- •Історія
- •Актуальність
- •Етіологія
- •Епідеміологія
- •Джерело і резервуар інфекції
- •Механізм і фактори передачі
- •Сприйнятливий контингент та імунітет
- •Патогенез
- •Патоморфологія бруцельозу
- •Клінічні прояви
- •Субклінічний перебіг
- •Гострий варіант перебігу
- •Підгострий варіант перебігу
- •Хронічний варіант перебігу
- •Ураження опорно-рухового апарата
- •Ураження нервової та психічної сфери
- •Ураження серцево-судинної системи
- •Ураження статевих органів
- •Ураження очей
- •Резидуальний бруцельоз
- •Діагностика
- •Бактеріологічний метод
- •Серологічний метод
- •Алергологічний метод
- •Лікування
- •Профілактика
- •Бруцельоз у тварин
- •Бруцели як біозброя
- •Примітки
- •Джерела
- •Посилання
- •Джерела, дописувачі та ліцензії тексту і зображень
- •Текст
- •Зображення
- •Ліцензія вмісту
2 |
4 ЕПІДЕМІОЛОГІЯ |
Фотомікрограма одного з видів бруцел — Brucella melitensis.
Мапа поширення козячого бруцельозу у тварин в Європі протягом першої половини 2006 року.
♦бруцельоз ніколи не був зафіксований
♦бруцельоз не зареєстрований у цей період
♦не зареєстровані випадки хвороби
♦зафіксоване носійство збудників
♦немає інформації
чається особливостями перебігу даної інфекції, а також основним контингентом, що уражується, а саме працездатним населенням, що пов'язано як із професійними факторами, так і соціальними причинами. Однієї з найбільш яскравих клінічних особливостей сучасного бруцельозу є наявність вираженої тенденції до переходу захворювання в хронічну форму з наступною інвалідізацією. Поліморфізм клінічних проявів, особливо на ранніх стадіях, утруднює своєчасну діагностику. Дотепер не вирішена проблема лікування бруцельозу, тому що збудник захворювання — внутрішньоклітинний паразит, що робить його недосяжним для дії антибактерійних засобів саме у період його перебування у клітині. Залишається проблемою створення надійної та безпечної вакцини. А все це може слугувати підґрунтям для використання бруцел як бактеріологічної зброї.
3Етіологія
Збудники бруцельозу належать до роду Brucella[14]. Рід має кілька видів:
Br. melitensis,
Br. abortus,
Br. suis,
Br. canis,
Br. ovis,
Br. neotomae,
Br. pinnipedialis[15][16],
Br. cetі[17][18],
Br. inopinata,
Br. microti.
Бруцели — грамнегативні бактерії, невеликих розмірів, відрізняються великим поліморфізмом. У одному препараті можна побачити як паличкоподібні, так і кокові варіанти, спор не утворюють, нерухливі, належать до внутрішньоклітинних паразитів. Ростуть на багатьох штучних поживних середовищах, але зростають дуже повільно (3 тижні та більше). Багато лабораторних тварин (морські свинки, білі пацюки, миші) високочутливі до бруцел. Їм властива значна мінливість і можливість переходити з S-форми в R- і L-форми. Стійкі до зовнішніх впливів. У воді зберігаються більше 2-х місяців, у бринзі — 2 місяці, у вовні — до 4 місяців. Швидко гинуть у кислому середовищі, при кип'ятінні та під дією дезінфікуючих препаратів. Чутливі до антибіотиків тетрациклінової групи, стрептоміцину, рифампіцину, фторхінолонів, макролідів.
Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Бруцела.
4 Епідеміологія
4.1 Джерело і резервуар інфекції
В залежності від збудника є різні джерела інфекції при зараженні людини:
Br. melitensis — вівці й кози.
Br. abortus — велика рогата худоба.