження до моменту обстеження, сімейний анамнез (визначення спадковості по ожирінню, цукровому діабету 2 типу, гіпертонічній хворобі, подагрі).

3. Рентгенограма кистей рук для визначення “кісткового” віку.

4. При необхідності - МРТ або комп‘ютерна томографія головного мозку, консультація нейрохірурга.

5. УЗД щитоподібної залози, надниркових залоз, органів черевної порожнини, дівчаткам при необхідності – УЗД органів малого тазу.

6. Гормональні дослідження:

• Для діагностики гіпотиреозу: визначення рівня ТТГ (при його зміні – вільного Т4).

• При наявності порушення статевого дозрівання – ФСГ, ЛГ, пролактин, естрадіол, тестостерон, обстеження згідно відповідного протоколу.

• При ознаках гіперкортицизму - обстеження згідно відповідного протоколу.

• При можливості – рівень інсуліну, лептину у крові.

• При ознаках псевдогіпопаратиреозу – кальцій, фосфор крові, паратгормон.

7. ЕКГ, при стійкому підвищенні АТ – ЕхоКГ.

8. Консультації:

• Невролога, при необхідності за рекомендацією невролога – проведення електроенцефалограми, ЕХО-енцефалограми.

• Офтальмолога, дослідження очного дна.

• Генетика (для діагностики генетичних синдромів, що супроводжуються ожирінням)

9. Обстеження для виявлення соматичних захворювань.

Діагностика

Ожиріння діагностують при збільшенні маси тіла за рахунок жирової тканини, при перевищенні індекса маси тіла (ІМТ) > 95 перцентилі для даного зросту, віку і статі.

Визначення ІМТ для відповідного віку і статі - див.додатки №1 і №2.

Визначенн ожиріння за індексом маси тіла (ІМТ, кг/м²):

	ІМТ для відповідного віку і статі
Дефіцит маси тіла	< 5-ї перцентилі
Нормальна маса тіла	Від 5-ї до 85-ї перцентилі
Ризик ожиріння	> 85-ї перцентилі до < 95-ї
Ожиріння	> 95-ї перцентилі

Діагностика типу ожиріння:

Абдомінальний (андроїдний) тип ожиріння діагностують, якщо індекс ОТ/ОС для хлопчиків > 0,9; для дівчаток > 0,8.