6.4Хронічний варіант перебігу

тривалий час зберігається сенсибілізація до антигенів бруцел. Тому повторне зараження (реінфекція) може призвести до повернення проявів хвороби, але з більш раннім формуванням вогнищевих уражень.

6.3Підгострий варіант перебігу

Окрім помірних явищ інтоксикації, нападів помірної гарячки з'являються вогнищеві ураження у вигляді артритів, плекситів, невритів, уражень статевих залоз тощо. Характерним раннім ураженням опорнорухового апарату вважають патологічний процес у криже-клубовому зчленуванні. Можливі несиметричні артрити інших суглобів. Найчастіше виникає неврит сідничного нерва. Для невритів і плекситів також характерні несиметричні ураження. Дуже часто виникають ураження статевої системи — орхіти (запалення яєчок), епідидиміти, аднексити.

6.4Хронічний варіант перебігу

В одних випадках розвивається одразу, минаючи гостру фазу, в інших випадках ознаки хронічного бруцельозу з'являються через певний час після гострого початку. Для хронічного бруцельозу характерне залучення в патологічний процес все нових і нових органів та систем. Чим триваліший перебіг хронічного бруцельозу, тим різноманітніші бувають клінічні прояви і скарги хворих. У період чергового загострення можуть з'явитися нові метастатичні вогнища, що супроводжується появою нових симптомів на тлі старих. Характерна зміна періодів загострень і ремісій, розмаїтнішими бувають скарги хворих: головний біль, слабкість, швидка стомлюваність, диспепсичні явища, тяжкість у правому підребер'ї, біль у суглобах, неприємні відчуття в ділянці серця, поганий сон тощо. Хворі нерідко сутяжливі, «в'язкі» у безпосрередньому контакті. Розмаїття скарг нерідко стомлює не лише лікаря, що працює з хворим, але й близьких людей пацієнта. Температура тіла частіше субфебрильна або відсутня протягом тижнів і місяців (ремісії). Хворі відзначають підвищену дратівливість, депресивні явища, поганий сон, астенізацію, зниження працездатності. Можуть бути збільшені лімфатичні вузли навіть глибоко розташовані (середостіння, мезентеріальні). При збільшенні мезентеріальних лімфатичних вузлів хворі скаржаться на біль за ходом кишечнику. При ураженні нервових сплетінь (солярит) — біль в епігастральній області.

6.4.1 Ураження опорно-рухового апарата

Є найбільш частим проявом хронічного бруцельозу. Хворі скаржаться на біль в м'язах і суглобах. Розвиваються міозити. При пальпації частіше в м'язах кінцівок виявляють болючі ділянки, у товщі м'язів прощу-

5

пують ущільнення. У попереково-крижовій області, в області стегна та в інших ділянках можна виявити в підшкірній клітковині при пальпації вузлики або тяжи. Це так звані фіброзити (дистрофічно та запально змінені структури з волокнистої сполучної тканини) переважно навколо суглобів, а також у поперековій, крижовій, сідничній ділянках. Розміри фіброзитів різні — від горошини до квасолі, у деяких хворих фіброзити в діаметрі від 5 до 10 см. Виникають й целюлити переважно в тканинах кінцівок. Щільність і розміри цих утворень можуть варіювати в залежності від гостроти і давнини процесу.

При бруцельозі дуже рідко в патологічний процес втягується тільки один суглоб. В основному уражуються великі суглоби (колінні,кульшові, плечові, гомілковостопні). Функція суглобів обмежена через біль, але конфігурація змінюється мало. Характерні для бруцельозу й бурсити, частіше ліктьових суглобів, тендовагініти, артрозо-артрити. Поступово у хворих можуть розвитися анкілози і контрактури. Рухи в суглобах при цьому завдають болю, різко обмежені або відсутні повністю; суглоби збільшені в розмірі, деформовані. Найбільш типовими вважаються ураження клубово-крижових зчленувань (сакроілеїт) і хребта. Діагностичне значення сакроілеїтів дуже велике, тому що інші етіологічні агенти спричинюють їх вкрай рідко. Для виявлення сакроілеїтів існує ряд діагностичних прийомів. Інформативним є симптом Ериксена, суть якого полягає в тому, що хворого укладають на перев'язувальний стіл на спину або бік і натискають на гребінь клубової кістки при положенні на боці або здавлюють обома руками передні верхні гребені клубових кісток у положенні на спині. При однобічному сакроілеїті виникає біль на ураженій стороні, при двосторонньому — біль хворі відзначають з обох сторін. Використовують також симптом Нахласа, при цьому хворого укладають на стіл животом вниз і згинають ноги в колінному суглобі. При підйомі кінцівки з'являється біль в ураженому клубово-крижовому зчленуванні. Симптом Джона-Бера виявляється так: хворий перебуває в положенні на спині, при тиску на лобкове зчленування перпендикулярно вниз з'являється біль у клубовокрижовому зчленуванні.

6.4.2 Ураження нервової та психічної сфери

При ураженні периферичної нервової системи появляються радикуліти, неврити, вегетативної нервової системи — у вигляді адинамії, пітливості. З черепних нервів частіше в процес втягуються I, III, VI, VII пари. Рідко, але можливий розвиток менінгіту, менінгоенцефаліту з типовими симптомами.

У ряді випадків у хворих бувають психічні розлади. Рідкі бруцельозні психози перебігають довготривало, із загостреннями.